Традиції й обряди Святвечора
Святвечір, або ж Навечір'я Різдва Христового – одне з найважливіших родинних свят, шанований день у християн.
Тож і готуються до нього в Україні особливо ретельно.
Святкові приготування
Завчасна підготовка до різдвяно-новорічних обрядів починалася ще з часу жнив, відколи зберігали обжинкового Дідуха. Напередодні ж Різдва в оселях наводили лад, залучаючи до роботи всю родину: прибирали, готували святковий одяг, нові скатертини й рушники, завершували важливу домашню роботу.
Увесь десь 6 січня також минав у приготуваннях. Господиня готувала кутю й інші святвечірні пісні страви, а також страви на саме Різдво. Діти лущили і подрібнювали горіхи, терли в макогоні мак. Господар напував і годував худобу, стелив нову солому, порався по господарству.
Цього дня всі члени родини намагалися зібратися вдома. 6 січня не можна сваритися, навпаки – напередодні Різдва треба помиритися з ворогами й недругами, щоб упродовж року було мирно і в оселі, і поза нею.
Упродовж дня дорослі старалися нічого не їсти, хоча діти могли не дотримуватися цього правила. Проте й їхня їжа мала бути пісною.
Коли ж на небі сходила перша зірка, родина збиралася за святкову вечерю.
Звичаї Святої вечері
Стіл посипали чистим сіном, на нього клали нову скатертину, вишиваного рушника. Хлопчик або господар брав миску чи горщик з кутею і ніс на стіл. За них бігли діти, квокчучи, наче кури, щоб у господарстві добре велися курчата.
Біля куті ставили узвар у глечику, також на столі встановлювали дідуха – житнього або вівсяного снопа, прикрашеного стрічками, цукерками, паперовими квітами, кетягами калини. Дідух символізує продовження роду, примноження достатку.
На стіл обов'язковуо ставили додаткову ложку – для померлих родичів, також у багатьох регіонах клали ложки для тих членів родини, які були в дорозі чи з якихось інших причин не змогли дістатися дому.
Перед початком вечері запалюють воскову свічку й проказують молитву за всіх живих і мертвих. Потім, набравши в ложку куті, господар підходив до вікна чи до дверей і тричі закликав мороза: "Морозе-Морозе, йди до нас куті їсти! А як не йдеш, то й не йди на наші жито-пшеницю, всяку пашницю, не морозь нам ні теляти, ні ягняти, ні поросяти, ані малого дитяти".
Останню ж ложку куті господар підкидав догори. Якщо до стелі прилипало кілька зернин, це віщувало, що добре роїтимуться бджоли й рік буде урожайним.
Обрядові страви "Багатої куті"
До Святої вечері готували дванадцять страв, на честь дванадцяти апостолів чи місяців у році. Через таку кількість передріздвяну вечерю також називають "Багатою кутею".
Головними обрядовими стравами на Святвечір є кутя та узвар. Решта ж страв можуть суттєво відрізнятися залежно від регіону та статку родини. Єдина вимога – вони мають бути пісними, оскільки Святий вечір припадає на останній день пилипівського посту.
Серед поширених страв, які готували на Святвечір, – пісня голубці з картоплею або картоплею з грибами, вареники з картоплею, квасолею, грибами, капустою, мариновані гриби, грибну юшку або пісний борщ з вушками, рибу, страви з квасолі, маринований оселедець, тушковану капусту з грибами, пшоняну кашу з грибною приправою на олії, салати з буряка, квашеної капусти, пампушки, калачі, городину (морква, буряки, капуста), яблука, груші, сливи (інколи квашені) шулики з медом, січеники з гороху тощо.
Страви у Святвечір споживали в певній послідовності. Спершу всі куштували кутю, потім борщ, відтак голубці, вареники, смажену рибу, капусту та інше, запиваючи узваром. За звичаєм, діти носили вечерю бабусі та дідусеві, хрещеним батькам.
За це їх частували та вручали невеличкі подарунки: медівники, горішки, цукерки та дрібні гроші.
Залишки куті й ложки не прибирали зі столу. Українці вірили, що цієї ночі до хати злітаються душі покійних родичів, які частуються кутею. А вранці дивилися, чи ложки лежать так само, як їх поклали звечора. Якщо якась була перекинута, вважалося, що душі родичів прийняли почастунок і допомагатимуть живим.
Після вечері й на Різдво ходили колядувати й вітати зі святом рідних, друзів, сусідів. Колядники часто збиралися ватагами різного віку: окремо колядували діти, молодь, одружені чоловіки й молодиці. Вірили, що віншування й побажання колядників здійсняться.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал
- Актуальне
- Важливе