Десять вражаючих дерев'яних храмів Закарпаття. Добірка від Федора Шандора 

Перелік оприлюднив президент Закарпатської туристичної організації Федір Шандор.

"Ми склали список за наступними принципами: храм повинен вражати, по-друге – виглядати привабливо, бути відреставрованим і не покритим не залізною стріхою, по-третє, ці храми в добірці презентують різноманіття стилів дерев’яної архітектури храмів – яке можна побачити на мультикультурному Закарпатті", – пояснює Федір Шандор.    

Святовознесенський храм (Струківський), с. Ясіня

Струківський храм у Ясіні –  одна з найдосконаліших дерев'яних церковних споруд на всій Гуцульщині. Струк — прізвище пастуха Івана, легендарного засновника храму, який звів його в 1824 р. (за іншими даними – в XVI ст.) на вшанування порятунку отари. Неподалік і трохи вище храму стоїть 11-метрова дзвіниця (1813), зрублена з ялинових колод. Зберігся різьблений іконостас (ХІХ ст.) У 1971 р. пам’ятку реставрували. У 1994 р. святиня була віддана місцевій греко-католицькій громаді.

Святомиколаївський храм у Колодному

Це найдавніший дерев’яний храм на території України, зведений у 1470 році. Храм зберігає певні риси, властиві оборонним спорудам. Найдавніші частинами є зрубні стіни, які збудовано в XV сторіччі з колод завдовжки 12 метрів на кам'яному фундаменті, складеному насухо. Зруби надбудовано у XVI сторіччі. У XVII або у другій половині XVIII сторіччя перебудовано вежу, яку вкрило вибагливо пророблене двоярусне барокове завершення, а також прибудовано галерею над бабинцем та ґанок на різьблених стовпчиках. Під час реставрації споруди в 1969-1976 роках забрали престол та ікони, які так і не повернули. Завдяки своїй великій вазі не знайшов нового власника тріснутий кам'яний престол на подвір'ї храму.

Церква в с. Ужок

Ще на початку ХХ сторіччя такі церкви стояли чи не в кожному селі верхньої течії Ужа. Ужоцький храм  вже близько 100 років надзвичайно популярний. Чимало закарпатських художників присвятили цій видатній пам'ятці свої полотна, її зображення прикрасило єпископську каплицю та каплицю вчительської семінарії в Ужгороді

Святодухівський храм у с. Гукливе

Це храм, збудований у XVIII столітті з ялиці на фундаменті з річкового каміння, і належить до верховинських шедеврів. Саме тут був написаний Гукливський літопис. Зусиллями громадськості наприкінці 2001 року вдалося вкрити дахи новим ґонтом. Саме з гукливського храму розпочалася акція порятунку та привернення уваги до дерев'яних храмів на Закарпатті. Тоді ж виявилося, що залишилося дуже мало майстрів, здатних виготовити дранку чи ґонти для покриття дахів храмів.

Святомиколаївський храм у с. Данилово

Храм був заснований 14 травня 1779 року. Про це свідчить надпис на дверях пам'ятки архітектури. Для зведення було використано 5000 курячих та гусячих яєць. Наразі храм зачинений, богослужіння в ньому припинені і його відвідують лише туристи. У 2011 році відбулась реставрація храму, а 2012 реставраційні роботи тривали у дзвіниці.

Храм Успіння Пресвятої Богородиці у Новоселиці

Це архітектурний ідеал. Він має бездоганні пропорції й чудово вписаний в панораму села. Крім цього, він повністю розкриває можливості дерева, цей матеріал дивовижним чином вертикально вибудовується і набуває форми стріли, летючої конструкції, якимсь чудом прив'язаної до земної поверхні. Цей шедевр не лишився анонімним, як багато інших. У бабинці зберігся напис про те, що "храм робив Кочалович у 1669 році".  

 Храм  належить до тих небагатьох в Україні, що мають настінне малювання по дереву. Збережене малювання ХVII сторіччя є унікальною пам'яткою малярства, що виконувався в різні роки на замовлення мешканців села.

Цеква у с. Лікіцари

Старовинна дерев’яна церковна будівля Св. Василія збудована у XVII ст., сучасного вигляду набула під час перебудови 1748 року. Храм тризрубний, тридільний, з ялинових брусів. Донедавна храм був вкритий бляхою, але коштами місцевої громади її зняли і поклали ґонтове покриття.

Храм Петра і Павла в Уклині

Рідкісний архітектурний скарб, до того ж в наш час збереглись ще три споруди, стиль побудови яких подібний до того, в якому було зведено храм святих апостолів Петра і Павла. Культові споруди розташовуються в Рахові, Костринській Розтоці та Тарасівцях. Проте саме будівля в селі Уклин є найдавнішою пам'яткою архітектури серед них. В кінці ХIХ ст. ним захоплювався відомий вчений Т. Легоцький. Переказують, що храм збудовано з дерева старого храму. Збереглися деякі старі церковні речі.

Святодухівський храм у Колочаві

Згідно з написом на одвірку "Создан храм сей 1795 при парохові Іоані Попович при царі Францишкі ІІ майстрові Ференц Текка. Тоді був великий голод".  Церкву  зняли з реєстрації діючих храмів 9 січня 1953 року. Згодом ікони звідси було вмонтовано до іконостаса Шелестівської церкви в Ужгородському музеї архітектури і побуту. Нини у храмі розташовується Краєзнавчий музей села Колочави.

Храм Святого Архистратига Михаїла  у Сваляві

Храм розташований у мікрорайоні Бистрий, що колись був окремим селом, яке згодом приєднали до міста. Храм стоїть при дорозі на невеличкому пагорбі. Перший етап будівництва відбувся ще в далекому 1588 році. Тоді храм стояв трохи вище по пагорбу від теперішнього місця розташування. Стара церква носила титул святого Миколая Чудотворця. Храм – яскравий представник лемківського типу, про що свідчать висока барокова вежа над бабинцем, стрімке наростання форм від вівтаря через наву до вежі, а також відкрита галерея з різьбленими стовпчиками довкола бабинця. Всередині зберігся іконостас XVІІІ століття, проте решта інтер’єру суттєво модернізовано. В кінці 1940-х років храм було закрито, і лише в часи незалежності церква знову стала діючою. Раніше поруч стояла одноярусна дерев’яна дзвіниця, яку було розібрано у 2001 році, а замість неї поставили нову, муровану.