Менше косити й більше різнотрав’я: як Львів пристосовують до наслідків глобального потепління 

Анжеліка Зозуля за освітою історикиня, але за покликанням – людина, якій небайдужі проблеми зміни клімату. Надихнувшись життям і спостереженнями за тим, як втілюють природоорієнтовані проєкти у Європейському Союзі, дівчина вирішила впроваджувати закордонний досвід у Львові. 2019 року разом з однодумцями Анжеліка заснувала ГО "Плато", у фокусі якої – питання адаптації Львова до наслідків кліматичних змін.

Анжеліка Зозуля розповіла "Еспресо.Захід" про актуальну в напрямку охорони довкілля тему, яку впроваджують в багатьох містах Європи, – різнотрав’я та зменшення кількості покосів газонів. 

Які основні кліматичні проблеми зараз загрожують Львову? 

У контексті кліматичної зміни найбільшими проблемами Львова є неадаптованість просторів до спеки і посух, зокрема через відсутність достатньої кількості об’єктів зелено-блакитної інфраструктури й існування так званих "міських островів тепла", а також періодичні підтоплення внаслідок стихійних метеорологічних явищ. 

Читайте також: Ремонту не буде. На Левандівці оновлюють газон

Газони займають 50% зелених насаджень міста

Яким чином газони можуть допомогти вирішити ці проблеми?

На мою суб’єктивну думку, газони дуже недооцінені. Ми помічаємо дерева, кущі, квіти, пташок, але не газони. Навіть попри те, що вони – це близько 50% зелених насаджень міста. Та попри те, що вони здатні суттєво покращити якість життя в місті через додаткове зволоження та очищення повітря, укріплення ґрунту, покращення біорізноманіття. 

Якщо говорити про державні стандарти та місцеві правила благоустрою, то догляд за газонами має складатися з багатьох компонентів: підсівання, заміни ґрунту, удобрення, аерації тощо. Але, як ми розуміємо, це все дуже дороговартісні операції, які потребують значних бюджетних вливань. Тому на сьогодні догляд за середньостатистичним міським газоном зводиться до його викошування. Як результат – замість підвищення якості життя маємо зворотну ситуацію.

Ми дослідили це питання, опрацювавши тендерну документацію, та побачили, що в середньому за сезон минулого року траву у Львові викошували понад 8 разів, у Галицькому районі – 14. При цьому технічні завдання роками не переглядають та не враховують погодних і кліматичних змін. А тому на сьогодні ці практики аж ніяк не можна назвати дружніми ані до містян, ані до довкілля.

У Львові скошують траву 8-14 разів за сезон.

Зачасте викошування газонів у спеку призводить до того, що рослини просто не встигають відновитися, а відтак увесь їх потенціал зі згаданого очищення та зволоження повітря, поглинання викидів транспорту, затримки води в екосистемі тощо просто не використовується. Натомість з’являються випалені жовті газони, у місті пил, витрачаються бюджетні мільйони, через недбалість нерідко пошкоджуються окремі цінні насадження – молоді дерева, багаторічні квітники.  

Різнотрав’я дає комахам запилювачам можливість відтворюватися, а без них наш раціон буде неповноцінним.

Чому біорізноманіття є важливим для міських газонів?  

Останніми роками різнотрав’я та зменшення кратності скошування за кордоном – це тренд. Але цікавим є те, що у різних країнах дещо різне обґрунтування. Так, в Данії говорять про екосистемні послуги та важливість кліматичної нейтральності міст, впроваджуючи зміни на місцевому рівні. У Польщі фокус саме на зменшення скошування через постійні посухи. Для прикладу, в Любліні, як і у нас,  тільки у 2017 році почали такий експеримент з двох маленьких ділянок. Станом на сьогодні площа різнотрав’я та газонів, які скошують рідше – 40 гектарів. У Великій Британії цим важливим компонентом стала підтримка біорізноманіття: вчені зафіксували критичне скорочення популяції бджіл та комах-запилювачів та вирішили відреагувати через збільшення медоносних рослин не тільки у сільському господарстві, але й у містах.  Різнотрав’я дає комахам-запилювачам можливість відтворюватися, а без них наш раціон буде неповноцінним.

Від скошування не треба відмовлятися, але робити це раціонально, менше разів

Чи потрібно цілком відмовитися від скошування? 

Ні, ми не говоримо, що треба загалом відмовитися від практики скошування. Треба розумно підійти до цього питання. Переглянути, наскільки раціонально викошувати газони настільки часто, як це роблять зараз? Наші кліматичні умови не підходять для того, щоб трава так швидко відновлювалася. Та й економічно це не завжди обґрунтовано. 

