Коломойський хоче збудувати курортного монстра в заповідних Карпатах

Як розповіла "Еспресо.Захід" Іріс Дель Соль, юристка та екоактивістка, доля "Свидовця" з 2017 року вирішується у судах, зараз справа на касації. Забудову цього гірського масиву можна прирівняти до варварства, бо він є одним з найцінніших осередків біорізноманіття та давньольодовикового ландшафту.

Відтак поки будівництво у Свидовці залишається під знаком питання, ТОВ "Буковель" звернулося до двох сільрад –Поляницької, де вже розташований курорт "Буковель", та Усть-Чорнянської на Закарпатті. Мова йде про отримання містобудівних умов під курорти "Бистриця" та "Турбат".

"Усі три плановані курорти розміщуються поряд і будуть з’єднані з "Буковелем". Тобто в підсумку планується курорт-монстр, розрахований на понад 65 тисяч людей одночасно! Для порівняння, це як побудувати посеред Карпат ціле місто розміром понад половину Ужгорода", – розповідають активісти Free Svydovets.

Free Svydovets

"Для місцевого біорізноманіття це буде катастрофа. Куди має йти ведмідь з Румунії, якщо посеред місця, де він жив, утвориться велике місто? Та і мова не лише про тварин, а екологію загалом. Я зараз у Швейцарії й тут активно ведуться дискусії про штучний сніг на курортах. Такий сніг – це хімія. Він завдає шкоди природі місцевих гір. Треба розуміти, що майбутні курорти не будуть прямо розташовані на високогір’ї, справжнього снігу там буде недостатньо. Що вже говорити про руйнування лісів, річок і т.д. – це щонайменше 3 тис. гектарів", – коментує Іріс Дель Соль.

Крім того, як зазначають активісти, питання води та стічних вод також є проблемним. Free Svydovets надає дані, що лише "Буковель" за один день використовує 9 тис. кубометрів води та стільки ж стічних вод.

"З двома курортами, анонсованими у 2022 році, вийде під 15 тисяч кубометрів щоденно. Для цього доведеться вкотре зґвалтувати низку карпатських річок (зокрема Чорну Тису), влаштовуючи там резервуари та водозабори. Враховуючи, що у 2022 посуху відчували навіть мешканці високогір’я, а "Буковель" за багато років проблему стічних вод так і не вирішив, наслідки є очевидними", – говорять екоактивісти.

Іріс також пригадує страшну засуху на Закарпатті – місцевим мешканцям гір доводилося використовувати воду, яку привозили у бутлях, бо ні у криницях, ні у самих горах води не було.

Попри це все, зі слів Іріс Дель Соль, місцеве населення радіє новим проєктам курортів та розраховує на розвиток інфраструктури у громадах та робочі місця.

"Не знаю, як на Франківщині, але на Закарпатті люди вірять, що курорт принесе їм плюси. Урок "Буковелю" їх нічого не навчив. Місцеві також надіялися отримати роботу на курорті. За фактом же, там працюють люди з міста, яких привозять на сезон", – додає Іріс.

Зараз активісти вивчають вже наявні документи щодо нових курортів на порушення. Чи подаватимуть до суду, як у випадку зі "Свидовцем", Іріс Дель Соль відповісти не може. Поки усе на стадії аналізу ситуації.

До слова, курорт "Свидовець" має приймати до 28000 людей одночасно. У планах – 1400 гектарів території, де розміщуватимуться понад 30 канатних витягів, 230 км лижних трас, 700 гектарів готелів та іншої забудови.

Анонсовані у 2022 році курорти "Турбат" і "Бистриця" не менш масштабні. Разом це ще 1400 гектарів, 25 тис. людей одночасно, понад 200 км лижних трас, 28 підіймачів.

• Нагадаємо, активісти створили петицію про захист гірського масиву Свидовець. У петиції йдеться, що Свидовецький масив — один серед найцінніших осередків біорізноманіття українських Карпат із щонайменше 93 видами флори та фауни, які включені до Червоної книги України (2009), понад сотнею регіонально рідкісних для Закарпаття видів рослин й тварин, ендеміків й реліктів, десятками рідкісних європейських типів оселищ та рослинних угруповань Зеленої книги України (2009), фрагментами приполонинських пралісів, а також із 7 унікальними для України льодовиковими озерами й льодовиковими формами ландшафту, які можуть зникнути назавжди.