Київ, Вінниця, Стрий: успішні історії запровадження е-квитка і де між ними Львів

"Еспресо.Захід" розповість декілька успішних історій запровадження е-квитка у різних містах України.

Київ – е-квиток працює вже навіть у маршрутках, але система ще не фіналізована

У Києві запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду (е-квиток) тягнеться  декілька років. Спершу говорилося, що повністю система запрацює в кінці 2019 року, потім цю дату перенесли на кінець 2020 року, далі на середину 2021 року і у підсумку у Київській міській державній адміністрації повідомили, що повністю все фіналізують лише у 2023 році. Однак фактично вже декілька років система працює, спершу у всіх видах муніципального транспорту, а в кінці жовтня 2022 року безготівкова оплата добралася навіть до столичних маршруток.

Ще в кінці 2017 року міській адміністрації вдалося провести тендер на монтаж устаткування, яке необхідне для впровадження е-квитка. Переможцем тендеру стала компанія "Амріта Комплексні Рішення" (Київ), яка зобов’язалася за 365 млн грн встановити 1 500 комплектів систем і 300 приладів інспекції. У квітні 2018 року КМДА за результатами тендеру замовило у ТОВ "Амріта Комплексні рішення" серверного обладнання на додаткові 59,45 млн грн. Крім цього було проведено ще низку процедур на Prozorro і перераховано ТОВ "Амріта Комплексні рішення" десятки мільйонів гривень на тестування обладнання та виправлення помилок у роботі. Важливо підкреслити, що ще з 2018 року система почала діяти в дослідній експлуатації, а з січня 2019 – за допомогою валідаторів почали фіксувати проїзд пільговиків. Для прикладу, у Львові початок тестування і обліку пільговиків стартував лише 13 січня 2022 року.  

Для того, щоб скористатися у Києві е-квитком, можна придбати одноразовий QR-квиток або картку Kyiv Smart Card із можливістю поповнювати її поїздками зі знижкою. Також можна придбати квиток одразу в своєму гаджеті чи розрахуватися карточкою.

Цікаво, що виробником валідаторів та бортових комп'ютерів для роботи е-квитка у Києві стала естонська компанія "Ridango AS". Ця компанія також брала участь у 2019 році в тендері у Львові на запровадження е-квитка. Будучи серед фіналістів, естонці програли чесько-українському консорціуму компаній Mikroelektronika та SoftServe. У "Ridango AS" були не згідні з такими результатами і подавали скаргу в ЄБРР, однак це не змінило фінального рішення львівських чиновників.

Вінниця – система повністю функціонує, але час від часу стаються збої

У Вінниці тендер на визначення постачальника обладнання для автоматизованої системи збору плати за проїзд в громадському транспорті вдалося провести на початку 2018 року. А вже у травні з чеською компанією "Mikroelektronika" було підписано контракт.

Фінансування проєкту – 5,5 млн євро від Європейського банку реконструкції та розвитку; один мільйон євро з міського бюджету. Компанія "Mikroelektronika" виготовила чотири тисячі одиниць обладнання. А це більш як 2000 валідаторів, близько 700 бортових систем, 50 інформаційних табло, близько 600 POS-терміналів для поповнення карток, серверне обладнання, допоміжне кріплення.

Восени 2019 стартували випробування системи на частині транспорту. 1 травня 2020 року весь громадський транспорт Вінниці перейшов на безготівкову оплату проїзду. Відтоді сплата за проїзд здійснюється за допомогою Муніципальної картки вінничанина, безконтактної банківської картки та смартфоном із технологією NFC – через валідатори, або купівлею білета з QR-кодами.

З червня 2021 року у Вінниці розпочинався запуск автоматизованої системи оплати проїзду у маршрутках. Фактично вже понад рік часу система працює повністю і фіналізована. Однак час від часу трапляються збої при роботі додатку "Е-квиток Вінниця" та при поповненні мінімальної картки.

Та найважливіше, що варто сказати про запровадження е-квитка у Вінниці, не було якихось скандальних історій пов’язаних з цим питанням. Проєкт планово виконували і реалізували.

