На що скаржилися львів’яни в соцмержах цього тижня: куди зникають гроші з ЛеоКарт і хто має відновити музей Шухевича

"Еспресо.Захід" розповість про найцікавіші теми, які обговорювали львів’яни в соцмережах цього тижня.

Відновлення музею Шухевича: гроші є, але Садовий проти

Фото: Андріана Стахів

У перший день цього року Львів і область атакували російські безпілотники. Через ворожі обстріли майже повністю був знищений музей-будинок генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, що на околиці Львова на вулиці Білогорща. На жаль, було втрачено більшість предметів побуту, що пов’язані з діяльністю генерала. Але серед руїн вдалося знайти майже неушкоджений рояль генерала та бронзове погруддя командира УПА.

Після знищення музею, постало питання, хто і коли буде його відновлювати? Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що це будуть робити після перемоги. Однак свою пропозицію щодо співпраці у процесі реконструкції музею Шухевича надіслав Фонд Порошенка, який запропонував за свої кошти взятися за негайну реконструкцію. Відповідно, постало питання, а хто і коли має відновити музей?

"Ми оголосимо архітектурний конкурс. Прийом пропозицій та визначення переможця триватиме приблизно 2 місяці.  Внаслідок атаки знищено 16 музейних експонатів, які входили до Музейного фонду України. Кількасот музейних експонатів вдалося зберегти, їх було вивезено ще на початку повномасштабного вторгнення. Відбудовувати музей почнемо після Перемоги. Вже кілька меценатів звертались з пропозицією профінансувати відбудову. Дякуємо, що бережете історію, але сьогодні ці гроші треба витратити на армію", - написав Андрій Садовий.

Фото: Андріана Стахів

На це у коментарях чимало людей висловили подив позиції мера:

"Якась дивна позиція пана мера. Виглядає як спроба вставити палки в колеса своїм же", - написала Віта Гребінь.

"Як це пан мер хоче розпоряджатися коштами благодійників? Якщо є люди, які хочуть відновити музей, то хай відновлюють. Перемога може бути і за 5 років, то музей весь цей час буде руїнами?" – каже Den Bunda.

"Відновлення музею - це символічно і якраз на часі! Не будьте недолугим, який це забороняє .. Москалі так і хочуть ,щоб все українське чекало свого часу на відновлення колись .... Вам і меценатів не потрібно! З міського бюджету затверджено на потреби освіти витратити 4 млрд 704 млн.( Діти в 5 класі підручників не мають, до речі ... Батьки повинні забезпечувати самостійно). Цього хватить і на відновлення музею і ще можна багато виділити , як ви кажете, на потреби ЗСУ, бо там лише 1 млрд грн ... " – написала Оля Дубік.

Директор Львівського історичного музею, філією якого є музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, Роман Чмелик розповів "Еспресо.Захід", що відновити діючу будівлю фактично не можливо, тому необхідно будувати усе наново або робити повну копію.

"Є кілька напрямів вирішення цього питання. Законсервувати знищений будинок і мати його як місце злочину, а поруч будувати новий. Відновити так, як він був, і відновити ту експозицію, яка там була. Відновити те, що було, і поруч збудувати нове. Розумієте, той будинок – це сільська хата 1928 року. Вона мала значення як певна меморія, як меморіальна річ, бо там знайшов свою смерть Роман Шухевич. Але сільська хата не надто добре надається для експозиції. Тобто нам потрібно визначитися, чи дивимось ми вперед, чи заглядаємо назад", - сказав Роман Чмелик.

У мережі публічні люди дотичні до теми культури висловлюють різні думки, але наголошують, що відновлення музею має об'єднати львів'ян. 

"Абсолютно не згоден з позицію мера Львова, що музей Шухевича можна буде відновити вже після війни. Росіяни вважають його знищення важливим елементом в цій війні. Щоб перемогти маємо теж розуміти важливість памʼяті про тих, хто протистояли їм раніше", - написав народний депутат та екс очільник Українського інституту національної пам'яті написав Володимир В'ятрович.

Читайте також: Пропоную забути про політичні суперечки та спільними зусиллями відбудувати музей Шухевича. Блог Миколи Княжицького

"Справа національної честі - відбудувати і відновити Музей. Справа національного обов'язку - глибше пізнати нашу історію і наших героїв. Справа національної гідності - продовжити їхню боротьбу. Справа національного майбутнього - перемогти в цій боротьбі. Певен, разом ми все відновимо і відбудуємо. Якщо замість плачів і нарікань зберемося докупи і об'єднаємося довкола спільної справи і спільних цінностей. Музей Шухевича згорів дотла. Властиво, будівля. Дякувати Богу, завдяки музейникам більшість найцінніших експонатів врятовано. І якщо ми справді виявимо діяльну небайдужість і разом допоможемо команді музею зробити все можливе для того, щоб пам'ять про Шухевича та інших лідерів національно-визвольної боротьби жила у справах. Думаю собі, на часі було б створення фонду чи принаймні спецрахунку не відновлення Музею Шухевича. Певен, він постане, як фенікс із попелу", - написав директор Дому Франка Богдан Тихолоз.

