"Великий українець, який нищив імперію": у Львові помер письменник та дисидент Ігор Калинець

Про смерть батька сповістила донька письменника Дзвінка Калинець-Мамчур, передає "Еспресо.Захід".

"Моральний авторитет і символ нації"

У соцмережах висловлюють співчуття з приводу смерті великого українця.

"Відійшов… Титан духа… моральна сила України… незламний, борець, геніальний у своїй творчості… Наш великий друг, приятель, з яким життя подарувало щастя бути поруч у праці довгі роки…" – зазначили у Міжнародному інституті освіти, культури та зв'язків з діаспорою Львівської політехніки, створеного з ініціативи покійної дружини Ігоря Калинця, народної депутатки України першого скликання, письменниці та громадської діячки Ірини Калинець.

"Разом з Іриною Калинець вони стали голосом української гідності у найтемніші часи. Світла пам’ять. Щирі співчуття рідним і близьким. Львів сумує", – написав міський голова Львова Садовий.

"Він був лауреатом численних нагород і відзнак, зокрема, Національної премії України імені Тараса Шевченка. Його слово було голосом свободи, а життя – прикладом незламності й відданості Україні", – написав голова Львівської ОВА Максим Козицький.

"Геніальний поет, великий українець, який нищив імперію, громадянин ... Мав честь знати пана Ігоря і захоплюватися ним. Є великі люди, якими надихаєшся. Але коли вони відходять, надихаєшся їхніми творами і гідним життям", – зазначив народний депутат Микола Княжицький.

"Ігор Калинець був і залишався сміливцем у «спокою лишім тиранів», з якими і в увʼязненні принципово розмовляв українською. Тим справжнім зухвальцем, від яких "заціпило" і не відпускало. Співцем культури і протестів. Голосом правди, чести, відваги, який ніколи не зникне і не пропаде. Мужнім і твердим перед ренегатством, підступністю, зрадою, не відійшовши від принципів та ідеалів. Добрим, відкритим і щедрим Митусою, на якого рівнялося моє покоління. Незабутнім і вірним країні сином, по якому ніколи не буде мовчання", – відрефлексував уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

"Людина, яка творила українську історію своїм словом, вчинками та ідеями", – запевнив народний депутат Олег Синютка.

"Завдячуємо подружжю Ігора та Ірини Калинців чималим зусиллям до створення музею", – зазначили на сторінці Національного музею "Тюрма на Лонцького".

"Можна багато говорити про віхи його життя, але для мене назавжди врізалося в серце, що він перший прийшов на нічний львівський Євромайдан, коли беркутня отримала наказ знести студентський намет, щоб захистити європейський вибір молодих українців...", – сказала народна депутатка Софія Федина.

"Один із символів Львова – шляхетний, інтелігентний, виважений, але водночас безкомпромісний. Людина, яка боролася з тоталітарною імперією у часи її найбільшого мороку. З імперією, що кидала львів’янина у тюрми і табори, але зламати не зуміла. Справжність і силу таких людей ми особливо відчуваємо зараз", – додав секретар ЛМР, офіцер ЗСУ Маркіян Лопачак.

Про Ігоря Калинця

Ігор Калинець народився 9 липня 1939 року у м. Ходорові на Львівщині, у родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. 

Читайте також: Ігоря Калинця нагородили міжнародною медаллю Івана Мазепи

У 1956 року закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. Зaкінчивши філoлoгічний фaкультет Львівськoгo унівеpситету 1961 poку, пpaцювaв в oблaснoму apхіві.

У січні 1972 року, в період масових арештів в Україні, була заарештована дружина Ігоря Калинця – Ірина Стасів-Калинець. 11 серпня 1972 року заарештовано й самого поета, після чого КДБ намагався схилити його до співпраці або прилюдного каяття, пообіцявши за це звільнити дружину і дати йому спокій. За свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі і в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. А реабілітували Ігоря, як і багатьох, лише 1990-го. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури.

З 1987 року починає відігравати провідну роль у пробудженні вільного культурного і громадського життя Львова. Він і його дружина організовують масові акції пам’яті забороненого за комуністичного режиму видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, а також пам’яті композитора Василя Барвінського, в’язня сталінських таборів. Бере участь у виданні неофіційного культурологічного журналу ʺЄвшан-зілляʺ, у створенні Товариства української мови імені Т. Шевченка.

Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

Один із дослідників поезії Калинця Данило Гузар-Струк у передмові до ʺНевольничої музиʺ виокремлює ʺтри головні течіїʺ в його поезії: ʺоспівування культури, любовне прагнення та суспільний протестʺ. Висока культура поетичного мислення й мовлення, любов до текстових стилізацій, надзвичайна формальна винахідливість притаманні Калинцю упродовж усього його творчого розвитку, а такі риси як ерудиція, іронічність, шляхетність у поводженні зі словообразом роблять цю поезію без перебільшення видатним явищем.

• Нагадаємо, Ігор Калинець 2022 року став "народним поетом України", проте відзнака його не вразила.