Є багато компонентів, які впливають на те, скільки разів має бути викошений той чи інший газон. Місто має створити мапу газонів і, враховуючи обставини, косити їх відповідну кількість разів. Наприклад, біля адміністративних будівель – частіше, але біля автомагістралей – рідше, адже трава там нікому на заважає, навпаки, несе користь. 

Різнотрав’я – це квітучі рослини

Що таке різнотравний газон?

Різнотрав’я – це газон, який створюють за тією самою технологією, що й звичайний. Єдина відмінність – інший насіннєвий матеріал. Переважно рекомендують використовувати квітучі види: королиці, маки, шавлії, чебреці та інші. Для повноцінного різнотрав’я добирають близько 30 різних місцевих рослин, адаптованих до типу ґрунту та місцевих кліматичних умов. Замість звичайних газонів, які потребують двадцятиразового поливу, добрив, аерації тощо, можна висадити суміш з багаторічних рослин, які з кожним роком будуть самовідновлюватися та потребуватимуть тільки дворазового скошування, тим самим заощаджуючи міські кошти. 

Треба також зрозуміти, що на місці, де перестанемо скошувати траву, не з’являється різнотрав’я. Такими ініціативами ми підтримуємо місцеві – аборигенні види рослини, що є добрим для відновлення локального біорізноманіття, хоча на око такий газон буде виглядати дещо здичавіло. Загалом, це такий крок до прийняття природи в міському середовищі, для відчуття гармонії. 

У Львові вже впроваджено експериментальні ділянки 

Чи вдалося у Львові реалізувати проєкт із різнотрав’я та меншої кількості скошування? 

Торік почали цей проєкт, а цього року продовжуємо. Великий акцент спрямовуємо на інформаційну кампанію: на початку травня видали перший такого роду посібник в Україні "Різнотрав’я поруч", який розповідає про те, як експериментувати з різнотрав’ям і де знаходити ресурси на такі експерименти. Також завдяки допомозі волонтерів вдалося адаптувати українською відеоролик про одну із супервластивостей різнотрав’я – затримку дощової води. Також у міському просторі спостерігаємо за першими двома облаштованими ділянками з різнотрав’я: у парку 700-річчя та на Погулянці. Опікуємося ще кількома ділянками, на яких менше скошують. 

Читайте також: "Ландшафтні анархісти": у Львові на газоні свіжозремонтованої вулиці з'явився квітник

На природоорієнтовані проєкти немає запиту від населення

Львів’яни ставляться з розумінням до таких ініціатив, чи це для них щось геть незрозуміле?

Ми намагаємося формувати запит громадськості на різнотрав’я в місті й тим самим підвищувати цю дружність пересічного мешканця до довкілля. Питання комунікації, просвітництва, висвітлення цієї теми є дуже важливим і довготерміновим, адже йдеться про зміни на рівні цінностей, які відбуваються роками. 

З місцевою владою важко комунікувати

Чи вдалося налагодити конструктивну співпрацю з місцевою владою?

Ми на спільній хвилі з управлінням екології міської ради, і це тішить. Щодо комунікації з районними адміністраціями, то це дуже різний досвід. У лютому ми зверталися до всіх районних адміністрацій з пропозицією "прийняти та погодити" наше бажання експериментувати з новими підходами догляду за газонами. На заклик відгукнулися не всі. Галицька адміністрація відразу відмовилася від експерименту. З Шевченківською та Франківською адміністраціями вдалося домовитися про різнотрав’я. У Сихівському та Личаківському районі працюємо з двома локаціями, на вулицях Полуботка та Богдана Хмельницького, в частині зменшення кратності покосів. Побачимо, наскільки цей досвід буде корисним у плануванні подальших більш стратегічних змін.

Чи досліджували ви, як цим питанням займаються в інших містах України? 

В Україні ця тема лише починає набувати актуальності в інформаційному полі. У практичній площині пригадується експеримент з невикошуванням у Саратівській громаді на Одещині. Щодо інших міст, то популярними є петиції щодо відмови від скошування трави у спеку, за останні роки таких петицій було зголошено вже, певно, з десяток. Однак тільки в Рівному така петиція набрала достатню кількість голосів. Депутати розглянули її, але нічого не змінилося. У Львові зараз триває збір голосів за таку петицію. Сподіваємося, що львівська громада, як і в багатьох інших питаннях, буде першою в Україні, яка покаже якісні зміни в цьому напрямку. 

Дати можливість траві рости

Які плани та перспективи з цим проєктом?

Для нас питання різнотрав’я та зменшення кратності покосів є важливим у контексті саме кліматичної зміни, ми плануємо в подальшому продовжити його дослідження та адвокацію на всіх рівнях. Але це питання дуже потребує підтримки муніципалітету. Для прикладу, у Кракові аналогічна програма набуває популярності завдяки тому, що серед містян тільки цього року поширили більш ніж 20 тисяч наборів насіння. 

Фото надала Анжеліка Зозуля

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.