Стрий першим на Львівщині запустив е-квиток

Стрийська територіальна громада загалом становить близько 100 тисяч людей і складається із 47 населених пунктів. Однак по часу запровадження е-квитка вони впевнено лідирують. Адже всього за рік там вдалося реалізувати автоматизовану систему оплати проїзду. Цікаво також те, що ціна запровадження е-квитка на Стрийщині є найменшою. Адже було витрачено близько 300 доларів на обладнання однієї одиниці транспорту. На транспортні засоби встановили 60 валідаторів. Тобто витрати на обладнання становлять близько 20 тис. доларів.  

Ініціатива впровадження е-квитка реалізована спільно між Стрийською територіальною громадою, підрядником ТОВ " Українські геоінформаційні системи" та перевізником Стрийським АТП.  

Впровадження електронної системи оплати проїзду розпочалось ще у грудні 2021 року, коли тестово, на перших 10 автобусних маршрутах, встановили валідатори. Але, вже на початку цього року, розробник ТОВ "Українські геоінформаційні системи" дообладнав цю  систему, й на інших транспортних засобах які обслуговують Стрийську ОТГ. З 1 липня 2022 року, безкоштовний проїзд пільговиків у громадському транспорті став можливим лише за наявності персоналізованих соціальних карток "Socium", які завчасно видали у ЦНАПах. Для інших категорій населення оплата проїзду за допомогою транспортної картки або телефону стала можливою з кінця серпня цього року, а розрахунок банківською карткою стане доступним у наступному році.

Систему е-квитка запровадили на всіх 23 приміських маршрутах, п’яти міських, а також на 17, які виходять за межі Стрийської  МТГ (Моршинська ТГ та Грабовецько-Дулібівська ТГ).

"За допомогою нашої системи управління громадським транспортом TREK здійснюється контроль та управління, в режимі реального часу, за парком транспортних засобів та їх роботою на маршрутах. Унікальний комплекс системи оплати проїзду на Стрийщині, працює одночасно як із тарифними сітками, так і з багатьма ОТГ та адміністраціями різного рівня. Таким чином, окрім обліку пільгових поїздок та різноманітних форм оплати проїзду, цей комплекс може керувати автобусами на маршруті, повідомляючи водію у режимі онлайн про випередження чи відставання від графіка та іншу необхідну в роботі інформацію", - кажуть у компанії "Українські геоінформаційні системи" і підкреслюють, що система е-квитка на Стрийщині є повністю українською розробкою, а "її унікальність значно випереджає час навіть європейських інтеграторів AFC систем".

Безготівкова оплата – це ще не повноцінний АСОП

У багатьох містах України також функціонує безготівкова електронна оплата проїзду. Наприклад, у Тернополі, Чернівцях,  Одесі, Дніпрі, Полтаві та ряду інших міст. Однак важливо зрозуміти, що це ще не є повноцінна автоматизована система обліку оплати проїзду, яка власне і міняє філософію перевезень у громадському транспортері.

"Це виглядає, як е-квиток, бо можна безготівково розрахуватися, приклавши смартфон до валідатора, але не буде виконане головне завдання – послуга кілометражної оплати за проїзд, яка і міняє філософію перевезень та якісно змінює транспорт. При е-квитку зрозуміло, що підприємство за будь-яких умов може заробити стільки-то гривень, коли автобус зробить стільки-то кілометрів роботи. Це суть е-квитка. А при електронній формі оплати – це той самий ринок, скільки заробив, стільки й маєш. Підприємства залишаться у ринкових умовах, як вони і досі є, просто менше готівки матимуть, а місто й далі без важелів впливу, щоб покращити якість громадського транспорту", - розповів транспортний експерт, голова "За якісний транспорт "Святослав Товстига.

Читайте також: Десятилітня історія (НЕ)запровадження е-квитка у Львові

У Львові поки ні повноцінної безготівкової оплати (лише в електротранспорті), ні, власне, АСОП не запровадили. Хоча вже близько року майже весь громадський транспорт міста обладнали валідаторами, та поки що ними з горем навпіл користуються лише пільговики, які отримали свою Леокарт. Усі інші моменти, а це перехід тестування для всіх категорій пасажирів, запуск додатку для е-квитка, друк транспортних карток та багато іншого, наразі на паузі.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та твіттер.