Львів попрощався із трьома загиблими воїнами

Про це повідомляє Львівська міська рада, передає "Еспресо.Захід".

Чин похорону розпочався об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбулася міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховали Героїв на Личаківському кладовищі.

Про Героїв

Олег Христенко народився 19 жовтня 2001 року у Львові. Навчався у школі №98. Здобував освіту у Львівській політехніці З юного віку проявляв активну громадянську позицію, був учасником різноманітних патріотичних рухів та ініціатив. Працював у ІТ-сфері: спочатку був спеціалістом компанії "LEVEL UP", згодом почав реалізовувати успішні приватні проєкти.

У перші дні повномасштабного вторгнення, попри відсутність військового досвіду, поїхав до столиці та вступив до лав 3-ї окремої штурмової бригади (колишній окремий полк спеціального призначення "Азов"). За словами самого Олега, йому "не буде соромно перед дітьми, і буде що розповісти онукам". Спочатку виконував бойові завдання на Київщині, згодом боронив територіальну цілісність та незалежність держави на південному та східному напрямках.

Не зважаючи на отримане у боях серйозне поранення, повернувся на фронт до побратимів. Водночас вивчав літературу та займався написанням програм. Працював над новою ІТ-розробкою для покращення боєздатності українських снайперів, однак свій останній проєкт завершити не встиг. 7 червня воїн загинув. У нього залишилися мама, вітчим, наречена, бабуся з дідусем, зведений брат, дядько та племінники.

Андрій Тимошенко народився 24 вересня 1976 року у Львові. Навчався у Белзькому опорному закладі загальної середньої освіти І-III ступенів. Здобув професійно-технічну освіту у місцевому училищі №13. Значну частину свого життя прожив у США, звідки повернувся у 2010 році. Працював водієм у Львівському комунальному підприємстві ""Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району". Захоплювався мотоциклами та їздою на них, займався мисливством.

Упродовж 2015-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Боронячи землю від окупантів, загинув 10 червня. У нього залишилися мама, дружина, донька, племінниця та швагро.

Володимир Яківців народився 14 квітня 1965 року у Львові. Навчався у Ліцеї №66 Львівської міської ради. У 1989 році закінчив Українську академію друкарства за спеціальністю інженера-механіка. Після завершення навчання проходив військову службу в артилерії у Монголії. Самостійно опанував столярство, працював у найкращих фірмах із виготовлення меблів Львова. Згодом розпочав власну справу у сфері деревообробки та виробництва меблів. Вміло грав на губній гармоніці, був "майстром на всі руки". Із перших місяців повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав територіальної оборони. Боровся із російськими окупантами у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони. За значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності держави, був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України "Знак пошани". Загинув 13 червня. У нього залишилися дружина, донька та сестра з родиною.

• На війні загинув футбольний суддя зі Львова Богдан Дідух.