Львів’янин, який змінив світ: цікаві факти про майстра наукової фантастики Станіслава Лема

"Еспресо.Захід" розповість про п’ять цікавих фактів з життя та творчості Станіслава Лема.

Третину життя прожив у Львові

Фото: ЛМР

Навіть не всі львівʼяни знають, що перші 24 роки свого життя автор "Соляріса" та "Кіберіади" провів у Львові. Про своє життя у місті Лева Станіслав Лем розповів в автобіографічній книжці "Високий Замок". Він народився 12 вересня 1921 року у сім’ї військового лікаря Самуїла Лема та Сабіни Лем, яка захоплювалася інтелектуальним розвитком. Хоча сам письменник стверджував, що він народився 13 вересня, однак його батьки нібито не бажали вписувати у документи "нещасливе число".

Леми мешкали на вул. Браєрівській на третьому поверсі будинку №4 (тепер – вул. Богдана Лепкого).

"На четвертому році життя я навчився писати, хоча й не мав якихось особливих новин для письмового повідомлення. Перший лист, якого я написав до батька зі Сколе, куди поїхав із мамою, був лаконічний і повідомляв про самостійне випорожнення у справжньому сільському кльозеті з діркою у дошці. Але я не повідомив, що водночас упустив до тієї дірки всі ключі нашого господаря-доктора... ", - з іронією згадує ті часи Станіслав Лем.

Станіслав навчався у 2-й львівській гімназії (нині Ліцей № 8 ЛМР, розташована на вул. Підвальній, 2). Був відмінником і зі всіх предметів мав оцінку "дуже добре". Зранку Лем часто допомагав батькові в медичній практиці, а ввечері вивчав наукову літературу.

Після закінчення гімназії у 1939 році майбутній письменник планував поступити до Львівської політехніки. Однак війна змінила його плани. Відтак він продовжив фах батька і вступив до Львівського медичного інституту. Та влітку 1941 року німецька окупація Львова перервала його навчання. Більшість дядьків і тіток Станіслава Лема загинули під час Голокосту. Станіслав Лем як блондин "арійського" вигляду міг у міру безпечно ходити по вулицях Львова із фальшивими паперами. Хлопець працював в гаражі механіком та зумів врятувати своїх батьків, які постійно змінювали місце життя, щоб не попасти до рук нацистів.

Згодом під час численних інтерв’ю, коли журналісти запитували його про життя в окупованому німцями Львові, він часто відмовлявся відповідати, посилаючись на те, що за такі спогади розплачується "безсонними ночами". Однак його біографи знайшли чимало паралелей з тими випробуваннями, які він пережив, та історіями, які він згодом писав.

Вже після закінчення Другої світової, 17 липня 1945 родина Лемів репатріювалася до Кракова, де Станіслав вступив на медичний факультет Ягеллонського університету. З того часу Лем більше ніколи не повертався до Львова, хоча мав ностальгію за цим містом.

"Львів є частиною мене, а я є частиною Львова. Вріс у нього, як дерево… Та потім… Це як коли хтось закохався у жінку, одружився з нею і жив з нею довго та щасливо, а потім приходить незнайомець, і вона вже любить того іншого, виходить за нього заміж. То який сенс дізнаватися, які діти у неї з цим іншим і як вона живе? Я обираю за краще не втручатися і не з'являтися там", – одного разу сказав журналістам Лем.

Читайте також: Мистецтво у підземці: у Львові "оживили" книжку Станіслава Лема. Фото

Найвідоміший польський письменник у світі

Фото: з відкритих джерел

Станіслав Лем вважається письменником, чиї польськомовні твори найбільше переклали іншими мовами. Він написав близько 200 творів. Його книги видані півсотнею мов тиражем понад 30 мільйонів екземплярів.

Після закінчення навчання Станіслав Лем відмовився складати випускні іспити, бо не забажав вставати лікарем. Згодом він працював асистентом професора Мечислава Хойновського в "Наукознавчому гуртку" і тоді почав писати оповідання у вільний час. Вперше його оповідання опублікували в 1946 році. А от перший роман Станіслава Лема ніхто не хотів видавати цілих сім років. "Шпиталь перетворення" Лем написав ще у 1948 році. Однак видавці тогочасної соціалістичної Польщі не бачили в ньому достатньо "реалізму" і не видавали аж до 1955 року.

На 60-80-ті роки минулого століття припадає період найактивнішої творчої праці Станіслава Лема. Тоді він написав твори, які зробили його класиком ще за життя. Серед них: "Зоряні щоденники Йона Тихого", "Едем", "Книга роботів", "Соляріс", "Казки роботів", "Непереможений", "Кіберіада", "Розповіді про пілота Піркса", "Голем XIV" та багато інших. Чимало його творів багато разів екранізували.

