Смертоносна і містична: легенди та цікаві факти про річку Тису

За 2023 рік офіційно відомо про 20 загиблих на цій водоймі, а від початку повномасштабного вторгнення РФ у Тисі та на її берегах виявили понад 30 тіл. Прикордонники кажуть, що відчайдухи недооцінюють міць і силу природної стихії.

Що відомо про річку Тису

Тиса – найбільша ліва притока Дунаю. Вона протікає на території України, Угорщини, Сербії, частково по українсько-румунському й україно-словацькому кордонах, а також по кордону між Словаччиною та Угорщиною. У межах України її довжина сягає понад 200 км, а загалом протяжність ріки – 996 км.

На території України розташована верхня, переважно правобережна частина басейну Тиси, що лежить на південно-західних схилах Українських Карпат і на Закарпатській низовині.

У районі села Великий Бичків ширина річки становить 100–200 м. Далі водна артерія тече вздовж гір Верхньотисинською улоговиною у широкій (від 3–5 до 8–9 км) долині, перетинає так звані Хустські ворота і виходить на Закарпатську низовину. Тут Тиса виглядає вже як рівнинна ріка шириною 170 м, хоч подекуди може мати і 260 м.

За даними прикордонників Мукачівського загону, та ділянка Тиси, де вони контролюють кордон, подекуди сягає глибини 5 метрів, а ширини - 80 метрів.

Чому річка має назву Тиса

Найчастіше назву річки пов'язують з деревом тис, яке тут раніше було дуже поширене.

Зокрема, в такому походженні назви переконані закарпатські старожили. Юрій Ковач із Тячева розповідав, що у старих книгах, які побачили світ у часи Австро-Угорщини,  можна було знайти документальні підтвердження тому, що тис вважався дуже цінною породою. Із цього дерева у гарнізоні, що дислокувався у Хустському замку, століттями робили ядра для гармат, а умільці майстрували луки для воїнів. 

"Із тису виготовляли навіть домовини, це дерево символізувало вічне життя та безсмертя. Тому мій дід завжди казав, що Тису назвали на честь тиса", – пригадував чоловік.

Український дослідник Валентин Стецюк виводить назву з булгарського (праболгарська мова) слова "таса", що означає – чиста.

У давньоримських джерелах річка Тиса відома під назвами Tissus, Tisia, Pathissus.

Тиса у фольклорі: пісні та легенди про річку

Річка Тиса посідає важливе місце у фольклорі, зокрема українців. Так, у пісні "Там під львівським замком" є куплет про "річку Тису, а в ній москальську кров" як відсилання до боротьби з російськими окупантами.

Дуже відомою та символічною 10 років тому стала пісня "Пливе кача по Тисині". Після розстрілів під час Революції Гідності саме під цю пісню у виконанні гурту "Піккардійська терція" відбувалося прощання із загиблими на Майдані Незалежності. Автором пісні (її літературної обробки) став закарпатський письменник і перекладача Василь Ґренджа-Донський. Перший куплет пісні побачив світ у його збірці "Квіти з терном" 1923 року.

Окрім пісень, про Тису існує багато легенд. Є серед них типовий фольклор – перекази про нещасливе кохання і пари, які топилися в річці, бо батьки ставали на перешкоді їхньому щастю. Але найцікавіша легенда, що приваблювала на береги Тиси шукачів скарбів – про вождя гунів Атиллу та його могилу. Адже колись у поховання могутніх володарів клали безліч золота та коштовностей. А, за народними переказами, Атиллу поховали саме десь під Тисою.

"Перед тим, як віддати останки землі, його тіло помістили спочатку у свинцевий гріб, потім у срібний і лише відтак – у золотий. Аби ніхто не знайшов могилу, наближені до вождя люди дали наказ перегородити Тису й пустити її на поля. На місці ж течії викопали глибоку яму, помістили туди труну та скарби, закопали все і повернули течію річки на попереднє місце. Аби ніхто не дізнався, де поховано вождя, спочатку вбили бійців, які виконували спеціальне доручення, потім розстріляли і їхніх убивць, а відтак і катів-лучників", – переповідав легенду історик із Хуста Іван Демеш.

За переказами, якщо хтось розкопає могилу Атилли, то на світ чекають небачені війни та катаклізми.

Новий символізм Тиси

Тепер у Тиси – інший символізм і сакральний зміст. Тут гинуть, рятуючись від смерті. Українські чоловіки призовного віку долають Тису у гідрокостюмах, на гумових човнах і навіть на дитячих надувних колах, утікаючи від мобілізації. Ситуація була б комічною, якби не закінчувалася для багатьох з них летально. Від початку повномасштабного російського вторгнення до кінця травня 20224 року на річковій ділянці кордону виявили 32 тіла чоловіків. 

Утім за словами голови Ради резервістів Сухопутних військ Івана Тимочка, шансів утонути в Тисі значно більше, ніж загинути як воїн на фронті. Адже лише 30% загальної кількості Сил оборони реально воює на фронті. "У війську дуже багато різних посад і щоб їх закрити, теж потрібні кадри. Тому повістка не є перепусткою у бойову частину. Бо розподіл може буди й геть в інший підрозділ", – розповідав Тимочко в ефірі каналу "Ми - Україна".

Зрештою, Тиса і раніше була доволі небезпечною річкою. Вона мілка лише з боку України. Також Тиса стає дуже небезпечною, коли падає або росте рівень води, і тоді шанси її здолати – взагалі мізерні. Часто стається так, що жертву стихії ніколи не знаходять, люди там здавна не раз зникали безвісти.

До слова, нещодавно в мережі запустили ворожу ІПСО, начебто береги Тиси почали мінувати, аби не пропустити ухилянтів за кордон. Речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко спростував фейк і наголосив, що таку дезінформацію запустили окупанти.

Цікаві факти про річку Тису

• Солотвино, яке знамените древніми соляними копальнями та озерами, розташоване на березі річки Тиси. 
• Долина нарцисів також розташована на стародавній терасі цієї річки.
• На Закарпатті існує радіостанція Тиса-FM. 
• На честь річки названо астероїд головного поясу 13121 Тиса, відкритий 7 лютого 1994 року.