Намиста для ЗСУ та сотні годин волонтерства: як живе львівська творча Майстерня Птичка під час великої війни

Журналістка "Еспресо.Захід" поспілкувалась із засновницями Марією Бердник та Анною Вдовиковською про життя Майстерні та волонтерство під час великої війни.

Читайте також: Квіти для ЗСУ: як львівська флористка збирає кошти для військових

"Ми з Марічкою працюємо із намистами вже понад півтора року. Це був і засіб для заробітку, і спосіб самореалізації. Пам’ятаю, як перед самим повномасштабним вторгненням я тримала у руках розписану коробочку з намистом і зрозуміла, що ось воно, я відбулась. Як ремісник, як майстер. Що це одне із найкращих намист, яке я робила, що воно набуло завершеної форми, разом із пакуванням, своєю суголосністю зі смаками, виглядом та світовідчуттям моєї замовниці – підбирала усе під її улюблену гуцульську сецесію. У мене досі мурашки, коли я про це все розповідаю. І ось тримаю у руках цю коробку і думаю, ну все, якби зараз помирати, то щось я таки й зробила. І тут Всесвіт такий, на тобі: хочеш вмирати – то спробуй вижити. Зранку чоловік розбудив о 6 годині зі словами вставай, війна почалась", – згадує Анна, чиє волонтерство триває ще із 2014 року.

Волонтерство з одного боку та усі перипетії з іншого на початку пригальмували роботу Майстерні. Потрібно було адаптуватись до нових реалій і життя у них.

"Коли почалась війна, Аня почала волонтерити нон-стоп, а я опинилася трохи у підвішеному стані, бо маю маленьку дитину. На той момент ми вирішили виїхати до Польщі. Пробувала там волонтерити, допомагала Ані у її волонтерстві, – розповідає Марія. – Подружилась з однією з польських бібліотек, куди ми з донькою приходили брати книжки. Вони дуже зацікавились можливістю поповнити свої полички українськими книжками. Тому я зібрала трохи книжок та домовилась їх привезти. Але через плутанину із доставленням досі розв'язуємо це питання".

Врешті Марія зрозуміла, найкраще, що може робити – це продовжувати свою діяльність. Створювати намиста, а кошти із прибутку віддавати на підтримку ЗСУ. Тоді ж вона написала у Facebook, що Майстерня Птичка відновлює свою діяльність та починає знову приймати замовлення, аби творити прекрасне і робити свій внесок у перемогу.

Читайте також: Від гірського туризму до викладання навичок виживання: Family Team K2 воює на своєму фронті

"У той же момент почали відгукуватись багато людей, робити замовлення та переказувати за них одразу ж кошти. Тоді я на два тижні повернулась до Львова, і за той період зробила дуже багато намист, аби якнайшвидше віддати їх людям, – пояснює майстриня. – І знову поїхала до Польщі, забрала із собою матеріали, щоб вже продовжувати свою роботу там. Робила намиста, люди купували їх частіше з України, знову ж одразу оплачували, я потрохи їх робила та переказувала кошти. Зараз продовжую роботу вже знову у Львові".

Було багато замовлень у Польщі, оцінили намиста в Ірландії – дізнались про Майстерню завдяки знайомим і батькам Анни, які там живуть. Летіли прикраси й за океан – до Америки.

"Я показувала ірландцям багато наших намист, то тепер там ціла черга людей, які хочуть Марійчині намиста і готові на них чекати", – каже Анна, її картини також користуються особливим захопленням у дружній країні.

Анна завжди знає, чиї потреби необхідно якнайшвидше закрити, що придбати та куди відправити, адже безперервно займається пошуками і зборами, отримує запити від військових та активно співпрацює із Українським кризовим центром у Ірландії, який також допомагає із багатьма запитами. Вона переконана, що немає маленьких донатів, бо будь-яка гривня – частинка спільної справи.

"Із кожного проданого намиста я пересилаю гроші одразу ж, щоб швидше потрапили на корисні справи. Я ніяк не могла добратися до того, аби підрахувати усю суму, але поки що можу сказати, що це наразі понад 8 тисяч гривень. Бо ти отак скидаєш-скидаєш-скидаєш, але не рахуєш: там 1000, там 750, там 1500 гривень, – додає Марія Бердник. – Без Майстерні я б не мала змоги донатити, а так можу допомогти у свій спосіб, своєю роботою".

Читайте також: "Врятувавшись з-під обстрілів, люди казали, що хочуть повернутися додому": українська психологиня розповіла про роботу з біженцями в Польщі

Але попри бажання допомогти, майстринями керує безмежна любов до своєї роботи. Особливо до давніх взорів намист, які можна знайти на старих знимках у книжках чи придивитись у музеях.

"Насправді ми з Анею просто закохані у ті всі давні намиста, інколи вдається щось цікаве відтворювати за збереженими зразками. Не скажу, що відтворюємо ідентично, але надихаємось і пробуємо. Хоча здебільшого все ж робимо сучасні адаптації, під запити людей – разом підбираємо кольори та матеріали. Аня до намист робить ще й вітражні кулони".

Зараз роботи Майстерні Птичка братимуть участь в благодійній виставці-продажу українських митців у Чехії. А ще декілька робіт Марії помандрують до Японії – також на благодійні події.

"Еспресо.Захід" продовжує проєкт, у якому розповідає, як бізнес Львова та Львівщини допомагає внутрішньо переміщеним особам і Збройним Силам України боротися проти російських загарбників.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.