"Коштує $1200? Беру за 1500": як дорожчало житло у Львові у перші тижні війни і що з цінами нині  

Про те, як змінювалась ситуація на ринку житлової нерухомості Львова впродовж року повномасштабної війни, "Еспресо.Захід" розповів керівник Львівського відділення Асоціації фахівців з нерухомого майна Андрій Борисов.   

Ціни на оренду почали падати, коли кияни повернулись додому

"Львів завжди був містом з дорогою нерухомістю, на другому місці після Києва. Але до вторгнення ринок оренди житла у Львові формували насамперед студенти: у місті приблизно 150 тис. студентів і більшість з них орендують житло, причому часто – недешеве. А війна привела до Львова сотні тисяч людей. Найбільший спалах припав на минулу весну, особливо березень та квітень, тоді ціни на оренду житла злетіли найбільше, – каже Андрій Борисов. – Річ у тому, що у першій хвилі до Львова приїхали досить платоспроможні люди зі столиці, з міст-мільйонників. Тож ціни на оренду суттєво, можна навіть сказати, що вони були навіть завищеними".

За словами фахівця, у перші тижні повномасштабної війни серед заможних переселенців відбувався ледь не аукціон за можливість винайняти житло. 

"Моя коліжанка проводила огляд квартири – дорогої, понад тисячу доларів на місяць. Їй дзвонить чоловік з Києва, який напередодні цікавився цією квартирою, і каже: я її забираю. Вона відповідає, що якраз проводить огляд, якщо люди не візьмуть, буде ваша. Він такий: мені ще дві години до Львова, я її беру, кажіть, скільки. Відповідає, що квартира була 1000 доларів, люди уже хочуть брати за 1200. Він, не бачачи квартиру, каже: "Включіть гучний зв'язок з господарем". І заявляє, що платить півтори. Звісно, господар, коли почув суму, каже: "Все, ми чекаємо киянина". Тобто не можна сказати, що ціни зростали лише з ініціативи "львівських мародерів". Люди у панічних настроях готові були переплачувати, адже вільного житла бракувало для такої кількості людей".

Щодо так званих "львівських мародерів", які, користуючись панікою,  завищували ціни у кілька разів і вимагали по 10 тисяч гривень за кількаденне проживання, то такі теж були, але їх було небагато.

"Загалом нарахували приблизно 80 таких випадків. Не знали, що маємо робити, бо якщо щодо членів нашої асоціації маємо важелі впливу, то проконтролювати всіх орендодавців у Львові нереально. Але саме ті кількадесят недобросовісних кидали тінь і на всіх львів’ян. Тоді Андрій Садовий вирішив публікувати поіменно прізвища тих, хто ставить мародерські ціни на житло, – каже Андрій Борисов. – У рамках нашої асоціації, а це майже сотня рієлторів з різних компаній, ми домовилися, що поселяємо жінок з дітьми без комісії й намагаємося збити ціну до мінімуму. Однак це не стосувалось чоловіків. Річ у тім, що житловою орендою займаються здебільшого жінки. У багатьох з них була позиція: чому мій чоловік на фронті, а ваш тут має ховатися? Більшість моїх колег і я в тому числі свої запасні квартири не здавали, а поселяли друзів, знайомих безкоштовно. Насправді так робили тисячі людей: селили до себе переселенців як гостей. І про орендну плату не йшлось. Але, звичайно, увага була до тих 80 випадків, а не до тисяч львів’ян, які селили людей безплатно". 

Ажіотаж на ринку тривав до червня, далі ціни почали поступово знижуватися.

"ЗСУ звільнили окуповані райони Київщини, тож кияни почали повертатися назад. А це була найбільш платоспроможна публіка. Відповідно, квартири, які вони винаймали за високими, часом за завищеними, цінами, звільнилися. Люди, які приїхали з південних районів, не були такими платоспроможними, – каже Андрій Борисов. – Звичайно, ринок змушений був відреагувати, тож ціни поступово знижувалися. На сьогодні середні ціни на оренду навіть нижчі, ніж до війни. Попит на житло у Львові є, але ажіотажу нема. Здається практично усе житло, але не з першого разу". 

На дешеві хрущовки знову є попит

Щодо продажу житла, то, за словами рієлтора, навесні минулого року забудовники дружно підняли ціни на 5-10%, а подекуди і на 15%. Мотивували це подорожчанням  будматеріалів і проблемами з логістикою. 

"Люди не поспішають купувати квартири в будинках, які ще будують. Бо більшості потрібні квартири, в які можна вже переселятись. Тому на ринку новобудов на перший план вийшли невеликі компактні одно- і двокімнатні квартири з ремонтом. Люди готові заплатити високу ціну (під 1800 доларів за м кв.), але щоб уже завтра можна було вселитися", – каже Андрій Борисов. 

Щодо вторинного ринку, то попит є або на дуже дешеве житло, наприклад хрущовки десь у кінці Городоцької, або на квартири після ремонту, в яких є меблі та побутова техніка. 

"Великі квартири без ремонту не цікавлять основну масу людей, які до нас приїхали. Насправді серед переселенців не такий уже великий відсоток людей, які можуть собі дозволити купити у Львові житло. Тому не можна сказати, що попит відчутно зріс, – каже Андрій Борисов. – Запитів багато, але люди очікують нижчу ціну. Наприклад, ще до війни ціна за квадратний метр у Львові була приблизно вдвічі вища, ніж у Херсоні. Тому люди не адаптовані до того, аби заплатити навіть за довоєнними цінами".

До війни різниця ціна за квадратний метр у Львові була приблизно вдвічі вища, ніж у Херсоні. Тому люди не адаптовані до того, аби заплатити навіть по довоєнних цінах

Щодо багатих людей, які приїхали до Львова з розкішних пентхаусів на сході країни, то більшість з них не шукає аналогічні квартири у Львові. 

"Зазвичай вони хочуть компактне житло, такий собі запасний аеродром, де можна перебути певний час. Серед тих, хто вже купив квартиру, все одно багато не розглядають Львів як місто, в якому житимуть постійно. Після закінчення війни вони планують переїхати, тому купують таке житло, яке потім легко можна буде продати", – каже Андрій Борисов. 

При цьому з осені минулого року львів’яни, які мали по декілька квартир, почали їх активніше продавати. З одного боку, частина львів’ян виїхали за кордон і там облаштувались, а частина уже жили за кордоном, але житло тут здавали в оренду. Однак вирішили більше не морочили собі голову з нестабільною орендою і продати зайві квартири".

"Якось так вийшло, що рішення продати квартири, одночасно ухвалили багато львів’ян і на ринок "вивалилося" багато житла. Відповідно, на вторинному ринку зросла кількість пропозицій, тому не дуже може рости ціна. Минулої осені й перед новим роком пропозиція навіть перевищувала попит. Зараз ця тенденція не така яскрава, але сталої тенденції до зростання ціни не вторинному ринку немає. У тренді тільки сегмент класно відремонтованих квартир", – каже Андрій Борисов.