Від гірського туризму до викладання навиків виживання: Family Team K2 воює на своєму фронті

Журналістка "Еспресо.Захід" поспілкувалася із засновниками Family Team K2 Оксаною Гамар та Сергієм Копанським про життя у нових реаліях, волонтерство та роботу.

"У ту ніч я вилітав із Колумбії, і коли в літаку на всіх кріслах показували на екрані, що відбуваються удари по всій Україні – це було дуже страшно. Цей початок для всіх був трагедією, перше враження – це параліч мозку й тіла. Проте недарма ми постійно тренуємось у горах, зокрема й тому, як поводитись у непередбачуваних і стресових ситуаціях. Тож у той момент ми мусили швидко прийняти рішення, що робити і як бути далі. Враховуючи ще й те, що наступного дня взагалі мали вилітати до Йорданії: у нас була група – 18 учасників із різних куточків України, були приготовані всі квитки, зарезервовані номери... Тобто, як і всі нормальні люди, все суспільство, ми планували рік роботи", – розповідає Сергій.

Просто скасувати чи відкласти тури й заморозити кошти команда не могла: їхнім клієнтам у цій надзвичайній ситуації гроші могли врятувати життя, адже багато з них зі Сходу та Півдня України, з Києва. Тож, вирішили, що найперше мусять взятися за повернення фінансів, але водночас включились у допомогу з логістикою добирання та розселення тих, хто від бойових дій їхав до Львова.

"Перший тиждень ми потратили на те, щоб повернути квитки, провести переговори про повернення коштів з готелів, бо оплачено й викуплено було все, повністю готові мандрівки – Йорданія, Непал, Албанія. І це геть не маленькі суми – загалом понад 40 тисяч доларів. А багато наших мандрівників – це Центр України, Південь і Схід, по суті люди, яким дуже потрібні були ці гроші. І ми доклали всіх зусиль не тільки, щоб їм повернути все, а ще й почали контактувати, щоб допомогти їм виїхати з небезпечних регіонів, селили їх тут. Узяли на себе всю логістику добирання та поселення чи у Львові, чи доправлення до Польщі. У наших квартирах постійно жити люди, і в мене, і у Сергія. Хтось довго, хтось перед поїздкою далі, за кордон, – згадує Оксана Гамар.

Важливу роль тут зіграли мандрівні контакти, адже першими звертались саме ті, хто їздив із Family Team K2 у подорожі. Хтось потребував медикаментів, хтось – продуктів, а хтось і додаткових фінансів. Окрім того, Оксана активно взялася до праці у Львівському добровольчому медичному батальйоні, який також забирав чимало часу та фізичного й емоційного ресурсу: 6 тижнів безперервної роботи цілими днями. Вона координувала, а Сергій доставляв ліки та медикаменти.

Читайте також: "Їжак з лісу" від початку війни прихистив понад 300 людей та віддає весь прибуток на потреби ЗСУ

"Ми не робили жодних звітів щодо роботи, бо це не для "галочки". Це тому, що ми переконані – так має бути, ми хотіли допомагати й далі хочемо. Потрібна була фінансова допомога – допомагали грошима. Коштів на те, що робили, не збирали, використовували для волонтерської діяльності ті, які ще встигли заробити раніше. Проте настав момент, коли ресурс почав завершуватись, і не тільки в нас, і не тільки фінансовий. Вирішили відновлювати роботу, поєднувати її з волонтерством", – додають засновники туричтичної агенції.

Та перш ніж відновити роботу, команда встигла долучитися ще до однієї корисної місії – волонтерських навчальних виїздів біля Львова, оскільки Сергій є тренером зі спортивного туризму та спортсменом із багаторічним досвідом. Йдеться про ті вміння та знання, які допоможуть людині не розгубитися та вижити в екстремальних умовах.

Навчання проводили разом із військовим інструкторами, вони поєднували у собі чотири види підготовки – тактичну, вогневу, домедичну та, власне, навиків виживання. Окрім того, разом займались і люди, які вже тепер воюють, і люди, які займаються волонтерством. Як зазначає Оксана, в Європі ці навички виживання є фактично однією зі складових військової підготовки. Початково спортивне орієнтування якраз і виникло як частина мілітарних навчань, за кордоном.

"Ми розглядали ці навчання як момент, який допоможе зрозуміти людям, що вони зможуть робити. Для того, щоб спускатися по скелі, спочатку треба усвідомити, що ось, це я, і я маю зробити зараз крок у прірву, але знаю, що я в безпеці, працює спорядження, поряд тренери. Ми десь трохи навмисне робили ці тренування не суто туристичними, а саме й психологічною підготовкою. Щоб людина побачила, що може робити незвичні й умовно екстремальні для себе речі та зберігати контроль. Щоб у критичній ситуації не розгубилася", – пояснюють вони.

А вже опісля вдало завершених навчань команда задумалася про відновлення роботи та взялася планувати перші мандрівки до Карпат. Спочатку поїхали пробно, з найближчими.

"Ми ходили у карпатські букові праліси та на гору Шаян. І от Сергій каже, давайте скоротимо дорогу. Отут і почалося: 5 разів на дупі їхали по листю, – зі сміхом згадує ту першу мандрівку син Оксани 8-річний Лука, обличчя Family Team K2.

Читайте також: "Захисники кажуть, що "мощі" потрібні не менше, ніж тепловізори": як львівська "Шкварка" воює на продовольчому фронті

Після цього команда побачила відгуки від людей, що запит на такі поїздках є – щоб переключитися, поновити ресурс. Тому почали регулярно робити коротенькі проєкти-походи, з кожного з яких передають частину прибутку на потреби ЗСУ, пропонують знижки переселенцям або й узагалі можуть безкоштовно долучити до мандрівки, якщо в людини є така потреба.

"Камерний формат походів обрали для того, аби люди почувалися безпечніше. Бо, крім заробляння грошей, є питання моральні: що ти можеш зробити на ментальному рівні. Допомогти людям видихнути, наскільки це можливо. У минулу мандрівку з нами їздили двоє дівчат із Маріуполя, які два місяці просиділи у підвалах, по суті, змогли виїхати звідти аж у кінці квітня. Коли вони розповідали свою історію, всі плакали. Але в кінці нашої поїздки вони наче трохи ожили, говорили про те, що з’явився ресурс, бажання щось робити та планувати, бажання кудись рухатися. Ми знаємо їх ще з давніх мандрівок і дійсно побачили, що дівчата почали усміхатися. А це те, заради чого ми зараз і працюємо. Тепер ми знаємо точно, що їздитимемо далі, – ділиться Оксана.

За словами засновників Family Team K2, дуже складно було знову почати працювати, оскільки сфера туристична, начебто й розважальна. Але тут додав духу та наснаги приклад Швейцарії, яка під час Другої світової війни почала активно вкладати кошти у розвиток лижного туризму. Вони в такий спосіб напрацьовували собі майбутній плацдарм і разом із тим працювали з психологією людей. Тож, як переконались Оксана та Сергій, їхня праця також на часі й дозволяє активно допомагати іншим.

"Еспресо.Захід" продовжує проєкт, у якому розповідає, як бізнес Львова та Львівщини допомагає внутрішньо переміщеним особам і Збройним Силам України боротися проти російських загарбників.

Усі фото надані Оксаною Гамар

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.