Простір підтримки, можливостей творення спільноти: підсумки роботи FutUkraine Centre Lutsk

Майже 1500 учасників і 132 курси — такими є результати роботи FutUkraine Centre Lutsk від червня 2024 року. Простір став одним із трьох осередків у мережі FutUkraine Centre, які діють у трьох містах Заходу України. Його головна мета — допомогти внутрішньо переміщеним особам адаптуватися до життя в нових громадах, знайти можливості для професійного зростання і відчути себе частиною єдиного українського суспільства.

Спільно — краще: як працює інтеграція?

"Ми завжди намагалися не виокремлювати заходи окремо для переселенців. Ми говорили: це простір для людей, які постраждали від війни", — пояснює координаторка Центру Ірина Колковська. На думку Ірини, саме спільна участь у подіях — навчальних, психологічних, творчих — допомагає відчути себе частиною нової громади. У заходах брали участь як місцеві мешканці, так і ВПО (кожен третій відвідувач центру – переселенець).

Така модель дозволила будувати горизонтальні зв’язки — без розмежування на "своїх" і "чужих". Нові знайомства, обмін досвідом, підтримка — все це стало ресурсом, який допомагає людям реалізовувати себе в новому місті.

Серед найпопулярніших напрямків, за словами координаторки центру, є курси з логістики, SMM, англійської мови, машинної вишивки та флористики. Усі вони давали реальні навички, які можна використати для підробітку або повноцінної зміни кар’єри. «Це ті активності, що дозволяють заробляти і змінювати життя", — підкреслює Ірина Колковська.

Юлія Сергієва, двічі переселенка, яка вже три роки мешкає у Луцьку. Вона переїхала сюди з Харкова, куди потрапила після окупації її рідного міста на Донеччині. У FutUkraine Centre Юлія відвідувала курси англійської та машинної вишивки. «Я дуже любила ручну роботу. А коли переселилися, роботи не було і десь треба було себе знайти, знайти землю під собою. І я почала працювати руками, шити. Жінка з Луцька мені подарувала швейну машинку, бо ми виїжджали лише з однією валізою", — розповідає вона.

Сьогодні Юлія мріє створити власний бренд і шкодує, що не встигла долучитися до курсу з SMM. Та найголовніше — відчуття, яке вона відкрила для себе у центрі: "Простір FutUkraine дає відчути ґрунт під ногами. Ти приходиш — тебе чують, тобі допомагають, тебе направляють і ти відчуваєш плече підтримки".

Тому окрему увагу в Центрі приділяли психологічній підтримці. Для відвідувачів працювали розвантажувальні майстер-класи, групи взаємопідтримки, арттерапевтичні заняття. Проводили навіть психореабілітаційні байдаркові сплави. Ці заходи не лише знижували тривожність, а й допомагали знаходити спокій і внутрішню силу для подальших кроків.

Поруч із внутрішньо переміщеними особами у заходах FutUkraine Centre Lutsk брали участь і місцеві жителі. Це створювало простір справжнього порозуміння, де спільні цінності були важливішими за походження. Так, Наталя Харченко, мешканка Луцька, приєдналася до курсу англійської мови — й одразу відчула, що потрапила в правильне місце: «Я одразу зрозуміла, що я потрапила туди, куди мені потрібно. Наші викладачі чудові, вони зачарували мене своєю майстерністю, професіоналізмом. Також у нас була дуже весела, комунікабельна, дружня група. І нам завжди дуже весело. Я з великим задоволенням відвідувала кожне заняття", — ділиться Наталя.

Як у FutUkraine Centre народжуються ініціативи?

Один із найяскравіших прикладів трансформації у межах FutUkraine Centre — історія "Рукодвійок". Аліна Андрєєва з Часового Яру та Олена Ярошук з Луцька познайомилися на курсі машинної вишивки. Згодом разом почали вивчати SMM, а тепер — проводять спільні майстер-класи, шиють, в’яжуть, формують власну мистецьку спільноту. Їхній простір "Рукодвійки" вже об’єднав півтора десятка майстринь — і ця історія тільки починається.

"Хочемо, щоб наш простір відвідували успішні жінки, щоб розповідали про свій шлях у бізнесі. Плануємо майстер-класи для дітей з особливими освітніми потребами», — розповідає Олена Ярошук. Нещодавно команда вже подала перший проєкт на грантовий конкурс і отримала підтримку на облаштування простору. Далі — мрія про повноцінну майстерню в Луцьку.

"FutUkraine Centre Lutsk став для мене не лише місцем навчання. Це простір, де мене розуміють, де я зустріла однодумців", — ділиться Аліна Андрєєва.

"Історія “Рукодвійок” — про силу творчості, яка здатна об’єднувати. Про те, як спільна справа дає надію і перетворює звичайне знайомство на джерело натхнення для багатьох інших. Їхній теплий прапор, пов’язаний гачком, — це символ стійкості, турботи й краси, яку кожен може створити своїми руками", — коментує національна координаторка проєкту Марія Маківничук.

Вона каже: «Чи вдалося досягти мети діяльності центрів? На мою думку — так. Адже найбільша цінність цього проєкту полягає не лише в проведених активностях, а в тому, що люди знаходили тут підтримку, відчували себе частиною спільноти, відкривали себе по-новому. Центри стали простором тепла, довіри й нових початків».

"FutUkraine Centre спершу допомагали людям акліматизуватися в новому місті, знайти нову роботу та друзів, соціалізувати дітей, тобто знайти те, що тримає їх в Україні. Тепер це – простір, який допомагає людям не просто лишитися в Україні, а збудувати тут щасливе життя, досягати успіху. І це теж дуже важливий результат нашої роботи. А всі ми разом хочемо збудувати кращу країну. У нас є таке гасло: «Будуємо кращу країну разом!» І я переконаний — ми її збудуємо", — говорить народний депутат України Микола Княжицький.