На Львівщині археологи розкопали фрагменти кераміки, яким близько тисячі років

На Львівщині, на території пам’ятки архітектури 17 ст. – храму Різдва Богородиці у Щирці, археологи натрапили на кам’яні стіни, які були зведені на місці кладовища, та фрагменти кераміки 11-12 ст. Про це інформують у науково-дослівдницькому центрі "Рятівна археологічна служба", передає "Еспресо.Захід". 

"Кам’яні стіни були збудовані в 16–17 ст. і один раз вже були відремонтовані. Більше того, їхні фундаменти були зведені на місці християнського кладовища, яке існувало раніше", – розповіли археологи. 

Також під час  шурфування з західної сторони укріплень археологам вдалося розкопати фрагменти кераміки 11–12 ст.

"Це ще раз підтверджує, що у княжі часи ділянка була заселена. Однак залишається невідомим, що саме тут було – городище, боярська садиба чи монастир. Наразі інформації замало, аби робити висновки", - зазначили у науково-дослівдницькому центрі.

Як відомо, перша згадка про Щирець в літописі датується ще 1126 роком. Однак через малу кількість писемних джерел про життя міста у часи середньовіччя, донині його історія достовірно невідома. 



Дехто з дослідників припускає, що на на території храму Різдва Богородиці у княжі часи  міг бути замок або монастир, а хтось навіть стверджує, що саме тут був літописний Щирець.

Водночас археолог Олександр Сілаєв розповів, що гору, на якій побудовано храм, називають Золотою, однак раніше вона мала назву і Монастирської і Замкової.

"Ми також знаємо, що під час вивчення цієї території у 1970-х роках археологи знаходили фрагменти кераміки, яку датували давньоруським часом. Однак повноцінних розкопок там ніколи не проводили", - розповів археолог. 

Наразі однією з найдавніших збережених частин храмового комплексу є в’їздна брама та оборонні стіни, частина яких зруйнувалась і потребує негайної реставрації.

Фото: Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба"