Наше завдання – втримати напрацьовані канали збуту зерна, а не вивезти його будь-куди, – Тетяна Гетьман

Заборона Польщі на ввезення і транзит українського продовольства стала неприємною несподіванкою для української влади й аграріїв, попри те, що протести польських фермерів проти ввезення українського зерна тривали ще з лютого, і навіть стали причиною відставки міністра сільського господарства Генрика Ковальчика. Чи справді саме українське зерно спровокувало обвал цін на польському ринку, чи мала право Польща ухвалювати таке рішення і якими можуть бути його наслідки – в розмові "Еспресо.Захід" з директоркою департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації Тетяною Гетьман.

Навесні минулого року, коли через війну виникли перебої з поставками українського зерна та соняшника, в Європі різко подорожчала олія, борошно, а потім пішли вгору ціни на молоко та м’ясо. Що змінилося за рік, чому українське зерно раптом стало зайвим на європейському ринку і чи справді саме воно обвалило ціни на внутрішньому ринку Польщі?

Насправді наклалися два процеси. Перший – загальносвітова тенденція зниження цін на зерно. Якщо ціни на певну продукцію зростають, то на наступний сезон аграрії збільшують виробництво саме цієї культури, таким чином виробництво збільшується і ціни падають. Так відбулося 2022 року. 

Другий фактор – зміна вектора українського експорту. Україна є важливим гравцем на світовому ринку зернових та олійних культур. До прикладу, приблизно 65-75% урожаю кукурудзи до війни ми експортували. А тут нам блокують порти, тож найкоротший і найдешевший шлях експорту стає недоступним. Тим часом збирання урожаю триває. Крім того, у 2021 році багато хто з аграріїв притримував урожай, бо ціни зростали й вони хотіли продати його у другій половині сезону.  А через вторгнення такої можливості вже не було, тож у нас виявилися великі перехідні залишки. Відтак в Україні драматично обвалилися ціни. На сьогодні внутрішні ціни на кукурудзу майже дорівнюють собівартості! На щастя, вдалося налагодити експорт через країни Європи. І це потрібно було не стільки Україні, скільки світу, бо багато східних та африканських країн дуже залежали від нашого зерна. Звісно, коли українське зерно пішло через країни Європи, пропозиція на європейському ринку збільшилась. І справді через це ціни в Румунії та Польщі знизились. Проаналізувати, що мало більший вплив – загальносвітовий фактор зниження цін чи український експорт –  складно. Польські фермери пов’язали це саме з ситуацією в Україні та почали вимагати припинити експорт з України. Бо наше зерно таки опинялося на їхньому ринку, а не лише йшло транзитом.

Наскільки в цих протестах може бути замішана політика? Адже хтось організовував акції фермерів, забезпечував їх автобусами, координував їх проведення в різних пунктах пропуску і містах? І чому ці протести так загострилися тепер, якщо ціни падали вже торік?

До нас долітала інформація ще торік, що польські фермери не дуже зраділи, коли українське зерно пішло через територію Польщі. Чому зараз це так загострилося, не знаю. Я не є експертом з розподілу політичних сил у Польщі. Єдине, що можу сказати, – в них доволі дієві фермерські асоціації. Тому гадаю, вони цілком могли б організувати масштабні протести. 

Чи може українська сторона гарантувати полякам, що в разі дозволу транзиту через територію Польщі наше зерно не потраплятиме на їхній ринок, а через порти прямуватиме далі? Чи це залежить від добросовісності трейдерів?

Я гадаю, що такий варіант напрацьовують. Адже наше завдання – не тільки вивезти зерно будь-куди, а втримати напрацьовані канали збуту. Втратити ці канали – це головна загроза зараз. Ми не сумніваємось у тому, що ми переможемо і порти почнуть працювати. Тому головне завдання – не вивезти зерно в Польщу, а через територію Європейського Союзу довезти до стабільних покупців. Адже для того, щоб цих покупців здобути, довелося працювати не один рік.

