Карта масштабної забудови вітротурбінами високогір'я Закарпаття, яку планують здійснити компанії з донецьким корінням

 У центрі цього процесу — група компаній "Вітряні парки України", афілійована з Friendly Wind Technology. Станом на липень 2025 року в проєктах — понад 200 вітротурбін на кількох гірських масивах. "Еспресо.Захід" аналізує, де саме планують будівництво, які масштаби, хто за цим стоїть і чому громади вже чинять опір.

Місця проєктів ВЕС на високогір'ї Карпат, фото: Еспресо.Захід

Забудовники: хто стоїть за вітропарками

Ініціатором проєкту є група компаній "Вітряні парки України" (ТОВ УК "Вітряні парки України"), пов’язана з екснардепом Максимом Єфімовим та бізнесменом Олегом Мкртчаном. Ця група через дочірні фірми реалізує масштабну програму вітроенергетики в Карпатах – загалом планується встановити до 225 вітротурбін (близько 1,167 ГВт сукупної потужності) на високогір’ї Закарпаття. Зокрема, у Тячівському районі (кластери "Усть-Чорна" і "Дубове", що включають полонини Красна, Свидовець та Апецька) заплановано 138 турбін сумарною потужністю ~717,6 МВт.

 До реалізації проєкту також залучено  ТОВ "Френдлі Віндтехнолоджі", яке планує виробляти вітротурбіни (до 100 шт. на рік) та співпрацює з "Вітряними парками" у будівництві карпатських ВЕС. Хоча "співпрацює" не є зовсім правильним словом, адже бенефіціаром "Френдлівінд" є Владислав Єременко, який є зазначеним керівником у "Вітропарках".

Полонина Красна

Полонина Красна — один з найвідоміших і найцінніших гірських масивів Закарпаття. Вона розташована на межі Тячівського та частково Міжгірського районів, поблизу смт Усть-Чорна, і межує з пралісами та природоохоронними територіями, зокрема НПП "Синевир" та заказником "Керничний".

У листопаді 2024 року Усть-Чорнянська селищна рада дала дозвіл на розробку детального плану території під будівництво вітрової електростанції на Красній. Ініціатором виступає ТОВ "Управляюча компанія "Вітряні парки України"". Наразі триває стратегічна екологічна оцінка, а будівництво ще не розпочато.

Планується зведення близько 30 сучасних вітротурбін заввишки понад 100 м із потужністю по 5 МВт кожна. Проти реалізації виступають екологи: територія входить до Смарагдової мережі Європи, а будівництво загрожує фрагментацією пралісів, знищенням луків і порушенням водного балансу регіону.

Додаткове занепокоєння викликає факт, що понад 2300 гектарів із запланованих під ВЕС земель не належать громаді, що може свідчити про перевищення повноважень при плануванні. 

Для реалізації проєкту необхідно прокласти десятки кілометрів під’їзних шляхів гірською місцевістю та звести нові ЛЕП до чинних мереж у долинах. Активісти застерігають, що важка будівельна техніка, вирубування лісу під дороги, риття котлованів під фундаменти на високогір’ї призведуть до знищення рослинного покриву та ерозії ґрунтів. На сусідніх локаціях вже фіксувалися випадки несанкціонованого прокладання дороги під ВЕС – зокрема, виявлено рубку лісу для дороги на гору Гостра.

Читайте також: В унікальному пралісі у Карпатах незаконно прорубали дорогу до "вітропарків" Єфімова-Мкртчана

Полонина Красна є цінною природною територією: вона включена до Смарагдової мережі Європи (Emerald Network) і містить середовище існування рідкісних високогірних видів. Екологи попереджають, що будівництво десятків вітряків на Красній може призвести до фрагментації пралісів та деградації субальпійських луків. Уже висловлено побоювання щодо порушення гідрологічного режиму (полонина є водозбором для річок Тересви і Тереблі) та шкоди для біорізноманіття.

Проєкт на Красній викликав занепокоєння серед місцевих жителів та природоохоронців. Громадські організації (WWF-Україна, рухи "Free Svydovets", "Зберегти Пікуй" тощо) виступають проти забудови високогір’я вітряками загалом, вказуючи на загрозу унікальним екосистемам.  

На початку 2025 р. в Закарпатській облраді зареєстровано петицію про запровадження мораторію на будівництво ВЕС у Карпатах, яка менш ніж за місяць набрала понад 1000 підписів, що свідчить про широку підтримку вимог з боку громадськості призупинити реалізацію подібних проєктів до належного врахування екологічних ризиків.

До списку проєктів ВЕС на високогір'ї Карпат входить і полонина Руна (Рівна). "Еспресо.Захід" детальніше про неї вже писав: Як енергетична компанія з Краматорська знищує високогірні Карпати, масово забудовуючи їх вітровими електростанціями

Гора Гостра

Гора Гостра (Полонинський хребет) у Мукачівському районі стала об'єктом скандального будівництва. Попри те, що офіційні документи (зокрема, висновок ОВД) ще не затверджені, у 2024–2025 роках активісти зафіксували початок вирубки лісу та прокладання дороги до вершини.

Площа забудови охоплює до 40 турбін, загальною потужністю ~200 МВт. Роботи вже завдали шкоди: знищено лісовий покрив, порушено ґрунт, зруйновано середовище існування птахів та кажанів.

Вершина Гостра та прилеглі полонини є частиною Смарагдової мережі та характеризуються унікальними гірськими екосистемами. Уже на етапі підготовки завдано шкоди довкіллю – прорубана дорога спричинила знищення частини лісового покриву і трав’яного настилу. Подальше встановлення 40-вітрякової станції несе ризики для місцевої фауни (птиці, кажани) та флори, а також може призвести до зсувів і泥ових потоків через порушення ґрунтів на крутосхилах. Екологи наголошують, що високогірні території Карпат є особливо вразливими до подібних втручань і будь-яке будівництво тут потенційно "стане вбивством Карпат".

