Львівська нацгалерея мистецтв презентувала оцифровані роботи зі своєї колекції

Про це повідомляє кореспондентка "Еспресо.Захід" Андріана Стахів.

Фото: Андріана Стахів

Оцифровування для збереження, відновлення та популяризації

Цифрова колекція спадщини галереї дає змогу не лише побачити її у найрізноманітніших куточках світу, але й допомагає у процесах реставрації, а також важлива на випадок руйнувань, оскільки під час війни в Україні, на жаль, це зовсім не поодинокі випадки.

"Якщо ми не можемо зберегти якісь артефакти в матеріальному вираженні, то будемо їх зберігати і обробляти в електронному вираженні. Тому процес сканування мистецьких творів в цілому світі набув надзвичайного поширення чи значення. У ситуації війни вже значення. У нас є досвід великий, ми відсканували практично всі свої замки. Наприклад, Підгорецький замок відсканували настільки прецизійно, що можемо побачити буквально кожну циголку, і не лишень фасаду ззовні чи в доступних залах, але і в пивницях чи на стриху. Це може допомогти не тільки в ситуації, якби, не дай Боже, якесь руйнування було, але так само для підготовки технічної документації, для реставрації такого величезного об'єкту", – розповідає генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Тарас Возняк.

Фото: Андріана Стахів

Як переконана завідувач відділу наукової роботи галереї Аліса Федосєєва, в часі війн та руйнацій така робота має надзвичайно важливе культурне обґрунтування.

"В епоху руйнацій і війн хаосу протистоїть текстуальність, протистоїть структурність, зокрема мистецька в її актуалізації, у сучасних інтерпретаціях і сприйнятті. Спробою репрезентації цієї текстуальності і структурності, як єдності цінностей і змістів, які здатні породжувати нові цінності і новий сенс, є цифровий архів", – відзначає вона.

Фото: Андріана Стахів

Як оцифровують мистецькі твори

Проєкт з оцифрування фондів галерея проводить спільно з громадською ініціативою MyFutureHeritag і ГО "17". Цього року до оцифрованої колекції додалися 1860 об'єктів, серед яких чимало унікальних скульптур. Це надзвичайно детальний процес, адже тепер кожну із них можна оглянути у форматі 3-D та роздивитися до найменших дрібниць, що стало можливим зокрема і завдяки кропіткій фотографічній роботі голови ГО "17" та громадської ініціативи My Future Heritage Романа Гука.

"Ми цього року почали використовувати під час оцифрування середньоформатну камеру роздільною здатністю 100 мегапікселів – це такий, скажімо, європейський музейний стандарт зараз. Фактично в Україні немає таких камер і тим паче немає музеїв, які це використовують сьогодні, тобто ми фактично задаємо такий собі стандарт якості і ми є попереду інших колег", – ділиться Роман Гук.

Після завершення роботи твори з'являються на сайті Львівської національної галереї мистецтв у розділі "колекції", де їх можна переглядати усі, або ж відшукувати необхідні за допомогою фільтрів.

Фото: Андріана Стахів

У процесі цьогорічної роботи фахівці охопили основні фондові групи зберігання. Це скульптура, малярство та декоративне ужиткове мистецтво XIV століття, а також із XIII по XX століття. Загалом у каталозі оцифрованих об'єктів вже можна віднайти понад 3 тисячі робіт.

Фото: Андріана Стахів

Інші новини культури

У листопаді стартував проєкт міжнародної співпраці, що об’єднав зусилля науковців нашого музею та міжнародних партнерів, зокрема організації Oxford Brookes University in UK та World Heritage Watch  в рамках Програми співпраці з порятунку культурної спадщини України. У ньому бере участь Львівський скансен.

У Музеї наголошують, що дерев'яна архітектура є однією з найбільш загрожених видів культурної спадщини в Україні, оскільки пожежі часто вщент знищують такі об’єкти. Крім того, пряму загрозу становлять руйнування від воєнних дій, та відсутність охоронної та пожежної систем.