Читайте також: Заборона Польщі на імпорт зерна з України – постріл собі в ногу

Зрештою, Польща та й загалом ЄС не були серед основних ринків збуту українського зерна, але, наприклад, мед наші аграрії експортували саме до Європи. А тепер мед теж потрапив під заборону. Україна є провідним гравцем на світовому ринку меду і ми залежимо від його експорту. Є спроби експортувати його в Америку, але основним ринком збуту є країни ЄС, зокрема Польща та Німеччина. Заборона на експорт меду з України може призвести до зростання ціни на світовому ринку, і цим обов’язково скористається Китай, який є нашим головним конкурентом на ньому.

Якщо говорити про фермерів зі Львівщини, то що вони найчастіше експортували до Польщі чи через Польщу?

Структура експорту фермерів з Львівщини приблизно така ж, як і з інших регіонів України: кукурудза, пшениця, той же мед.  Єдина відмінність львівських виробників – це те, що через близькість до Європейського Союзу вони завжди експортували більшу частину продукції саме до ЄС, бо логістично це було більш виправдано. Довезти товар зі Львівщини і, наприклад, з півдня України до кордону з ЄС – це різна собівартість. Тому з центру, сходу та півдня України експортували зернові й олійні через морські порти. Просто після початку повномасштабного вторгнення і блокування портів те, що вивозили в Азію та Африку, почали вивозити через Румунію та Польщу. 

Наскільки взагалі законним було рішення Польщі заборонити експорт та транзит з України? 

Навряд чи законне. І Україна, і країни Європейського Союзу є членами Світової організації торгівлі. Це – вільний ринок. Будь-які обмеження мають бути обґрунтованими, наприклад фітосанітарними обмеженнями. А їх немає. Зараз намагаються підтягнути деякі фітосанітарні моменти під ці обмеження, але в час, коли інформація швидко доноситься і до влади, і до бізнесу, такі маніпуляції швидко стають помітними й залишатиметься факт – нам перекрили повітря з боку Європи, яка нам дуже допомагає.  Зараз наше міністерство комунікує з поляками й румунами, щоб напрацювати компромісне рішення. (Розмова відбувалася до того, як стало відомо, що Польща розблокує транзит зерна з України 21 квітня, – ред.) Бо компроміс – це найважче, що може бути, адже має поступитись і одна, і інша сторона. Гадаю, найближчим часом таке рішення буде, тому що продовольча безпека – це №2 після армії.

Якщо все ж найближчими днями не буде досягнуто домовленостей, який це матиме вплив на українську економіку?

Це матиме вплив на всіх. Ринок – це живий організм, система налаштована на те, щоб вижити. Будь-яке втручання в ринок без аналізу довгострокової перспективи може призводити до дуже неприємних наслідків. Наприклад, обмеження поставок з України може призвести до того, що зросте ціна на фуражне зерно. Відтак постраждає сегмент компаній, які його використовують і не розрахували на такий сценарій. Йдеться насамперед про виробників молока та м’яса. Коли дорожчають корми, за якийсь час дорожчає молоко та м'ясо. Якщо корми надто дорогі, худобу починають вирізати. Тобто рішення Польщі обмежити ввезення і транзит українського продовольства, якого вимагали фермери, може зашкодити іншим європейським аграріям, у тому числі й польським. 

• Починаючи з лютого цього року польські фермери неодноразово блокували пункти пропуску на кордоні з Україною. Вони заявляли, що українське зерно, яке мало б іти територією Польщі лише транзитом, потрапляє на польський ринок, через що ціни різко впали. 
• 7 квітня стало відомо, що Україна погодилася припинити експорт зерна до Польщі, залишивши лише транзит. Однак 15 квітня офіційна Варшава затвердила заборону не лише на ввезення українського збіжжя та інших харчових продуктів до Польщі, а й на транзит через територію Польщі.
• 18 квітня стало відомо, що в підсумку переговорів, які тривали два дні, ухвалено рішення розблокувати для української агропродукції транзит через Польщу до портів Європи. Відновлення транзиту заплановано з 21 квітня