Львівський апеляційний суд залишив чинним детальний план територій під будівництво вітряків на полонині Руна

Про це повідомили на фейсбук-сторінці громадської організації Save Пікуй, передає "Еспресо.Захід".

"Львівський апеляційний суд відхилив апеляцію на оскарження детального плану території полонини Руна, де всупереч законодавству, розпочато незаконне будівництво комерційної вітроелектростанції. Це рішення було очікуваним, адже цей суд має погану репутацію", – йдеться у повідомленні.

У ГО також зазначили, що юристи готують подальші кроки, тож руки опускати не варто.

Читайте також: Полонину Руна хочуть повністю забудувати вітряками: готується документація

Разом з тим, як розповіли в організації, у сплячому режимі перебувають 21 ДПТ по карпатським хребтам, де плануються вітряки. "У разі розморозки, нас очікує наймасштабніша за всі роки екологічна катастрофа та руйнування закарпатської частини гір. Тому, просимо всіх, долучатися до практичних заходів протидії цьому екоциду, які ми пропонуємо (буде у наступному пості)", – додали у ГО.

Коментар юристів

За словами юристів правозахисної організації "Екологія-Право- Людина" (ЕПЛ), у залі суду були присутні активісти, екологи й представники громадського природоохоронного руху, які ще раз підтвердили високий суспільний інтерес до цієї справи.

"На жаль, дива не сталося – суд вкотре став на бік державних органів та представників великого енергетичного бізнесу, повністю проігнорувавши численні порушення процедури громадських слухань спірного ДПТ, порушення норм міжнародного та національного природоохоронного законодавства та ризики невиконання міжнародних євроінтеграційних зобов’язань щодо створення мережі Натура 2000", – йдеться у повідомленні.

За даними ЕПЛ, останнє судове засідання відбувалось у надзвичайно інтенсивному форматі. Незважаючи на те, що левова частина документів – додаткових пояснень сторін та інших учасників справи, надійшла до електронного суду пізнього вечора напередодні судового засідання, суд відмовив у задоволенні клопотання ЕПЛ про необхідність оголошення перерви для вивчення матеріалів та отримання відповідей. Зокрема, на запити, адресовані апелянтом на адресу органів державної влади – міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. 

Окрім цього, за словами юристів, під час дослідження картографічних матеріалів стало очевидно, що матеріали, які Тур’є-Реметівська сільська рада оприлюднила на платформі "ЕкоСистема", не відповідають оригіналам ДПТ, які надала сторона відповідача у суді. Це означає, що громадське обговорення фактично відбувалися на основі іншого, неідентичного пакету документів. Можливо саме тому колегія суддів підійшла до дослідження картографічних матеріалів поверхнево, раз у раз повторюючи, що приміщення суду не пристосоване для огляду і дослідження таких доказів, кажуть правозахисники. 

На окрему увагу заслуговує питання головуючої судді про те, чи не завдасть ще більшої шкоди довкіллю демонтаж уже збудованих чотирьох фундаментів під вітряки? І яким чином повернути стан високогір’я до попереднього стану у випадку задоволення позову? Правозахисники запевняють, що це небезпечний підхід, який повністю суперечить принципам захисту довкілля балансу між економічними та довкіллєвими інтересами.

"Рішення, ухвалене Восьмим апеляційним адміністративним судом, фактично створило небезпечний прецедент, коли наявність незаконно збудованих фундаментів без належних дозволів на будівництво через заниження класу наслідків та відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності, використовується як аргумент на користь подальшого будівництва", – йдеться у коментарі юристів.

Водночас судді традиційно залишили поза увагою екологічну складову питання, проігнорувавши докази апелянтів щодо порушення вимог Бернської та Карпатської конвенцій. 

В ЕПЛ наголосили, що продовжать захист полонини Руна, вимагатимуть притягнення винних до відповідальності та зупинення незаконного будівництва і планують оскаржити рішення апеляційної інстанції у Верховному суді.

Читайте також: Рада відхилила правку, якою хотіли легалізувати будівництво вітряків на високогір’ї Карпат

Про забудову вітротурбінами високогір'я Карпат

Будівництво вітрової електростанції на полонині Руна від самого початку супроводжується конфліктами та звинуваченнями у порушеннях природоохоронного законодавства. Інвестором проєкту є ТОВ "Вітряний парк Турянський" разом із партнерською компанією "Вітряний парк Руна-1". У планах забудовника – встановлення 30 вітротурбін на високогірному плато Руна. Попри те, що процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) для цього проєкту досі не завершена, забудовник уже залив фундаменти щонайменше під дві турбіни на полонині. Щобільше, за фактами незаконної вирубки лісу в межах Шипотського лісництва, здійсненої для прокладання дороги до ВЕС, відкрито кримінальні провадження.

Читайте також: Карта масштабної забудови вітротурбінами високогір'я Закарпаття, яку планують здійснити компанії з донецьким корінням

Проєкт забудови не пройшов обов’язкову процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД). Ще 22 січня 2025 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів офіційно зупинило розгляд документів з ОВД щодо цього будівництва. 

21 серпня 2025 року Закарпатський суд відмовив у задоволенні позову визнати протиправним проєкт рішення сільради про будівництво вітрової електростанції на полонині Руна. Суд залишив чинним проєктну документацію, яка фактично відкриває шлях до забудови високогір’я Карпат об’єктами вітроенергетики.

Читайте також: Як енергетична компанія з Краматорська знищує високогірні Карпати, масово забудовуючи їх вітровими електростанціями