Фото: кадр з фільму "Соляріс" (1972)

Його Magnum opus (головним твором) вважають роман "Соляріс", що вперше побачив світ у 1961 році. Твір присвячено темі пошуку контакту з невідомим. Лем, бувши ще й філософом, у романі показав тонкі проблеми пізнання світу, антропоцентризму, людяності, та, власне, відповідальності за все, що робить людина, як на Землі, так і за її межами. Не дарма цей роман декілька разів екранізували. У СРСР це зробив у 1972 році режисер Андрій Тарковський, а в США у 2002 році режисер Стівен Содерберг.

Цікаво те, що за першу екранізацію "Соляріса" Андрієм Тарковським Станіслав Лем отримав гонорар у дві тисячі радянських карбованців. А вже за права на екранізацію того ж роману Стівеном Содербергом у США йому заплатили півмільйона доларів.

Футуролог, який передбачив появу багатьох технологій

Фото: з відкритих джерел

Станіслав Лем вважається також футурологом, адже багато з технологічних концепцій, які він вперше відобразив у своїх творах, виявилися передбаченнями, що втілилися в майбутньому. Розповімо кілька прикладів.

Космічні дослідження та зближення з інопланетними цивілізаціями: У романі "Соляріс" Лем висловив ідеї про міжзоряні подорожі та контакт з інопланетними істотами, що стали важливою темою сучасної наукової фантастики та космічних досліджень.

Штучний інтелект та робототехніка: У своїх творах, таких як "Кіберіада", Лем висвітлював роботу різних інтелектуальних машин та роботів, які мали власну свідомість і здатність до розмови. Це передбачення технологій штучного інтелекту стало реальністю в сучасному світі.

Інтернет та віртуальна реальність: В оповіданні "Перша космічна" Лем описав аналог інтернету та віртуальної реальності, де люди могли взаємодіяти на відстані та відчувати інші світи через спеціальні пристрої. Це передбачення було революційним у 1961 році.

Біомедицина та клонування: У своїх творах, таких як "Фіакр" і "Голос крові", Лем висловив ідеї щодо клонування, генної інженерії та медичних технологій, які зараз є актуальними дослідженнями в біології та медицині. А у книзі "Сума технології" Станіслав Лем розвинув ідеї автоеволюції людини, створення штучних світів і багато інших.

Штучне життя та екологія: У своїх творах, таких як "Звіт про Можливість" і "Інвазія з планети Ікс", Лем розглядав питання штучного життя, інтеракції людини з природою та впливу на навколишнє середовище.

Цікаво, що на честь Лема названа мала планета 3836 Lem, відкрита в 1979 році радянським астрономом Миколою Черних.

Філіп Дік вважав Лема літературним проєктом, якого придумали комуністи

Фото: з відкритих джерел

У 1973 році Станіслав Лем став почесним членом Американської спілки наукових фантастів (SFWA). А вже у 1975 році його звідти вигнали, бо він написав статтю, в якій критикував більшість тогочасних американських фантастів. Пізніше SFWA запропонувала йому звичайне членство, яке Лем відхилив.

Цікаво, що одним із небагатьох американських письменників 1970-их, про яких Лем відгукувався схвально, був всесвітньовідомий Філіп Дік, який вважається чи не найкращим фантастом всіх часів ("Чи мріють андроїди про електричних овець?", "Людина у високому замку", "Затьмарення" та багато інших). Та саме Дік у 1974-ому році написав листа в ФБР, у якому стверджував, що ніякого Лема не існує! Мовляв, насправді це літературний проєкт, придуманий комуністами, щоб мати свій вплив на світ фантастики. Та Станіслав Лем ставився до цього з гумором, адже всім було відомо, що в Діка були проблеми з наркотиками та, відповідно, сприйняттям світу та реальності.

Також цікаво, що приблизно за 25 років до кінця життя Лем принципово припинив читати художню фантастику. Він вважав, що вже не міг побачити в ній нічого для себе пізнавального.

Лем любив солодощі, авто та критикувати українців, які спілкувалися російською

Фото: з відкритих джерел

Серед хобі Лем відчував найбільшу слабкість до автомобілів, на цю тему міг говорити годинами. Також письменник дуже любив солодощі, тому у своєму кабінеті завжди тримав додатковий запас халви й марципану в шоколаді. Це мало наслідки для його здоров’я, адже на старості літ він тяжко хворів на цукровий діабет.  

На дозвіллі футуролог читав Генріха Сенкевича, слухав музику Бетховена і "Бітлз", любив дивився "Зоряні війни" та бондіану.

Крім постійної роботи за друкарською машинкою (дослідники підрахували, що кожні три дні він видавав есе або публіцистичний текст), Лем також мав схильність до вивчення мов. Він вільного володів польською, українською та російською мовами, також Станіслав дуже добре знав англійську, німецьку та французьку. Лем часто критикував українських письменників та журналістів, які спілкувалися російською. У 1990-тих він навіть написав памфлет, присвячений винятково темі утисків української мови на території України.

• Нагадаємо, 12 вересня 2021 року у Львові відзначали 100-ліття визначного львів'янина, відомого на весь світ письменника-фантаста Станіслава Лема.