І на парах посидіти, і роботу виконати: як студент поєднує дві справи

Під час карантину, коли розпочалось дистанційне навчання, запити студентів на пошук роботи зросли у декілька разів. Як вони поєднували навчання та роботу, і як роблять це зараз?

"Еспресо.Захід" поспілкувався з Наталею Бабенко, яка працює і водночас навчається на четвертому курсі факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка. 

"Я працюю інстаграм-менеджером в інтернет-магазині близько 4 місяців, – ділиться Наталія. – Якщо рахувати перші мої заробітки, то перша робота у мене з'явилася ще у 14 років. Крім цього, на першому курсі я трішки підпрацьовувала, але це не була постійна робота. Тільки наприкінці 3-го курсу я знайшла вже повноцінну роботу".

Дівчина розповідає, що працювати почала через бажання самореалізуватися. Щобільше, вона хотіла підвищити свій рівень життя і стати фінансово незалежною від батьків. 

"Як з навчанням? Насправді коли була дистанційка, це було легко. Я навіть не пропускала пари, бо могла їх слухати у будь-якому місці, де був інтернет. Таким чином, я спокійно виконувала свій обсяг роботи й одночасно була присутньою на лекціях та практичних, – каже студентка. –  Я навіть придумала власні лайфхаки: на парах, де потрібно було показувати своє обличчя, я ставила телефон навпроти себе, вмикала камеру, так щоб мене було видно, вимикала мікрофон і клала ноутбук позаду телефона. Так і працювала. Там, де не потрібно було вмикати камеру, то просто одягала навушники й далі робила свої справи, паралельно слухаючи викладача".

Наталія розповідає, що на практичних заняттях, коли потрібно відповідати, вона намагалася робити це однією із перших, аби не гаяти час і не чекати своєї черги. "Я просто виходила з офісу, відповідала і поверталася до роботи, – додає дівчина. – Звісно, такий ритм може виснажувати. Не завжди поєднання роботи та навчання є легким через те, що з часом накопичується великий об'єм завдань з університету. Крім цього, є ще робота, яку потрібно виконати. Доводиться дуже багато працювати, після чого відчуваєш себе спустошеною". 

Попри це, студентка каже, що викладачі дуже лояльно ставилися до того, що вона працює. Навіть допомагали, коли не встигала з навчанням. "Не всі викладачі знали, що я працюю, але ті, хто знали, то ставилися дуже добре. Відпускали, коли я відпрошувалась, опитували першою, чекали на завдання, коли я пропускала дедлайни, – ділиться дівчина. – Я не агітую нікого працювати чи не працювати під час навчання. Це особистий вибір кожного. Просто для себе я вирішила, що хочу випуститися з університету вже з реальним досвідом роботи, а не лише з теорією.

Ще під час навчання, я зрозуміла, що професія, яку обрала, – це не зовсім те, у чому  хотіла б реалізуватися у майбутньому. Саме тому вирішила себе спробувати в інших сферах. До того ж будь-яка робота – це досвід. Тому він ніколи не буде зайвим. А моменти поєднання цієї роботи з навчанням іноді перетворюються на просте вміння правильно розставити пріоритети".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.

SEO-текст