Позитивний висновок Мінекономіки дозволить забудовникам заходити на цінні території та лити бетон безконтрольно, — екоактивістка про забудову вітряками полонини Руна
Поки триває судова тяганина та процедура оцінки впливу на довкілля, на полонині Руна вже стартували роботи з прокладання електромереж для майбутнього вітропарку. Чому забудовник діє на випередження без остаточних дозволів та чи є шанс врятувати заказник — ми розпитали екоактивістку Наталію Вишневську
Після судового процесу між екологами та девелопером ТОВ "Вітряний парк Турянський" Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства поновило процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД). Тоді Львівський апеляційний суд став на бік забудовників, аргументуючи свою позицію тим, що на полонині вже зведено будівельні фундаменти для встановлення турбін, а отже максимальна шкода екології вже завдана. Наразі справа перебуває в касаційній інстанції.
Попри відсутність екологічної оцінки на території заказника вже розпочалося прокладання лінії електропередач, що свідчить про підготовчі роботи для будівництва ВЕС.
Нагадаємо, що у планах ТОВ "Вітряний парк Турянський” встановити 30 турбін вітроелектростанцій.
Ми поспілкувалися з головою ГО "Save.Пікуй" Наталією Вишневською, аби з’ясувати на якому етапі наразі перебуває будівництво ВЕС.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства знову поновило процедуру ОВД. Як ви думаєте, чому вони це зробили?
Їх зобов’язує рішення апеляційного суду, яке вже вступило в дію. Вони не мали права далі блокувати процедуру, тому цей крок є цілком законним, попри те, що готується касація. Якщо судове рішення чинне — вони зобов'язані його виконувати.
Ви зазначали, що парламентські комітети визнали неприйнятність будівництва вітроелектростанцій (ВЕС) у гірських екосистемах. Чи означає це, що проєкт на Полонині Руна суперечить офіційній позиції влади?
Проєкт суперечить насамперед Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", оскільки там зараз ведеться незаконне будівництво. Щодо позиції влади — тут ситуація неоднозначна. Державні органи, які мали б контролювати процес (Держекоінспекція, Нацполіція, прокуратура), "не бачать" проблем або затягують справи.
Водночас два парламентські комітети — з питань інтеграції України до ЄС та екологічної політики — зайняли державницьку позицію. Вони підтримують екологів та експертів, стверджуючи, що будівництво ВЕС у високогір'ї Карпат є неприпустимим. Але це позиція лише частини влади, тоді як решта органів її не поділяють.
Яка позиція Міністерства?
Міністерство діє в межах закону: свого часу вони зупинили процедуру ОВД через позов, а тепер поновили її. Вони провели громадські слухання та прийняли зауваження. Подальші висновки можна буде робити з їхніх наступних дій.
Якщо вони видадуть позитивний висновок ОВД, це означатиме підтримку не лише руйнації великого гірського плато, але й порушення закону.
Це створить небезпечний прецедент: забудовники заходитимуть на цінні природні території без звітів ОВД, будуватимуть фундаменти й дороги, посилаючись на приклад Полонини Руна. Ми очікуємо від Міністерства позиції здорового глузду, тобто негативного висновку, але, на жаль, є ознаки протилежного.
Про які ознаки йдеться?
У селі Підполоззя повністю міняють електричні мережі та стовпи, готуючись до транспортування лопатей. У Жденієво на складі вже лежать стійки для турбін. Лісівники прийняли рішення про обстеження лісу під лінію електропередач (ЛЕП). Забудовник поводиться так, ніби на 100% впевнений в отриманні позитивного висновку. Якби цієї впевненості не було, вони б не вкладали кошти в такі масштабні підготовчі роботи.
Зараз на полонині Руна зводять ЛЕП. Наскільки це законно, поки немає висновку з ОВД?
ЛЕП юридично не прив'язана до висновку ОВД самої станції, хоча логічно це мало б бути пов'язано. "Закарпаттяобленерго" пояснює це тим, що лінія нібито слугуватиме резервною для Ужгородського району, незалежно від того, чи буде збудована ВЕС. Але фінансує будівництво вітрокомпанія.