Свидовець, Апецька

Полонина Апецька на Свидовецькому хребті давно перебуває в центрі екологічної уваги: саме тут планували будівництво мегакурорту, який викликав хвилю протестів. Тепер ситуація повторюється через плани Friendly Wind встановити до 40 турбін потужністю ~200 МВт.

Проєкт перебуває на етапі початкового планування. 30 серпня 2024 р. Дубівська селищна рада (Тячівщина) надала дозвіл ТОВ "УК "Вітряні парки України"" на розроблення детального плану території для будівництва ВЕС на полонині Апецька. Після розробки ДПТ заплановано громадські слухання в селі та винесення проєкта на сесію ради. 

Детальний план території для ВЕС "Апецька" розробляється за замовленням Дубівської громади; паралельно здійснюється стратегічна екологічна оцінка (СЕО) цього плану. Виявлено проблеми з координацією між громадами: проєктована площа під ВЕС (~517 га) виходить за межі Дубівської громади і частково належить сусідній Великобичківській громаді (Рахівський р-н), яка офіційно не була поінформована про планування. Це створює ризик юридичних конфліктів при ухваленні рішень. Станом на липень 2025 р. проєкт знаходиться на стадії розробки документації та проходження публічних процедур.

Територія Свидовця має ключове значення для біорізноманіття Карпат: тут ростуть червонокнижні рослини, проходять міграційні маршрути тварин. Проєкт загрожує знищенням субальпійських луків і порушенням водного балансу схилів, які живлять річки регіону.

Вододільний хребет

Вододільний хребет, що формує головний карпатський вододіл, також включений до планів Friendly Wind. У 2023 році в заказнику "Привододільний" було виявлено незаконні рубки дерев, що може свідчити про підготовку до будівництва ВЕС.

Офіційних повідомлень про розробку детальних планів чи проведення громадських слухань щодо ВЕС на Вододільному хребті поки немає. Проєкт імовірно зачіпає землі кількох громад (Костринська громада на Закарпатті, можливі дотичні території на Львівщині), що потребуватиме міжобласної координації. Екологи і юристи наголошують на відсутності прозорості: планування відбувається без належного інформування громадськості, що може порушувати законодавство (Орхуська конвенція тощо). 

Масштаб проєкта точно не оприлюднено. За оцінками, на відрізку Вододільного хребта може бути встановлено кілька десятків вітряків (порядку 10–20) сумарною потужністю 50–100 МВт. Ці показники випливають із загального плану: на Ужгородський (в т.ч. вододільний) район передбачено близько 43 турбіни потужністю ~200 МВт.  Турбіни запроектовані такого ж класу, як і на інших ВЕС (5 МВт, висота башти ~100 м). Значна довжина хребта дозволяє лінійне розміщення установок, але потребуватиме протяжної інфраструктури.

Вододільний хребет – осердя кількох природоохоронних територій, зокрема, поруч розташовані національні парки і заказники (НПП "Ужанський", ландшафтний заказник "Соколові Скелі", вище згаданий "Привододільний"). Усі згадані території входять до Смарагдової мережі, тобто мають європейське значення для збереження природи. Будівництво ВЕС тут несе ризик масштабного впливу: через вирубування лісів може постраждати функція вододілу (зміна стоку води по різні боки Карпат), можливе збільшення паводків. Негативний вплив на фауну також суттєвий – обертання лопатень вітряків становить загрозу для перелітних птахів, кажанів, які мігрують уздовж гірського хребта. Екологи наголошують, що кожен хребет, де планують вітряки, або є пралісом, або частиною екомережі, тому без строгих природоохоронних обмежень "зелена" енергетика тут стає руйнівною.

Лютянська Голиця

Лютянська Голиця (1375 м), що входить у буферну зону Ужанського національного природного парку, також стала ареною початку будівництва без дозвільних процедур. В квітні 2025 р. Держекоінспекція зафіксувала нищення субальпійських луків на Лютянській Голиці внаслідок проїзду важкої техніки – фактично, почалося прокладання дороги на вершину без офіційних дозволів. Це свідчить, що проєкт неофіційно рушив уперед. Проєкт не має ОВД.

Friendly Wind планує встановити тут до 15 турбін. Вже зараз знищено частину субальпійських луків, під загрозою міграційні коридори тварин і стабільність гідрологічного режиму. 

Ймовірно, рішення про розробку ДПТ для ВЕС має ухвалювати Костринська сільрада (громада, до якої входить с. Люта). Однак інформація про такі рішення відсутня у відкритих джерелах. Станом на липень 2025 р. офіційних громадських слухань чи ОВД по Лютянській Голиці не проводилося. Виявлені фактами нелегальні роботи (рубка і розриття грунту на хребті) стали підставою для припису екоінспекції й можуть спричинити перевірки прокуратури.

Лютянська Голиця розташована в екологічно чутливій зоні: поряд знаходиться пралісовий масив Ужанського НПП, територія належить до міжнародного біосферного резервату. Вершина має типові для полонин лучні екосистеми, багаті на рідкісні види рослин (цибуля ведмежа, шафрани тощо). Прокладання дороги та вирубка лісу під ВЕС вже спричинили шкоду – знищено фрагменти альпійського лугу. Масштабне будівництво може порушити цілісність місцевих екосистем і коридор міграції тварин. Особливо небезпечним є втручання у верхів’я басейну р. Люта: зміна ландшафту може підвищити ризик зсувів і паводків у долині.