Коли Україна стала іншою: сьогодні – 8-ма річниця "Вогнехреща"

Тоді з'явилися перші поранені, а загалом у сутичках 19 січня постраждали понад 200 людей – і протестувальників, і силовиків, повідомляли в КМДА та МВС наступного дня.

Передувало таким подіям ухвалення "диктаторських законів", які приймали без дотримання регламенту. 

16 січня 2014-го Верховна Рада ухвалила закони, які назвали "драконівськими" чи "диктаторськими". Законами було передбачено надати силовикам більше можливостей на придушення вуличних протестів, а мітингарям – обмежити можливість захищатися.


Фото: bbc.com

Серед іншого, диктаторські закони передбачали: заборону їхати більше п’яти авто в колоні, можна було потрапити до в’язниці за захисний шолом, 15 діб за встановлений намет, арешт – за допомогу протестам чи за збір і поширення інформації про міліцію, суддів та їх родичів, ув’язнення за неповагу до суду, за блокування доступу до житла чи іншого володіння особи – шість років, два роки за груповий протест, за перешкоджання роботі та за блокування споруд, що забезпечують діяльність органів місцевого самоврядування – до п’яти років, SIM-карта за паспортом, обмеження використання інтернету та ін. 

Голосували за них, порушивши всі парламентські процедури, без обговорення і шляхом підняття рук. За командою депутати підіймали руки, а Володимир Олійник, голова лічильної комісії і співавтор законів, "рахував" кілька секунд і оголошував "результат" – 235 "за". Того ж дня тодішній спікер Володимир Рибак усупереч регламенту підписав 11 "диктаторських законів" та одну постанову.


Фото: Громадське

19 січня зранку під адміністрацією президента відбулася акція "злих українок", які закидали кордон охорони на Банковій м'якими іграшками. Учасники акції мовчки прийшли колоною по вул. Інститутській, вдягнені у шоломи, каструлі на головах та із закритими обличчями. У руках активісти тримали плакати з гаслами проти законів, ухвалених у Верховній Раді 16 січня.

Під час народного віче лідер УДАРу Віталій Кличко заявив зі сцени на Майдані Незалежності, що опозиція оголошує про проведення дострокових президентських виборів. Кілька тисяч мітингарів вирушили з Майдану на вулицю Грушевського, перекриту кордоном внутрішніх військ, і намагалися прорватися до урядового кварталу. Почалася гаряча фаза протистояння між владою і мітингувальниками. Не отримавши дозволу пройти, протестувальники почали розгойдувати техніку, якою було перекрито проїзд, та відтягнули автобус внутрішніх військ.


Фото: bbc.com

Трохи згодом мітингарі пішли у новий наступ. На вході до Маріїнського парку лунали постріли та вибухи, територію було задимлено. 

Близько 15-ї години група з "Правого сектора" зробила спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу. Унаслідок сутичок підпалено автобус "Беркуту", а самих бійців закидали камінням і петардами. 

Силовики нападали не лише на пересічних людей, а й на депутатів. "Беркут" поливав майданівців із водометів на морозі -9, але люди вистояли. До 20 години автобуси вже були спалені, поранено близько 100 мітингувальників. Силовики застосовували кийки, гранати зі сльозогінним газом, шумові гранати, ґумові кулі та водомети, протестувальники – бруківку, кийки і "коктейлі Молотова". 


Фото: bbc.com

Віктор Янукович заявив про готовність до переговорів із лідерами опозиції задля врегулювання ситуації. Однак протестувальники розцінили це як спробу стягнути до столиці більше службовців внутрішніх військ для розгону майданівців.


​​​​​​​Фото: bbc.com

Після того, коли в інтернеті з'явилася інформація про те, що солдатів внутрішніх військ військової частини 4114 відправляють до Києва на придушення Євромайдану, три сотні жителів Львова зібралися біля будівлі частини внутрішніх військ на вулиці Тролейбусній, щоб заблокувати військових. Оточили увесь квартал між вул. Стрийською, Науковою, Тролейбусною та Рубчака. Впродовж ночі заблокованими залишалися частина внутрішніх військ МВС на вул. Стрийській і військова частина на вул. Княгині Ольги. Блокування бази "Беркуту" та Внутрішніх військ МВС продовжувалось і зранку 20 січня.


Фото: Громадське

Канонада біля стадіону "Динамо" в Києві тривала всю ніч. Два гранатомети "беркутівців" вели постійний обстріл барикад снарядами зі сльозогінним газом і світло-шумовими гранатами, а водомети постійно лили воду, перетворюючи вулицю Грушевського на суцільну льодяну ковзанку. 

​​​​​​​Фото: bbc.com

20 січня протистояння продовжилося. 

Ще через кілька днів, 22 січня, "Беркут" піде в наступ на Грушевського. Цього дня загинуть Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Це стане точкою неповернення для протестів.

• Нагадаємо, сьогодні у Печерському суді продовжать обирати запобіжний захід п'ятому президенту України Петрові Порошенку.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.