"Відносно питання відбудови музею – це потрібно робити. Але коли я сьогодні читаю про те, щоб зробити на Білогорщі ще музей УПА, я не думаю, що це хороша ідея. Все таки місце не є проїздним і навряд стане дуже відвідуваним. Колись Ігор Данилиха розповідав, що на початку 2000-них, коли розглядали питання про те, де має бути музей Визвольних змагань розглядався варіант зробити його на площі Ринок 10, але вирішили зробити на вулиці Лисенка. Але саме будинок на площі Ринок 10, де була "Просвіта" і з якого була проголошена Незалежність України 30 червня 1941 року є надзвичайно символічним. Там би пасувало, щоб був музей Визвольних змагань, до якого б могли йти всі туристи, львів'яни і гості міста. Тема УПА має бути в центрі і представлено не тільки "Криївкою", - висловив думку директор Музичного-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайло Кобрин.

"Голодний" е-квиток чи невміння пасажирів користування валідаторами

Фото: ЛМР/Роман Балук

Від 11 грудня 2023 року, коли запустили безготівкову оплату у всьому громадському транспорті Львова, містяни почали масово скаржитися на систему роботи е-квитка. Масла у вогонь добавила ситуація зі збоєм у мережі "Київстар", що унеможливило вивантаження інформації з валідаторів, тому пасажири могли два тижні не знати, чи їх проїзд завалідовано і гроші правильно зняло з рахунку, чи ні. Однак на кінець грудня, коли ситуацію було начебто виправлено, львів’янам почали надходити від банку інформація про поїздки, яких, за їх словами, вони не робили.

На Гарячій лінії міста Львова було чимало таких повідомлень.

"Проблеми з ЛеоКартою. 22.12.23р поповнила на 100 грн., було здійснено 2 поїздки, а 23.12.23р ввечері побачила залишок на карті 14 грн. 23.12.2023р було здійснено 2 поїздки, а 24.12.2023р залишок -12грн. Чому картка валідується коли нестача коштів? Куди пропадають кошти з Леокарти?" – написала ще 24 грудня Nastia Panfeliuk.

Лише на початку січня їй відповіли у ЛКП "Львівавтодор": "Перевірка показала: станом на 28.12.2023 року Ви здійснили 30 поїздок на суму загальну суму 390 грн., дані відображені у переліку, що додається". Звідки взялося 30 поїздок, коли жінка стверджує про лише чотири – незрозуміло. Однак треба враховувати, що через збій мережі, пасажири не могли точно знати чи завалідувалися, тому могли по кілька разів прикладати свої картки (плюс купляли е-квитки у водія готівкою), валідатор їх запам’ятовував і коли система відновилася – списав кошти за всі ці "тестові" спроби.

Також у ЛКП "Львівавтодор" повідомили, що економічний відділ е-квитка у Львові загалом вже прийняв і надав консультацію 47 пасажирам, які зверталися щодо неправильного списання коштів за поїздки з ЛеоКарт і банківських карток.

У результаті – 0 випадків, коли підтвердилася "крадіжка грошей", запевняють у відомстві.

Вони пояснили про нібито п’ять найпоширеніших ситуацій, щоб "зруйнувати міф про аферу на мільйон". Детальніше за посиланням.

Крім списання коштів, львів’яни нарікали і на роботу контролерів, які також нібито неправомірно виписували їм штраф.

Читайте також: Розрахувалася карткою, а потім заплатила штраф: у Львові контролери стягнули у пасажирки з е-квитком 300 грн

Однак і тут у ЛКП "Львівавтодор" запевнили, що проблем немає. Хоча визнали про один "прикрий" випадок.

Історія сталася 25.12.2023 в автобусі №47А. Виникла ситуація, коли пасажирка оплатила за проїзд банківською карткою, але при перевірці оплати проїзду на терміналі контролера валідація проїзду відображалася як та, що не зареєстрована. Відповідно, це стало підставою для стягнення вартості штрафного квитка – 300 грн. Після внутрішнього розслідування, з’ясувалося, що водій на кінцевій зупинці у Рясне-2 не перемкнув наступне коло на консолі перед початком нового рейсу. Бо він забув це зробити, оскільки працює лиш екілька днів, тож згадав про це, коли у салоні вже завалідувалось кілька пасажирів, і "догнав" нове коло під час руху автобуса через 3 хв після відправки. Відповідно вся оплата проїзду в даному транспортному засобі до цього моменту стала недійсною.

