Забудова вітряками карпатських хребтів є недопустимою, це може загальмувати євроінтеграційний прогрес України, – нардепка Юлія Овчинникова

За підсумками виїзного засідання на Закарпатті комітети Верховної ради напрацювали проєкт рішення. Парламентський Комітет з питань інтеграції до ЄС підтримав його у першому читанні, тоді як Комітет з екологічної політики через брак кворуму поки не голосував. Найближчим часом плануються засідання обох комітетів, де проєкт рішення доопрацюють і проголосують в цілому, включно з рекомендаціями для органів виконавчої влади.

"Еспресо.Захід" поспілкувався з народною депутаткою та головою підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Юлією Овчинниковою щодо ситуації на Закарпатті.

"Євроінтеграційний комітет під час виїзного засідання прийняв проєкт рішення за основу. Екологічний комітет через відсутність кворуму не голосував. Найближчим часом мають відбутись засідання обох комітетів, де будуть підготовлені відповідні рішення та проголосовані в цілому, в тому числі рекомендації до органів виконавчої влади. На даний момент триває процес підготовки до засідань", – розповіла Овчинникова про подальші кроки.

Однією з ключових домовленостей під час виїзного засідання до Закарпаття стало рішення провести аудит усіх вітроенергетичних проєктів на Закарпатті щодо їх відповідності екологічному законодавству. Комітети рекомендуватимуть профільним міністерствам і Закарпатській ОВА проаналізувати їхній стан та дотримання процедур ОВД і СЕО.

Ситуація на Руні є небезпечною

Безпосереднім приводом для виїзного засідання стала ситуація навколо будівництва вітрової електростанції на полонині Руна у Карпатах. Екологічна спільнота і місцеві активісти били на сполох через плани встановити понад 30 вітряків на цій високогірній полонині. Будівництво розпочалося ще до отримання обов’язкової оцінки впливу на довкілля (ОВД) – на Руні вже облаштовують фундаменти під майбутні установки. Подібне ігнорування процедур стало небезпечним прецедентом: 

"Початок будівництва до завершення процедури оцінки впливу – це недопустимо. Такі дії нівелюють наші євроінтеграційні успіхи в частині імплементації горизонтального законодавства ЄС, особливо щодо оцінки впливу на довкілля", – зазначає Юлія Овчинникова.

За її словами, однією з причин такої ситуації стала суперечлива позиція ДІАМ (Державної інспекції архітектури та містобудування), "які вважають, що фундамент – це окрема споруда, а не частина великої споруди". Таким чином забудовник скористався лазівкою, розпочавши роботи без висновку ОВД. Овчинникова застерігає: якщо подібна практика продовжиться, Україну можуть чекати десятки подібних конфліктів, коли проєкти стартують до завершення всіх екопроцедур і всупереч позиції науковців та громадськості.

Юлія Овчинникова повідомила, що наразі Міненерго розробляє низку законопроєктів щодо відновлюваної енергетики. До одного з таких документів у неї та екологічної спільноти виникли зауваження – зокрема щодо процедури ОВД. 

"По одному з них були запитання в частині якраз процедури оцінки впливу на довкілля, до мене звернулись громадські організації, я офіційно звернулася в Міненерго відреагувати. Більшість з зауважень вже врахована. Я тримаю це питання під контролем", – зазначила депутатка. 

Для інтеграції в ЄС важливо повернути Міндовкілля

Овчинникова також вказує на системну проблему: нині в Україні відсутнє окреме Міністерство довкілля (після реорганізації його було приєднано до іншого відомства). На її думку, депутати мають повернути самостійне Міндовкілля, адже імплементація десятків європейських екодиректив і регламентів вимагає окремого сильного органу. 

"Ми маємо повернути окреме міністерство, яке відповідає за охорону довкілля незалежно від поточних подій. Це важливо не тільки для природи, але й для євроінтеграції. Бо необхідно імплементувати десятки європейських екологічних директив і регламентів. А це неможливо, якщо не концентруватись на цьому напрямку", – переконана вона.

Інциденти на кшталт полонини Руна ризикують загальмувати євроінтеграційний прогрес України 

Юлія Овчинникова нагадує, що Європейська Комісія високо оцінила впровадження процедур ОВД і СЕО в Україні, але водночас у своїх останніх звітах наголосила на неприпустимості пом’якшення цих норм. 

"Вже 2 рік поспіль у своїх звітах щодо успіху нашої євроінтеграції Єврокомісія прямим текстом пише, що ми маємо посилювати процедури екологічних оцінок, і не робити нових виключень чи відступів від них. Схожу думку висловив в своїй резолюції і Європарламент", – зазначає депутатка. 

На її думку, якщо Україна даватиме "зелене світло" великим інвестиційним проєктам без повноцінної екологічної оцінки, це викличе серйозні застереження з боку європейських партнерів та може негативно вплинути на переговори про членство.

Вирішення бачиться у пошуку розумного компромісу між інтересами енергетики та довкілля. Одним з інструментів може стати впровадження підходів нової директиви ЄС RED III, що вводить поняття спеціальних зон прискореного розвитку для відновлюваної енергетики. 

"Є директива ЄС RED III, яка ввела концепт так званих зон прискореного розвитку. Це території, де можуть будувати об’єкти ВДЕ за прискореною процедурою. Кожна країна має розробити методику визначення таких зон, врахувати всі екологічні, соціальні, економічні аспекти. І в межах таких зон – зелене світло для ВДЕ", – пояснює Овчинникова. 

Таким чином, держава визначатиме придатні локації для швидкого розвитку вітро- чи сонячної енергетики, де шкода для природи мінімізована.

Натомість будівництво вітряків на унікальних карпатських хребтах має бути табу, вважає депутатка. 

"Забудова вітряками Гострої, Свидовця, Красної та інших високогірних хребтів, на мою думку – однозначно недопустима. У нас є багато територій, де будівництво ВДЕ не буде шкодити ані довкіллю, ані нашим євроінтеграційним зобов’язанням", – підкреслює Юлія Овчинникова. 

Пошук таких територій і ведення діалогу з інвесторами, за її словами, дозволять не відлякати бізнес, водночас зберігши природу.

На шляху до балансу: що далі?

Парламентські комітети вже домовилися провести додаткові засідання, щоб розробити рекомендації уряду та місцевій владі щодо гармонізації розвитку “зеленої” енергетики з природоохоронними вимогами. Ці рекомендації мають охоплювати заходи з охорони біорізноманіття та збереження цінних природних територій при реалізації енергопроєктів. Остаточне рішення за підсумками закарпатського виїзного засідання буде ухвалено після спільного обговорення на профільних комітетах Верховної Ради.

У самому екокомітеті, як визнає Овчинникова, є різні думки щодо гірських вітропарків – тож фінальне рішення стане результатом відкритої дискусії. 

"У кожного є своя думка і позиція, пропоную дочекатись засідання комітету, щоб кожен член комітету зміг публічно висловити позицію під час обговорення та голосування", – зазначила вона, коментуючи питання одностайності.

Читайте також: Зелена енергія як сіра зона: як Україні не втратити Карпати в гонитві за прибутками

Читайте також: Вітряки на Закарпатті – це лобістський та енергетично сумнівний проєкт, – нардеп Кучеренко