В Україні вперше дослідили ставлення до ведмедів та рисей

Такими є результати всеукраїнського опитування, проведеного соціологічною агенцією Info Sapiens на замовлення WWF-Україна, які є у розпорядженні "Еспресо.Захід".

Це перше в історії незалежності України масштабне дослідження громадської думки, яке стосується теми великих хижаків та рідкісних видів. 51% опитаних по Україні та 74% у Карпатах вважають, що правильна поведінка може врятувати від небезпеки при зустрічі з ведмедем або риссю.

Отримати інформацію про правила поведінки на території, де мешкають великі хижаки — ведмеді та рисі бажають 52% опитаних по Україні та 62% у Карпатах. Хоча, згідно з даними WWF-Україна невідомо жодного летального випадку пов'язаного з великими хижаками у минулі 5 років.

54% українців вірять у можливість співіснування з великими хижаками. У Карпатах, найбільший території проживання великих хижаків в Україні, — 60%.

"У Карпатах конфлікти між людьми та хижаками, як правило, мають господарську основу. Вовки, рисі та ведмеді у пошуках їжі шкодять місцевим фермерам та пасічникам (це близько сотні голів худоби та до 10 пасік щороку)", коментує керівник напряму WWF-Україна "Рідкісні види" Богдан Вихор.

Він наголошує, що шкода, заподіяна великими хижаками, які знаходяться під охороною держави, має нею і відшкодовуватися. "Це світова практика. Інакше господарі хотітимуть мститися хижакам аби зберегти власність. І, до речі, це друга після браконьєрства причина вбивства великих хижаків в Україні. Зараз ми працюємо над законопроектом, який стосуватиметься компенсації шкоди, завданої великими хижаками, в першу чергу рідкісними. Також ми хочемо запровадити систему моніторингу такої шкоди та її попередження”, - додає науковець. 

У WWF-Україна відзначають, що результати опитування ілюструють високий рівень обізнаності та небайдуже ставлення українців до диких тварин. Наприклад, 66% респондентів по Україні та 75% у Карпатах знають, що рись включена у Червону книгу і полювання на неї заборонено. Загалом 82% українців негативно сприймають можливу перспективу того, що ведмідь та рись, можуть зникнути в Україні взагалі.

"Це говорить, що у великих хижаків таки є шанс отримати місце для життя в країні відповідно до їх природних потреб", - відзначає Богдан Вихор. "Нелегальне полювання на диких тварин (браконьєрство) є однією з основних загроз для їх виживання в Україні, і згідно анонімного дослідження WWF-Україна, на першому місці серед мотивів йде утвердження свого статусу, тобто можливості безкарно робити все, що заманеться. Ні Червона книга, ні законодавство поки не в змозі зупинити вбивство рідкісних видів в основному через слабке правозастосування. Згідно публічного звіту Держагентства лісових ресурсів, в 2019 році на порушників правил полювання складено майже 3 тисячі протоколів. Реальну ж відповідальність несуть лише одиниці, а це створює враження безкарності. Але, як показує опитування, українці вболівають за дику природи та прагнуть її збереження", - наголосив Богдан Вихор.

За даними WWF-Україна, за останні 10 років чисельність рисей та ведмедя в Україні не зростає, незважаючи на довготривалий охоронний статус (ведмідь включений  до Червоної книги України у 2003 році, рись - 1994-му).Дослідження рівня обізнаності та толерантності населення до ведмедя та рисі проводилося у червні 2020 року методом особистих інтерв’ю в усіх регіонах України, окрім АР Крим, м. Севастополя та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Для отримання надійних результатів для Карпат, у цьому регіоні було проведено додатково 274 телефонних інтерв’ю (CATI) одночасно з основним дослідженням. Загалом було опитано 1327 респондентів, з них 465 у Карпатському регіоні.

Вибірка репрезентативна дорослому населенню України і відповідає структурі населення старше 18 років за такими параметрами як стать, вікові категорії, розмір населеного пункту та область, відповідно до даних Державної служби статистики станом на 1 січня 2019 року.