"Маємо зберегти це відчуття спокою, що хліб буде завжди. У нас – точно": львівський пекар Степан Савчин
Власник львівської ремісничої пекарні "Культ хліба" про хліб як складову відчуття спокою містян і тих, хто приїхав до Львова.
Зі Степаном Савчиним поспілкувалася журналістка "Еспресо.Захід".
Із першого дня війни пекарня активно включилась у допомогу військовим і тимчасовим переселенцям. Щодня випікають на відправляють велику кількість хліба та булочок – потреба є завжди, окремо постачають хліб на вокзал.
"З початком повномасштабної війни нікому навіть на думку не спало, що щось зупиняється, не працює. Усі приїхали на роботу. Щоправда, всі були перелякані, дезорієнтовані, ніхто не знав, що робити. Довелося то все взяти трохи докупи, провести надихаючу промову – і за години дві люди вже стояли, усміхались і робили свою роботу. Ми адаптовували все на ходу, бо побачили, що всі інші товари відійшли на другий план, а хліба станом на 11 годину вже не було. Тому відразу почали випікати хліб і довозити його крамнички. Люди закуповувались великими кількостями хліба", – розповідає Степан Савчин про свій перший день війни.
Тоді ж до них звернулись і по перший хліб для військових і тероборони, а також для тих, хто почав прибувати на вокзал у Львові.
"Я побачив, що відбувається на вокзалі, ще в той час, коли там не було постійних волонтерів і чіткої організації, тому наступного дня ми зварили два бідони по 80 літрів грибної юшки, напекли близько 30 кг хліба – і просто ходили й роздавали людям, які приїжджають. Спочатку вони боялися, не хотіли нічого брати, були дуже дезорієнтовані, я ще навіть знімав кілька відео про те, що там потрібна людям допомога. Ще й холодно було".
Зараз пекарня щодня випікає близько 500 хлібів та булок, які називаються "Перемога" й дуже смакують військовим. Допомагає годувати дітей з інтернатів, які їдуть за кордон через Львів, і тих, хто затримується в місті. Для львів’ян звичні крамнички-кав’ярні також активно працюють.
"У нас всі розуміли важливість хліба. Ми не могли дозволити собі не працювати, тому що коли люди бачать, що немає хліба й товарів першої необхідності – це внутрішня тривога. А ми повинні зберегти це відчуття спокою, що хліб буде завжди. У нас точно. От буде він – і все. Можемо більше нічого не випікати – але хліб буде. І люди, наші клієнти, які приходять на різні локації, бачать – хліб є, почуваються спокійніше".
На думку Степана Савчина, пекарня та хліб – це значною мірою соціальний бізнес, який зараз має допомогти новим людям адаптуватися у нашому львівському суспільстві.
"Їх потрібно адаптувати до наших цінностей, їм треба звикнути до нас і асимілюватися. Тому ми робитимемо таку акцію, яка допомогла б людям збиратись та знайомитись. Найкраще це зробити методом традицій, бо це щось тепле і рідне, сердечне, те, що відповідає за безпеку і прийняття. Тож, плануємо, щоб зранку на будь-яку каву і круасан зробити доступну фіксовану ціну. Це простимулює людей виходити зранку, починати день із сонця, стояти разом у черзі, знайомитись, говорити. Я взагалі бачу цей бізнес, хліб – як проєкт соціальний. Це має приносити користь не лише шлунку, а мати оцей соціальний ефект. Це і є про хліб. Я впевнений, що ті люди, які приїхали до нас з інших регіонів, по-перше, матимуть змогу смачно поснідати, зекономити – це для них важливо зараз, а по-друге, влитися в наш соціум – для нас це дуже важливо. Вони, можливо, ще настільки не розуміють цієї важливості, але для нас важливо, щоб ми їх прийняли, інтегрували в наше суспільство. Це все такі стратегії непрямих дій, які точно матимуть позитивні наслідки для нас", – пояснює пан Степан.
Власник "Культу хліба" також неодноразово закликав пекарні об’єднуватись і допомагати один одному. Вже зараз інші пекарі та пекарні з меншими об’ємами виробництва приносять до них те, що готують для допомоги – і все зібране разом їде туди, де найбільше потрібне.
"Якщо є проблеми із закупівлями сировини – можемо допомагати один одному, разом закуповувати, обмінюватись контактами, обмінюватись сировиною. Не вистачає людей і рук – перекидати один до одного працівників. Це все має працювати зараз, як один-єдиний організм. Є один мурашник, другий, третій, але коли є потреба, всі об’єднуються і роблять спільну справу".
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.
- Актуальне
- Важливе