Місто без різнотрав’я: у Львові косять траву чи гроші? Блог Юрія Мартиновича

Для чого ми косимо траву?

Найперше дамо відповідь на питання, а для чого косять траву? Для прикладу, у сільському господарстві косіння трави має раціональне пояснення – трава сохне, стає сіном, яке збирають і в зимовий період його дають на корм сільськогосподарським тваринам. Але у місті така система не працює.

У містах скошують траву задля естетичних міркувань, а не для годування тварин. Хоча саме косіння запозичене з сільського господарства, адже скошене поле показує, що тут живуть і працюють люди, так само це демонструє скошена трава у місті. Ще античні цивілізації робили газони (французьке слово, яке означає дерен – поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами). Та вже у час Середньовіччя європейцям було не до того і популярними були звичайні природні зарості. Однак з періодом Ренесансу, знову в моду повернулася стрижка прибудинкових територій та парків. Вже в 15-16 століттях з’являються перші книжки по веденню газонів. Підстрижена трава стає символом порядку, доглянутості та багатства.

З кожним новим поколінням мода і правила ведення газону змінювалися і ставали частиною садово-паркового мистецтва. Однак таке мистецтво означає не лише механічно покосити й постригти траву, а також означає доглядати за травою, тобто підтримувати її певний рівень та стан, не робити оранки лисої землі, забирати скошену траву і думати про загальний вигляд, пам’ятаючи про підживлення ґрунту та висадження квітів й інших рослин. Тоді в загальному ми бачимо естетичний результат.

Ще одне популярне пояснення косіння трави в містах – це боротьба з кліщами та іншими шкідниками. Існує така думка, що кліщі, які переносять небезпечні хвороби, живуть у високій траві. Тому, чим менше залишити трави, тим більше шансів, що там кліщі не житимуть. Однак насправді кліщі перестрибують з місця на місце, можуть довший час перебувати просто на землі або жити під ґрунтом. Висока трава не є показником і єдиним місцем їх життя. Кліща можна підхопити як на викошеній траві, так і на не викошеній.

Як у Львові косять траву?

Косіння трави в місті викликає багато додаткових запитань: як часто це варто робити, чим краще стригти газони, чи треба на всіх ділянках це робити навіть там, де не ходять люди, скільки коштів на це витрачається і так далі. Власне, такі думки можна почути від львів’ян на сторінці Гарячої лінії міста. Адже людям цікаво зрозуміти логіку цієї роботи.

Наведу декілька таких питань-думок, які висловили місцеві під постом про косіння трави в місті: "Марнотратство міського бюджету" (Jerzy Aksionow); "Вона же підрости не встигла, а вже косять! Потім плачемо, що газони лисі... " (Natalia Ivanenko); "Треба залишати різнотрав'я. Чекаєш його, радієш цвітінню, а після косарів журишся" (Віра Коковська); "Прошу припинити косити траву в місті. Це: шумно, не красиво, відсутність трави і зелені, забиті колекторні стоки, витрачання людського ресурсу та грошей під час війни, часто ще й витрачання бензину (якого дефіцит)" (Vika Tihenko); "Мотокосами не косять, а знищують газонну траву! Два чорти сьогодні знищили мені частину квітника! І квіти я купувала за власні кошти! (Ka Rina); "В цивілізованому світі відмовляються від косіння трави, про це навіть встановлюють оголошення на газонах. Кліматичні зміни вимагають від нас змінювати поведінку і підходи до "господарювання", особливо в містах" (Лариса Ковальська); "Питання не в тому потрібно чи не потрібно косити траву, її потрібно косити, вона від косіння густішає, траву косять у всьому світі. Мені цікаво, чому люди, які це роблять, не вміють цього робити" (Лариса Ковальська).  

Міська влада відповідає на це, що покіс трави проводиться на території міст "з метою для недопущення стихійногого розростання і це основний прийом догляду за газонами".

"Регулярне косіння – є запорукою здорової вегетації трави. Зрізання трави в період між весною та пізньою осінню сприяє кущінню рослини, утворенню нових листових пластинок та паростків. Косіння газону зміцнює багаторічну дернину, що запобігає вимиванню ґрунту під час дощу та утворенню грантових ерозій, швидкому випаровуванню вологи. Покіс також запобігає проникненню бур'янів - амброзії, борщівника, ценхруса тощо та шкідників. У високій траві є вірогідність скупчення сміття", – загальними не перевіреними фразами відповіли у франківській районні адміністрації на звернення Романа Тарасюка щодо доцільності раннього скошування.

