Леся Кічура. Улюблений новорічно-різдвяний дарунок з дитинства

Я досі зберігаю листи своїх дітей, які вони писали у 6-7 років. Зараз ми перечитуємо їх з неймовірною радістю та теплом. За декілька років такого ж святкового листа писатиме вже наш третій малюк!

Пригадую, як у дитинстві чекала свята Миколая і Нового року. Бо завше ці свята асоціювалися в мене зі святковими дарунками. І якщо на Миколая під подушкою звично було отримати щось із прошеного списку, то на Різдво біля ялинки дивовижні дарунки з’являлися неначе за помахом чарівної палички.

Пригадую, як, будучи вже у 7 класі, я ніяк не хотіла передарувати молодшій двоюрідній сестрі свого лялькового холодильника й іграшкового телефона. І те, й інше отримала від Миколая, тож, звісно, берегла і шанувала. Проте мама наполягала, що вже не личить мені бавитися такими забавками. Тож саме ці речі запам’яталися мені на довгі роки. 

Котрогось року я отримала в дарунок великого плюшевого ведмедика з рухомими ніжками. Потім роками возила його в дитячій колясці і всі подружки мені заздрили. А ще я роками берегла книги, що також опинялися під подушкою в чарівну "миколаївську" ніч. І дуже радію, що мої діти люблять нашу традицію – замовляти до списку Миколая найновіші книги, які тільки-но вийшли з друкарні.

Переконана, що кожен із вас пам’ятає свої найнеймовірніші дарунки з часів дитинства. Пригадайте – що це було? Іграшка, книга, настільна гра, одяг чи конструктор? А може, комусь таки поталанило отримати квиток на чарівний Полярний експрес?

Поділіться своїми святковими спогадами з часів дитинства!

Про авторку. Леся Кічура – українська казкарка, письменниця, кандидатка наук з соціальних комунікацій, провідна редакторка Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.