"Мені не вистачає королівського манго": як виглядає обід у військових ТРО

Журналістка "Еспресо.Захід" відвідала кухню військових.

На польовій кухні 125 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ господарює Андрій Тирса з позивним Ptah. У цивільному житті чоловік був художником керамістом, продавав свої вироби в Україні та за кордоном. А тепер втілює свої фантазії та творчість у стравах для військових. Чоловік з усмішкою розповідає, за плечима життя, тож щось доводилося готувати у житті. Але щоб нагодувати кілька сотень військових – такий досвід вперше. 

"Я вмію все готувати, - з гордістю каже Андрій Тирса. - Зараз, якщо людей попитати, вони скажуть, що я один з найкращих кухарів. Це цікаво, адже теж напрямок творчості, який безмежний. Мені це дає можливість дихати тут нормально, оскільки військові рамки все таки тримають мене в якомусь коридорі. Добре, що мене начальники не стримують, не обмежують, тому це мені дає можливість тут творити".

За кілька годин до початку обіду, кухар порається на кухні. Страви варить у спеціальних пересувних печах. Є два казани для перших страв і два для другого і м'яса. 

"Сьогодні перша страва у нас – солянка. З іншого боку готується рис і м'ясо. Їх переносимо у їдальню і роздаємо військовим, - розповідає Андрій Тирса. – Приблизно меню все однакове у всіх військових ЗСУ. Втім, коли до нас приїжджають хлопці з інших бригад і розповідають як у інших місцях, я розумію, що різниця є: у самих продуктів та у категоріях продуктів".

У приготування Андрій Тирса інколи дозволяє собі відійти від шаблонного меню і тішить військових чимось смачненьким. За словами Андрія Тирси, продуктів достатньо. Має й свої секрети приготування. Дуже любить використовувати спеції. Має свої улюблені поєднання. Втім роботи багато, адже щодня потрібно нагодувати більше п’яти сотень військовослужбовців.

"Увесь цей час мені не вистачає королівського манго. Я дуже люблю його, - жартує Андрій Тирса. - А загалом всього досить. Є балансування. Наприклад щось вже привезли, щось перевезли, а щось не довезли. Трошечки пересування бувають, але це не має жодного значення. Я це розцінюю, як можливість приготувати по-іншому".

Перед обідом їжу постійно пробує медичний працівник. Перевіряє на сіль та калорійність. А також обов'язково мають бути овочі та фрукти. На роздачі стоять ящики з яблуками, сир фета, салат. Ну і страви приготовані кухарем. Вже у черзі за обідом військові зізнаються, їжа - смачна, як вдома. 

"Ситно та смачно, - каже військовий Ігор Шкарпінець". - Деколи заходимо і попереджаємо хлопців, щоб давали менші порції, бо не з'їдаємо. Дійсно, буває аж забагато. Годують добре, нема чого скаржитися. Аби не гірше".