Ніколи? Знову? Про що Зеленський хоче побалакати з Путіним. Блог Ігоря Гулика

Днями колишній Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Веслі Кларк заявив, що Україна зможе уникнути сценарію затяжної війни з російськими агресорами. На думку чотиризіркового американського генерала, "якщо Україна має високі моральні стандарти, належний дух і мотивацію, отримає належне обладнання, озброєння і техніку, і в тому числі і Міг-35, інші види гелікоптерів і літаків від країн-друзів, то ми зможемо уникнути сценарію тривалої війни".

Зауважте, на першому місці у Веслі Кларка - "високі моральні стандарти". І недаремно, бо майже тримісячний героїчний спротив "другій армії світу" з її, м'яко кажучи, "специфічними", а насправді гранично брутальними методами ведення війни, доводить високу моральну планку ЗСУ, волонтерів та й зрештою усіх громадян, навіть тих, хто на нещастя, потрапив у тимчасову зону окупації.

Парадоксально, але цього аж ніяк не скажеш про вище політичне керівництво країною. Синусоїда поведінки Зеленського радше нагадує кардіограму гіпертоніка, схильного реагувати на різкі зміни погоди. Увечері він виголошує патріотичні спічі, гнівно таврує поодиноких "симулянтів" підтримки України у світі, а вдень повертається до звичної ролі "квартального" слуги.

Ось, до прикладу, його інтерв'ю для італійського телеканалу Rai 1. Зеленський знову повернувся до нав'язливої ідеї "зазирнути в очі" бункерному діду. "Я готовий говорити з путіним. Але тільки з ним. Без його посередників будь-яких. І на умовах діалогу, а не на умовах ультиматумів".

Говорити про що? "Червоні лінії", артикульовані самим Зеленським як точки неповернення у переговорному процесі, росія давно перетнула. Що, може, окупанти дали безперешкодно вийти з Маріуполя захисникам Азовсталі? Чи припинили спроби провести псевдореферендуми на Херсонщині чи в Мелітополі? Ні. Виходить, що наш "боневтік" даремно рвав на грудях камуфляж, переконуючи, що за таких умов про жодні переговори не йдеться.

Вимога поговорити з путіним тет-а-тет, без свідків і посередників нині, коли у світі напрочуд ефективно працює антиросійська коаліція, виглядає сміховинно. США, Британія, мабуть, не для того надали і мають намір продовжити надавати допомогу Києву, аби відтак злити її в унітаз унаслідок кулуарних "договірняків". Зрештою, навіть "стара Європа", попри меркантильний інтерес, розуміє можливі наслідки таких "домовленостей" з пораненим, але повністю не ліквідованим тоталітарним режимом росії.

Я розумію, що Зеленському є про що сказати путіну. Серед іншого, не виключено, про таємні домовленості між "новоявленим Черчиллем" і секретарем ради безпеки рф ніколаєм патрушевим, які могли бути у ще не призабутому українцями Омані. Зрозуміло, якщо капітуляція України планувалася ще 8 січня 2020 року, то Зе наряд чи допоможуть виправдання на кшталт того, що йому, недосвідченому,  так нарадив Єрмак. У всякому випадку, британська МІ6 в особі її очільника Річарда Мура в очі попереджала Зеленського про токсичність глави його Офісу.

Тому утаємниченої зустрічі не буде. Від слів "взагалі" і "ніколи". Скільки б не було вкидів на кшталт зробленого Анкарою. Мовляв, путін шукає нагоди для перемовин. "Взагалі" - тому, що не Зеленський, за великим рахунком, визначає порядок денний війни, а світові гравці, яким поперек горла путін і його "амбіції". "Ніколи" - бо ЗСУ та свідомі громадяни не підуть на такий, з дозволу сказати, "миролюбний жест", допоки нога окупанта топтатиме українську землю - з Донбасом та Кримом включно. Доки росія не заплатить сповна за сотні тисяч жертв агресії, за кров, сльози та руїну. Найімовірніше,  - доки росію не буде остаточно поконано, депутінізовано, демілітаризовано і загнано на маргінес світових процесів.

Лише тоді український лідер (не обов'язково Зеленський) зможе про щось говорити з представником росії. До прикладу, про розтермінування виплат репарацій чи передачу Україні Севастополя. Але візаві українського президента вже буде не путін. Він, якщо доживе і переживе наслідки свого божевілля в Україні, говоритиме з іншими, не менш зацікавленими співрозмовниками. У Гаазі, можливо, у Маріуполі чи Бучі. Там, де вважатимуть за потрібне провести воєнний трибунал колективні переможці Третьої світової війни.  

Так виглядатиме дотримання високої планки моральних стандартів, про які говорив Веслі Кларк. 

Джерело

Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.