Вітряки на Закарпатті – це лобістський та енергетично сумнівний проєкт, – нардеп Кучеренко

Народний депутат, перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко в розмові з "Еспресо.Захід" пояснив, чому вважає проєкт вітропарків на високогір'ї  Карпат сумнівним.

Зараз точиться велика дискусія щодо будівництва вітрових електростанцій на високогір’ї Карпат. Хотіла б почути вашу думку як представника профільного комітету. Знаю, що комітет з питань енергетики й житлово-комунальних послуг їздив на Закарпаття та мав зустріч із забудовником. Проте виїзне засідання відбулося доволі непублічно.

Так, їздили. Але це була, скажімо так, лобістська поїздка – на підтримку конкретного бізнесмена. На мій погляд, поїздка мала несистемний характер і виглядала саме як підтримка одного конкретного проєкту, одного конкретного інвестора.

Дивіться, загалом вітрова енергетика Україні потрібна. Але якщо говорити конкретно про Закарпатську область, то, за наявною в мене інформацією, там вона наразі не потрібна. Закарпаття зараз має профіцит електроенергії. А наявні мережі не дозволяють передавати ці потужності далі на схід.

Тому, якби мене запитали фахово, я радив би колегам не оперувати гаслами на кшталт "зелена енергетика" чи "зелений перехід", якими спекулює більшість членів комітету на чолі з його головою паном Герусом. Потрібно офіційно звернутися до Укренерго й почути їхню оцінку потреби в додатковій генерації саме в цьому регіоні. Я зараз говорю лише про енергетичну суть питання. Екологічний аспект – окрема історія.

Екологічна проблема завжди присутня. Її у світі вирішують по-різному, але головне – діяти в межах чинного законодавства й дозвільних процедур. Без цього ніяк. Проте навіть енергетично зараз є багато спекуляцій довкола так званої "розподіленої генерації".

На жаль, у нас аматори й дилетанти повністю витіснили професіоналів. Люди, які реально розуміються на енергетиці, часто просто бояться вступати в дискусію, бо на них політично тиснуть. Такий у нас сьогодні склад парламенту й уряду.

Дослухатись у таких питаннях треба до фахівців, до технарів Укренерго. Не до журналістів чи вчителів, які повторюють гарні, але порожні тези. Треба слухати тих, хто розуміє, як працює єдина енергосистема й за якими законами фізики вона функціонує. Якщо розподілена генерація випереджає розвиток мереж, виникають техногенні проблеми, як це було нещодавно в Іспанії чи Португалії, коли через надлишок сонячної й вітрової генерації відбулися масштабні збої.

Мова про блекаути?

Так. Коли насичують систему сонцем і вітром без оновлення мереж, то "вершки знімають", а мережа не витримує. І це породжує величезні проблеми. Тому треба слухати фахівців, а не демагогів.

У комітеті й парламенті зараз критична маса людей, які гарно говорять, але мало розуміються на технічних процесах. Професійних енергетиків залишилось дуже мало – їх фактично "вишибають" із галузі.

 Є припущення, що вітроенергія із Закарпаття йтиме на експорт.

Так і буде. Безумовно, електроенергія з тих станцій піде на експорт. Само по собі це не є чимось поганим, але треба чесно сказати: мета інвесторів – торгувати електроенергією за ринковими, європейськими цінами.

Тому я вважаю, що вони повинні компенсувати незручності місцевим громадам. Наприклад, забезпечити пільговий тариф для місцевих споживачів на певний період. Але все має відбуватися в межах єдиної стратегії розвитку енергосистеми. А її, на жаль, зараз фактично відсунули на задній план.

Часто кажуть, що такі проєкти зроблять громади автономними. Це правда?

Повна маячня. "Автономність громад" – це чергова вигадка Геруса й компанії. Якщо ви підключені до загальної мережі – ви не автономні. Бо коли вітру немає, ви все одно берете електроенергію з централізованої системи. Це красиві байки, не більше.

Усі ці проєкти спрямовані на те, щоб швидко окупитися й заробити на критичному стані української енергосистеми. Ми вже маємо подібний приклад із сонячною енергетикою. Її в Україні збудували втричі більше, ніж реально потрібно.

І ця проблема тягнеться ще з 2015–2016 років, коли технічні умови видавалися корупційно, без розрахунків. Посадові особи Укренерго тоді заробили десятки мільйонів доларів, завдавши системі серйозної економічної та технологічної шкоди. Тепер ми всі переплачуємо за це зайві гроші.

Читайте також: Зелена енергія як сіра зона: як Україні не втратити Карпати в гонитві за прибутками