"Наша країна дуже велика, і я хочу вірити, що більшість розуміє, що вона – єдина", – ровесник Незалежності Юрій Холод

Про те, де виріс, ким став та якими досягненнями України найбільше пишається розповів Юрій Холод, передає "Еспресо.Захід".

"Я народився у Львові. Моя сім'я майже 20 років жила на вулиці Костя Левицького. Закінчив школу №28, яка у центрі Львова, – пригадує Юрій Холод. – До речі, у моєму будинку мешкав професор Іван Вакарчук. Я любив його зустрічати випадково і вітатися. Бо ж усі знали “Океан Ельзи" і те, що Іван Олександрович - ректор університету, в якому я, зрештою, і вчився на юридичному факультеті". 

Серед захоплень Юрія було і є багато цікавих занять. Наприклад, доволі довгий час він грав у сквош, крім того, любить кататися на лижах, ходити у спортзал та плавати. У вільний час, зізнається, що гортає фейсбук і переписується в інстаграмі. "Ну, чесно. А що сучасні люди роблять у вільний час? Просто не зізнаються, що саме це", – пояснює урядовець.

За словами Юрія Холода, попри труднощі 90-х, різні хвороби, як то буває в дитинстві, він зі своєю сестрою росли щасливими дітьми. "До прикладу, тато виховав мене самостійним і вільним. Звісно, молодість моїх батьків пройшла при совку, тому певний вплив на мене це також мало, – додає Юрій. – Я відношу себе до покоління Y, не Z. І мені так комфортно. Я фактично зв'язувальна ланка між такими поколіннями, як мої батьки, й молодшими. І це навіть допомагає моїй роботі".

Читайте також: "Нам є чим пишатися і за що боротися", – ровесниця Незалежності

Водночас Юрій Холод ділиться своїми думками стосовно теперішньої молоді та свого покоління: "Думаю, нинішня молодь майже не має рамок. І це не погано. Знаєте, є така теорія кольорового менеджменту Валерія Пекара? Він каже, що у 21 столітті виграють ті країни, які вже мають демократичні системи управління. Нинішня молодь вимагає собі цих систем. І це добре, що такі люди готові брати на себе відповідальність і змінювати системи.

Часом стається так, що хтось з них вже має рису несприйняття старого і дуже гостро відчуває обмеження, але не вміє брати на себе відповідальності. Зараз перед нами стоїть виклик: у світі вседозволеності та можливостей навчити наших дітей відповідальності за себе, за ближнього та за країну, у якій живемо".

Юрій прийшов у політику під час президентських виборів 2019-го року. До того, у студентські роки, він вже був помічником депутата обласної ради, тому знав, що таке політика у Львові, на Львівщині. "Спочатку було дуже важко. Приходив на роботу о 6, йшов не раніше 21. Кожен документ мусив добре вивчити, перш ніж підписати. Адже рішення могли бути прийняті за попередньої влади, і підписавши його, я ставав відповідальний за це, – мовить пан Юрій. – Чому вирішив податися у політику? Відповідь може здатися банальною, але мене привело бажання щось змінювати в цій області, у країні загалом. Я тішуся, що багато всього вдалося, а також, що відкрив у собі якісь нові риси".

За словами Юрія, коли ти молодий урядовець, тобі спершу важко. По-перше, потрібно багато усього вивчити, бути уважним та готовим до того, що фактично немає вихідних. Та й відпусток загалом не багато. По-друге, потрібно бути незалежним, мати досвід. "Досвід, взагалі, найцінніше, що є в людини. Я його здобував з 1-2 курсу університету, бо розумів, що немає часу бавитися. Кожен виклик сприймав, як шанс, – каже Юрій. – По-третє, цікаво. Ти щось змінюєш, будуєш і розумієш, що це залишиться. Наприклад, школу, яка не мала ані вікон, ані дверей, за допомогою твої зусиль, перекривають, встановлюють меблі і відкривають. 

Бути управлінцем обласного рівня - це бути творцем усіх цих змін, і часом - провідником між громадами і державою. І це все не так просто, як здається, бо щоб взяти польський кредит і оновити прикордонну інфраструктуру, треба спеціальну постанову уряду і ще багато різних документів. А щоб побудувати нову дорогу, потрібно десятки дозволів, викуп землі у людей і так далі".

Урядовець зізнається, що за свою кар'єру в політиці зустрічав чимало людей, які приходять у раду і не мають інтересу покращувати життя інших, які звикли йти з роботи у чіткі години й робити роками те саме, не змінюючи нічого. "Спершу до мене багато хто ставився, як до хлопчика, який мало що може знати. Часом до мене ставитися дуже зверхньо. Часом у людей в голові було лише політиканство, наступні вибори та старі радянські кліше, на кшталт “Я начальник, ти - дурак”. Але я відчуваю, що вже є нове покоління управлінців, які готові працювати відкрито, в команді, на рівних".

Юрій Холод вважає, що найбільшими досягненнями України за всю Незалежність є відстоювання своєї Гідності на Майдані. "Крім того, ми маємо українську Конституцію, маємо Закон про мову. Ми зуміли зберегти антарктичну станцію, до нас приїздив Папа і ми відродили свою українську церкву - УГКЦ і православну. 2014 року ми вистояли і переформували свою армію. І я щиро вдячний кожному воїну, кожному добровольцю. Вони тримали і тримають закритою цю “шосту палату” з тим псевдостаршим псевдобратом. Ми почали реформи. За різних влад, у різній мірі реалізовані, але ми таки їх провадимо.

Звичайно, у нас не все ідеально й у різних реформах різні стадії. Але наша країна дуже велика, і я хочу вірити, що більшість розуміє, що вона – єдина". 

Фото надав Юрій Холод

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.