На Франківщині під час розкопок Галицького замку знайшли брилу з хрестами XII століття

Про це пише Суспільне, передає "Еспресо.Захід".

За словами науковця Інституту українознавства імені Крип'якевича НАН України Юрія Лукомського, цьогорічна знахідка - алебастрова брила XII століття - є дуже цінною і її потрібно докладно вивчати. Він припустив, що цей блок під час будівництва вежі повторно використали з Успенського собору, що в Крилосі. Брилу зі схожими зображеннями знайшли в муруванні вікна, яке розкопали у 2023 році. На ній було 10 хрестів.

Науковець пояснив, що, ймовірно, під час майбутніх розкопок зможуть знайти ще камені з Успенського собору з різними зображеннями. Зокрема, із зображенням самого храму.

"Дуже хотіли б знайти ще якісь блоки. Можливо, на них буде схематично зображений Успенський собор. Тоді ми будемо мати його реконструкцію. Собор дуже тяжко реконструювати, бо він повністю розібраний. Ми маємо елементи, але їх можна по-різному складати. Сподіваємося, що в нижніх частинах цієї споруди буде багато блоків з Успенського собору і там будуть якісь дуже сенсаційні зображення", - зазначив науковець Юрій Лукомський.

На місці розкопок була автостоянка

Генеральний директор заповідника Володимир Олійник розповів, що на фрагмент в'їзної вежі Галицького замку працівники заповідника натрапили у 2022 році. Раніше на місці розкопок була автостоянка.

"Тут був майданчик в радянські часи, і я так розумію, за попередніх влад так само. І люди тут просто сиділи, і їли морозиво. А ми все ж натрапили на одну стіну вежі, продовжили розкопки й зараз маємо таке велике відкриття", - наголосив Володимир Олійник.

Після початку розкопок вдалося знайти браму та хвіртку, через які відвідувачі потрапляли на територію замку. Це, каже Юрій Лукомський, була точка ідентифікації цього обʼєкта.

"Це був вʼїзд і біля нього хвіртка - вужчий вхід, яким постійно користувалися. А брамою користувалися, коли привозили провіант, коли заїжджали вози, король. Брама відчинялася час від часу, і за те відкриття треба було, я думаю, платити. Відкриття цієї брами у 2022 році дало поштовх, щоб переглянути замок у всіх письмових згадках", - повідомив Юрій Лукомський.

В таких фортецях можуть бути тайники

У 2024 році археологічна експедиція національного заповідника "Давній Галич" зайшла в один зі склепів в'їзної вежі Галицького замку. Загалом таких склепів у вежі є шість, вони розташовані на двох поверхах. Окрім документів, зброї та боєприпасів, у цих підземеллях зберігали також і гроші, додав Юрій Лукомський.

"Ці підземелля були тоді банком. Тут тримали маєтності отих галицьких міщан і навіть "олігархів зовнішніх", які сюди привозили й тримали тут в скринях своє добро. Ми не сподіваємося, що знайдемо тут це добро, тому що, коли за Австрії консервували цей обʼєкт, очевидно, що все це забрали. Єдине, що в таких фортецях ще можуть бути такі тайники, які за Австрії не могли бути відкритими", - підкреслив науковець.

За словами завідувача відділення археології заповідника Тараса Ткачука, цьогоріч знайшли можливі підходи до ще одного склепу вежі.

В один зі склепів учасники експедиції потрапили через вікно. Головний вхід до нього наразі заблокований брилою вагою понад 10 тонн. Наразі науковці вирішують, що з нею робити. Спершу, пригадав науковець Юрій Лукомський, хотіли розбити. Але коли почали її досліджувати, зрозуміли, що це - частина однієї зі зруйнованих стін вежі.

"Ці брили тут не просто так. Їх спеціально затягнули за Австрії, щоб ніхто не лазив у підземелля. Коли ми потрапили вперше у склеп, побачили, що хтось на межі XVIII-XIX століття щось шукав, довбав стіни. І тоді влада засипала це. Розбивати таку красу відбійними молотками рука не підіймається. Що більше, біля цієї брили є ще одна з отворами та слідами. Тобто це - великі артефакти, які можна в перспективі, коли ми будемо мати гроші, підняти й поставити в реконструйовану вежу на місце", - підсумував Юрій Лукомський, додавши, що територія Галицького замку є дуже перспективною для розкопок та досліджень. З його слів, тут можна знайти й фортифікаційні споруди XVII століття, і часів княжої доби, а також дізнатися про побут людей раннього залізного віку.

Археологічні знахідки в Україні

На Тернопільщині під час ремонту церкви знайшли капсулу часу із запискою про посвячення першого каменя під будову храму у 1937 році.

У Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж" на Хмельниччині вперше за пів століття почали проводити розкопки під північним муром фортеці. Там знайшли стародавні артефакти, зокрема, парфюмерну скляночку, кераміку, кістки і залізне кріплення.

У Тернопільській області в ході планових археологічних обстежень трипільських поселень поблизу сіл Залісся та Ланівці виявили фрагменти кераміки, кремֽ’яні знаряддя праці та глиняні фігурки. А в Рівному археологи розкопали поховання IV-V століть.

Також на Рівненщині знайшли писанку, якій майже тисяча років. Крім того, першу на Закарпатті печерну стоянку людей кам'яної доби взяли під особливу охорону.