Україна розкритикувала рішення Сейму Польщі щодо "геноциду" з боку ОУН і УПА

Міністерство закордонних справ України заявило, що ухвалене польським Сеймом рішення встановити 11 липня Днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого ОУН і УПА", суперечить духу добросусідських відносин між Україною та Польщею.

У МЗС наголошують, що такі односторонні політичні кроки не сприяють примиренню й взаєморозумінню, над якими тривалий час працювали обидві країни, зокрема у рамках Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу.

"Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки", — йдеться в офіційній заяві.

МЗС закликало польську сторону утриматися від рішень, які можуть загострити відносини та підірвати здобутки двостороннього співробітництва, особливо в умовах спільної боротьби з російською агресією.

Попри політичну упередженість ухвали Сейму, Україна продовжує роботу над пошуково-ексгумаційними заходами в обох країнах, які вже дали практичні результати та повинні бути продовжені.

"Не слід шукати ворогів серед українців чи поляків. Ворог у нас спільний — Росія", — підкреслили в українському МЗС.

Сейм Польщі проголосував за відзначення дня пам'яті жертв Волинської трагедії

Про це йдеться у відповідній заяві Сейму, оприлюдненій 4 червня.

У законі зазначено, що "у 1939-1946 роках українські націоналісти зі Східних кресів Другої Польської Республіки та нинішніх Люблінського та Підкарпатського воєводств скоїли злочин геноциду проти польського населення. Українці вбили понад сто тисяч поляків і змусили сотні тисяч втекти".

Відповідно до заяви, "апогеєм цього злочину став липень 1943 року". "Символічною датою гекатомби поляків від рук українських націоналістів є 11 липня 1943 року, коли поляків було вбито приблизно у ста місцевостях. Мучеництво через приналежність до польського народу заслуговує на те, щоб його згадували у вигляді дня, який щорічно відзначає польська держава, в який буде віддано шану жертвам", — йдеться у документі.

За інформацією Польського радіо, лише один польський депутат утримався, решта проголосували за нове державне свято.

Міністр клімату Пауліна Хеннінг-Кльоска від партії "Польща 2050 — Третій шлях" сказала, що це рішення не вплине на польсько-українські відносини: "Я переконана, що Україна знає, де місце Польщі у її підтримці, а історичні питання мають роз’яснювати історики. Однак жертви завжди є жертвами. Ми маємо право вшанувати їхню пам'ять та підтримувати їхні родини".

Читайте також: Волинська трагедія: Польща отримала від України згоду на пошукові роботи на Рівненщині

Що передувало

Наприкінці липня 2024 року міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що країна не має підтримувати вступ України в ЄС, поки не буде розв'язано питання щодо Волинської трагедії 1943 року.

1 вересня маршалок польського сейму Шимон Головня заявив, що Україна і Польща будуть обговорювати розбіжності щодо історичної пам’яті про Волинську трагедію і після того, як Україна вступить до ЄС.

2 жовтня голова УІНП Антон Дробович заявив, що Український інститут національної памʼяті має намір включити роботи щодо пошуку та ексгумації останків жертв Волинської трагедії до плану заходів на 2025 рік.

10 січня 2025 року прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україна дозволила перші ексгумації жертв Волинської трагедії. Пізніше стало відомо, що ексгумація польських жертв Волинської трагедії, похованих у колишньому селі Пужники на Тернопільщині, має розпочатися після Великодня, приблизно 25 квітня.

Читайте також: Волинська трагедія: як події 1943 року досі відлунюються в українсько-польських стосунках

Довідково про Волинську трагедію

Волинська трагедія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, "Волинська різанина") – взаємні етнічні чистки польського та українського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів та українського та польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Йдеться про десятки тисяч загиблих.