"Нам дійсно дуже прикро, що виникла така ситуація, яка завдала стільки клопоту пасажирці. 28.12.2023 контролери ЛКП "Львівавтодор" зустрілися з нею, щоб повернути сплачені за штраф кошти й подарувати разом з вибаченнями загальну ЛеоКарт", - написали у відомстві.

Однак у коментарях люди кажуть, що за некомпетентне штрафування у 300 грн без вини пасажира, потрібно відшкодувати не лише витрачені гроші, але "компенсувати витрачений штраф та моральну шкоду", як написав Ruslan Siryy.

Загалом люди у соцмережах написали чимало скарг на роботу е-квитка, вважаючи, що це "шахрайство від Львівавтодор". Однак у відомстві наразі кажуть, що все працює коректно і людям просто треба звикати до нової системи. До того ж, обіцяють що найближчим часом запрацює додаток до е-квитка (особистий кабінет ЛеоКарт), який дозволить самостійно і легко слідкувати за списуванням коштів з картки пасажира.

Чому у Москаленка більша зарплата, ніж у Зеленського

Фото: Facebook Андрія Москаленка

Також резонанс у мережі викликало відео, де заступника міського голови Львова Андрія Москаленка питають, чому в нього зарплата у декілька разів більша, ніж у президента України. У листопаді Андрію Москаленку нарахували понад 147 тисяч гривень зарплати (щоправда з цієї суми Москаленко сплатив понад 28 тис. грн податків і військового збору).

"Коли на просте питання відповіді немає… Результати нашої зустрічі в мерії Львова: гарна картинка, гарна презентація та друковані буклетики, 0 відповідей на всі профільні питання щодо озброєння військових (ні даних , ні цифр). Але зупинятись ми не будемо! І наші вимоги незмінні - 20% бюджету міста та області має йти на закупівлю озброєння для ЗСУ!" – написала автор відео Олеся Нікітіна.

У коментарях люди висловили своє незадоволення таким рівнем зарплат.

"Що не зрозуміло, хто як працює, так і заробляя! От працював би Зеленський так в поті чола, і в нього б така була платня. Ой, дякую насмішили. Але то сміх крізь сльози, коли країна кров'ю залита", - написала Nata Pilich.

"Одна маніпуляція словами, а по суті нічого. Питання просте - який алгоритм заміни цих спиногризів на достойних менеджерів?", - каже Сергій Радченко.

"Це просто жах, і це уявіть собі по усій Украіні, а люди по копійках складаються на ЗСУ" – написав Ivan Tomenjyk.

Додамо, що 150 тис. грн зарплати – не рекорд Андрія Москаленка в 2023 році. Адже у січні йому було нараховано 182 тис. грн. Однак в інші місяці його зарплата коливалася на рівні 75 тис. грн.  

Читайте також: Скільки заробили в листопаді Андрій Садовий і його заступники

У Львові досі радянська символіка на будинках

Фото: Костянтин Мельник

Крім цього, людей зацікавила не завершена декомунізація у місті Львові. На будинку, що знаходиться на вул. Городоцькій, 85 містяни помітили комуністичну символіку – зірку.  Відповідне звернення на Гарячій лінії Львова залишив Костянтин Мельник.

Відзначимо, що п'ятиповерховий наріжний житловий будинок, що знаходиться на вул. Городоцькій, 85 збудований у стилі сталінського класицизму на початку 1950-х років за проєктом Павла Конта і Людмили Нівіної. Від часів СРСР тут розташований гуртожиток Інституту новітніх технологій та управління (колишній технікум радіоелектроніки), за радянських часів тут була також їдальня технікуму. За незалежної України у  цій будівлі була аптека, ресторан, а в подвір'ї — ще один ресторан.

Як повідомили в Галицькій РА, власнику приміщення скеровано лист (від 3.01.24 № 31-вих-968) з вимогою вжити заходи щодо декомунізації. Про результат повідомлять до 5.02.24.

У коментарях понад сотня людей висловили думку щодо цього:

"Не переживайте, так виглядає, що цей будинок доводять до аварійного стану, скоро буде новий готель", - написала Маріанна Цілінська.

"Не переймайтесь. Скоро декомунізують весь будинок і побудують тут багатоповерхівку" – висловив думку Stepan Shevchuk.

"Нема грошей, скоро само відпаде", - каже Oleg Lemko.

"Вона вам заважає оця ось зірка? Зараз це на часі?" – вважає Марта Корабель.

"З верхівки ялинки зірку теж "декомунізували"? Будинок, до речі, збудований в стилі Сталінського ампіру - може знести?" – каже Maryana Zelinska.

Читайте також: На Львівщині знесли останні пам’ятники радянським солдатам