Неконтрольовані ціни: чому так стрімко дорожчають продукти і чи можна це зупинити

За перший квартал цього року ціни на продукти харчування на Львівщині зросли на 6,8%. Однак окремі продукти подорожчали значно відчутніше. Скажімо, олія від початку року здорожчала на 40,9%. А якщо порівнювати ціни з весною минулого року, то літр олії коштує майже вдвічі більше. Така сама ситуація і з цукром – якщо торік навесні кілограм коштував 12-14 грн, то зараз – 22-25 грн. Приблизно в півтора разу за рік подорожчали борошно та гречка. Тобто зросли в ціні насамперед ті продукти, які люди купують найчастіше. 

"Бізнес ніколи не поводився так, як цього року" 

"Ціна товару на прилавку магазину має кілька складових. Перше – собівартість продукту. А вона за останній рік зросла суттєво, – пояснює в коментарі "Еспресо.Захід" Ростислав Слав'юк. – Зростання мінімальної зарплати спочатку до 5000 гривень, а з січня – до 6000 гривень вплинуло на собівартість продукції. Подорожчали енергоносії, а вони також є в собівартості кожного товару. З іншого боку, через пандемією виникали проблеми з поставками сировини та різних компонентів, які потрібні для виробництва. Бувало, що не можна було доставити якийсь складник з певної країни і виробник терміново шукав іншого постачальника. На жаль, часом українські замінники виявлялися дорожчими, ніж ввезені з-за кордону. Все це позначилося на собівартості продукції".

Друга складова ціни – націнка. І вона, за словами економіста, далеко не завжди обґрунтована. 

"Скажу відверто, бізнес ніколи так не поводився, як цього року. Візьмемо, до прикладу, Великдень. У всьому світі перед такими святами ціни знижуються. Натомість в Україні напередодні Великодня і травневих вихідних бізнес відчув, що ми нарешті виходимо з карантину, і підняли ціни на все, – каже Ростислав Слав'юк. – Найпростіший приклад: тепличний огірок перед Великоднем продавали по 83 грн, доходило навіть до 90 грн. А після Великодня поставили ціну 20 грн. Невже собівартість за тиждень змінилась аж настільки? Ні, вона була приблизно 10-15 грн. Але бізнес вирішив перекрити свої втрати від пандемії. Тому на ціни в Україні значним чином впливає спекулятивний фактор".

За словами економіста Віктора Борщевського, крім інфляції, спричиненої знеціненням гривні, на ціни в Україні впливає також  низька конкуренція.

"Дуже часто ринок певних продуктів поділений між кількома крупними гравцями. І навіть якщо на цьому ринку працює сотня дрібних постачальників, вони погоди не роблять, – каже Віктор Борщевський. – Тобто можна говорити, що деякі ринки в нас контролюють картелі. Чи це ринок цукру, чи ринок пального. Кілька постачальників завжди можуть між собою домовитись і проводити узгоджену цінову політику. Діяльність картелів мав би розслідувати Антимонопольний комітет. Однак не завжди вдається довести, що йдеться саме про змову".

Нагадаємо, у квітні Антимонопольний комітет України розпочав справу проти групи компаній "Астарта" і ТОВ "Радехівський цукор" за ознаками антиконкурентних узгоджених дій. Обидві компанії восени минулого року підвищили ціни на 48%. При цьому в АМКУ не побачили причин такого різкого подорожчання цукру. Однак досі результатів розслідування не оприлюднювали. 

Державне регулювання цін може призвести до дефіциту

Утім навіть за умови необґрунтованого підвищення ціни на деякі продукти, вводити державне регулювання цін на соціально значущі товари чи обмежувати рентабельність не варто, переконані експерти. "Будь-яке інше регулювання цін, окрім антимонопольного, призводить до того, що інфляційна пружина стискається, а потім вистрілює, – каже Ростислав Слав'юк. – Якщо говорити про ринок нафтопродуктів, то тут  роботи вистачить усім працівникам Антимонопольного комітету. Але ціна на пальне впливає і на вартість інших продуктів. Скажімо, фермер порахував, що пальне подорожчало, міндобрива теж (вони особливо чутливі до цін на газ), і вирішив, що картоплю йому садити невигідно. І якщо кілька фермерів вирішать відмовитись від картоплі на корить більш рентабельних культур, восени матимемо зростання цін на картоплю. Власне, саме через те, що свого часу держава "завалила" цукрову галузь, тепер маємо таку ситуацію на ринку цукру. На Львівщині лишився один цукровий завод. І то, якби в нього не вклали грошей німці, нічого не було б". 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.