Стосовно кількості косінь, то міські чиновники кажуть: "Відповідно до вимог наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 року «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» за вегетаційний сезон партерні газони викошують у середньому 15-18, звичайні – 10-14, лучні – 2-5 разів. Скошування припиняється після настання заморозків (жовтень-листопад місяці)".

У цьому ж документі прописано, яким мусить бути скошування трави, що є "основним прийомом догляду" – для садово-паркових газонів, трава не може виростати вище ніж 10 см, а скошувати її треба до висоти 3–5 см. Зазначено, що в період спеки висоту треба збільшити, бо низьке скошування ослаблює рослини.

У місті Львові середній показник – 8-14 косінь за сезон. Як з’ясували екоактивісти, в 2020 році Львівській громаді витратили 15 млн грн на викошування трави. Чи доцільно стільки грошей витрачати, особливо в часі війни, у міській владі Львова так і не відповіли.

До того ж, за всіма цими правилами крім викошування, треба ще й підживлювати рослини, підсівати, поливати, боротися з бур’янами та проводити аерацію (збагачувати киснем ґрунт). Також є різниця, як доглядати та косити декоративний, спортивний, парковий та інші газони. Але фактично у нас займаються лише одним – механічним покосом, тобто все місто плюс-мінус намагається має однакову "армійську стрижку" трави.

А ще, коли врахувати, що щороку клімат динамічно змінюється в умовах глобального потепління, то в ідеалі тактика та методика догляду за травою теж би мала змінюватися і пристосуватися до відповідних реалій. Однак законодавство в цьому плані відстає від світових природніх змін.

Різнотрав’я, як альтернатива

Природа – це не лише дерева, кущі, квіти. Це також трава. 50% зелених насаджень Львова – це різні газони. Трава настільки поширена, що ми вже й не звертаємо на неї уваги. Однак вона також важлива і приносить користь екосистемі і, зокрема, людям. Банальний приклад, газони поглинають тепло і у двічі менше нагріваються, ніж асфальт, отже створюють комфортніші умови життя та зменшують серце-судинні захворювання. Ну і звісно трава також поглинає СО2 й пил, виробляє кисень та покращує мікроклімат.

Останніми роками стало модним слово "різнотрав’я" на газонах. Що воно означає? По-суті, це той самий газон, який має інший насіннєвий матеріал. Але різнотрав’я автоматично не з’являється на місці, де перестали косити траву. Там завиляються місцеві види рослин, як кульбаба.

"Переважно рекомендують використовувати квітучі види: королиці, маки, шавлії, чебреці та інші. Для повноцінного різнотрав’я добирають близько 30 різних місцевих рослин, адаптованих до типу ґрунту та місцевих кліматичних умов. Замість звичайних газонів, які потребують двадцятиразового поливу, добрив, аерації тощо, можна висадити суміш з багаторічних рослин, які з кожним роком будуть самовідновлюватися та потребуватимуть тільки дворазового скошування, тим самим заощаджуючи міські кошти", – розповіла ГО "Плато" Анжеліка Зозуля у статті "Менше косити й більше різнотрав’я: як Львів пристосовують до наслідків глобального потепління".

У Львові було кілька таких прикладів, коли вдалося домовитися з міськими чиновниками і створити газони з різнотрав’ям. Але для цього потрібно, щоб чим більше населення таки усвідомило, нащо це різнотрав’я і чому менше косити траву – це насправді краще для всіх.

Переваги різнотрав’я:

 - економія коштів, бо косити доводиться в середньому у 5-6 разів менше;

- зменшення косіння призводить до меншого викиду шкідливих речовин, які утворюють при спаленні палива у мотокосах;

- рослини утримують кращий водний баланс, не створюючи ерозію ґрунтів;

- росини встигають розвиватися та квітнути, відповідно, запилюючі комахи мають кращі умови для життя, зокрема, бджоли, які є найкориснішими комахами на світі;

- естетичний вигляд, газон не лише зелений, а різнокольоровий від різнотрав’я, немає лисих прогалин та суцільної "армійської стрижки".

Так косимо траву чи гроші?

Стратегія косіння трави задля косіння трави немає жодного сенсу, якщо вона неповноцінна (лише механічне косіння без догляду), якщо вона не враховує кліматичні зміни (сезонні та місцеві особливості), якщо вона не запроваджує різнотрав’я (менше косити, більше різних рослин). Наразі виглядає на те, що догляд за газонами потребує переосмислення на законодавчому рівні, щоб всі ці моменти виправити. А почати можна з ширшого обговорення цього питання з різними експертами та громадою. Бо поки у містах дійсно механічно "косять гроші", витрачаючи мільйони на скошування трави.

Про автора. Юрій Мартинович, львівський журналіст та фотограф.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.