Маємо моральне право декомунізовувати Львівщину: військові розповіли про знесений радянський пам'ятник у Борині

Про це повідомляє "Еспресо.Захід".

"У Борині не було людини, яка б сказала, що ви робите, це пам'ятники, з якими асоціюється наше життя. Навпаки, була підтримка, місцеві активно підтримували декомунізацію селища", - так події вихідних описує військовослужбовець Збройних Сил України Ігор Фльорко. Він зі своїми побратимами відгукнулися на звернення переселенки з Мелітополя, яка просила місцеву владу знести радянський пам'ятник.

У неділю вранці хлопці взяли свій транспорт і поїхали знести радянський монумент.

"Цікаво, що не мешканка села Бориня запропонувала очистити селище, а саме переселенка з Мелітополя ініціювала повалення та демонтаж цього пам'ятника радянському окупанту, - каже Ігор Фльорко. - Ми зрозуміли, що особливої підтримки вона не отримала. Натомість почула відповідь, демонтуйте самі за свій кошт. Це вразило, бо, здається, зараз такі питання мали б вирішуватися дуже швидко, навіть, якщо через заяви, то відповідь має приходити миттєво і позитивно. Такого не відбулося. Ми вирішили зробити це самостійно".

Місцевий дав свій трактор, яким ми демонтували пам'ятник

Ще один хлопець, який брав участь у поваленні пам'ятника – воїн 73 центру ССО Станіслав Лісовий. Нині він проходить реабілітацію після поранення. Каже, пам'ятник розташований на території професійного ліцею. Тож щодня на цю символіку дивиться наша молодь.

"Це є радянські маркери, яких не повинно бути на території нашої держави. Це такі самі окупаційні символи, які зараз окупаційна російська армія впроваджує на тимчасово окупованих територіях, – переконаний Станіслав Лісовий. - Тому ми їх маємо знищувати та демонтовувати. А натомість ставити українську символіку та вшановувати українських героїв, які віддали своє життя за незалежність нашої країни".

Хлопці розповідають, на момент, коли проводили демонтаж, сільський голова не з'явився. Втім місцеві мешканці активно підтримували воїнів.

"Місцеві підтримували нас і залюбки допомагали, надавши свою техніку, - зазначає Станіслав Лісовий. - Наш автомобіль не впорався із завданням, а місцевий мешканець Микола надав свій трактор разом з домкратом, яким ми демонтували цей радянський символ".

Чому військовослужбовці мають приїжджати у свою відпустку і займатися демонтажем таких пам'ятників?

Дорогою хлопці завітали ще у кілька сіл і жодних проблем не було. Втім через кілька днів місцеві передзвонили хлопцям і повідомили, що голова ОТГ Михайло Шкітак написав заяву у поліцію.

"Чи маємо ми моральне право це робити? Я переконаний, що так, - наголошує Ігор Фьорко. - Чи хтось буде апелювати до того, що немає законного рішення? То таким людям я скажу, товариство, згадайте повалення пам'ятника Леніну в 2014 році. Чи було там законно прийняте рішення? Але підтримка людей була стовідсоткова. Ми відчуваємо за собою моральне право робити такі речі, пришвидшувати процес декомунізації у Львові навіть такими шляхами. Ми дали людям певний імпульс. Ця історія трошки показова. Але чому військовослужбовці мають приїжджати у свою відпустку і займатися демонтажем таких пам'ятників? Чому це не може зробити громада? Під цей театр абсурду більше ніхто не хоче підписуватися, лише голова Боринської ОТГ. Бажаємо йому успіху та терпіння. Дуже цікавою справою він зайнявся у 2023 році, коли вирішив протистояти такому органічному явищу як декомунізація".

Наразі Станіслав Лісовий продовжує реабілітацію після поранення, а Ігор Фльорко знову повернувся на фронт.

Ми також звернулися у поліцію. Нам повідомили, що жодного кримінального провадження не відкрили. Наразі проводять перевірку.