Прокладати резервну лінію через праліси та цінні екосистеми нераціонально, якби не інтерес забудовника. Вони готові вкладатися в ЛЕП, бо впевнені, що отримають дозвіл на саму станцію.
Якщо вони все ж отримають негативну оцінку ОВД, чи будуть змушені припинити будівництво?
Так, вони не зможуть встановити власне вітроустановки. Однак є нюанс: вони можуть продовжити заливати бетонні фундаменти (бо це вважається окремим етапом робіт) і паралельно розпочати нову процедуру ОВД. Закон дозволяє подавати документи на оцінку безліч разів, поки не буде отримано бажаний результат.
Раніше Енергетичне Співтовариство ЄС представило рекомендаційну мапу територій для пріоритетного розвитку "зеленої" енергетики в Україні, до якої полонина Руна не увійшла. Чи не виникне конфлікту між Україною та ЄС через будівництво на охоронюваних територіях?
Це може спричинити конфлікт на рівні Бернської конвенції, оскільки ці території часто є частиною Смарагдової мережі. Реакція секретаріату конвенції залежатиме від звернень громадськості. Це реальний механізм впливу.
Щодо законодавства, то в Європі існують зони «прискореного розвитку відновлюваної енергетики», і Україна також готує зміни до законів, щоб запровадити такі зони.
Проблема в тому, що бізнес не хоче розглядати альтернативи Полонині Руна та іншим хребтам (Боржава, Свидовець), бо там найвищий вітропотенціал і найшвидша окупність. Це елемент захоплення цінних земель приватним бізнесом під виглядом енергетики.
Читайте також: Плани забудовників ВЕС на Закарпатті суперечать рекомендаціям Європейського союзу
Які зміни в законодавстві готуються для просування таких проєктів?
По-перше, готується закон, що визначає зони, де ОВД не буде потрібна. Це могло б бути компромісом, якби чітко визначили, що цінні екосистеми в такі зони не потрапляють.
По-друге, і це найгірше, Міністерство енергетики планує зміни, які дозволять відокремити будівництво фундаментів та інфраструктури від встановлення самих вітряків.
Тобто пропонується дозволити заливати гори бетоном без оцінки впливу на довкілля, а оцінювати вплив лише тоді, коли ставитимуть турбіну. Це абсурд, адже основна шкода природі завдається саме під час капітального будівництва.
Що пропонують екоактивісти? Як захистити екосистеми, не відмовляючись від енергетики?
Ми пропонуємо взяти до уваги рекомендації Європейського енергетичного співтовариства. Вони розробили мапи для України, де позначені зони, придатні для ВЕС. Там немає жодного гірського хребта.
Так, на рівнинних територіях окупність буде довшою, але це ціна за збереження природи. Конфлікт виникає через те, що бізнес хоче швидких грошей, ігноруючи, що унікальні хребти Закарпаття — це не поновлювальний ресурс. Альтернатива є, але забудовники не хочуть її розглядати через меншу прибутковість.
Більше про плани будівництва вітропарку на полонині Руна читайте за посиланням.
- До слова, будівництвом ВЕС на Руні займається ТОВ "Вітряний парк Турянський, яке входить до групи ТзОВ "Управляюча компанія "Вітряні парки України". Це компанія, яка вже понад 12 років є на українському ринку, і у 2022 році була релокована з Краматорська до Закарпаття. Згідно з даними YouControl, серед учасників і засновників компанії є офшорна Астрелла Холдінгз Лімітед, ТОВ "Промаудит" та кінцевий бенефіціар – Едуард Мкртчан. "Вітряні парки України" входять до однієї групи впливу – групи братів Мкртчан, Едуарда та Рафаеля, та мають зв’язок, як уже очевидно, з групою Максима Єфімова, що у грудні 2023 року склав свій мандат нардепа. Він входив до групи депутатів "Довіра", що складалася з частини колишніх нардепів від нині забороненої партії ОПЗЖ. Батько братів Мкртчан, Олег, раніше був генеральним директором однієї з найбільших корпорацій України – "Індустріального союзу Донбасу", де головою Ради директорів був олігарх Сергій Тарута. До слова, половина акцій корпорації належала російським інвесторам.
- Актуальне
- Важливе