Горіла гражда, палала… Блог Миколи Бандрівського

Отож спочатку – про ймовірні причини.

Почну з того, що взвод охорони зняли зі скансену відразу, як тільки його перевели із обласного у міське підпорядкування. Коли ще Музей архітектури і побуту перебував у віданні управління культури ОДА, то все більш-менш і з охороною, і з фінансуванням було нормально. Але як тільки львівські "патріоти" добилися від Києва переведення скансену до Львівської міської ради, то одразу настав повний... Кажу те, що знаю, бо після демобілізації з армії кілька років працював там художником-реставратором. Колишні директори скансену – св.п. Борис Якович Рибак, а, після нього Архип Григорович Данилюк, ще давали собі раду з охороною тих дерев'яних хат і церковець і вибивали кошти на протипожежне оприскування гонтових і солом'яних покрить, самі їздили косити зимою очерет у Кривчиці, щоб перекрити ним окремі об'єкти. А перебування того скансену у структурі міської господарки, то – сумний фінал цієї музейної інституції…

Читайте також: Пожежа у Шевченківському гаю: згоріла гуцульська ґражда ХІХ ст. та понад 200 експонатів

Навіть тотальне відеоспостереження не врятує того музею. Що з того, що оператор за пультом зафіксує загоряння чи спробу грабежу експонатів на об'єкті?.. Хто буде алярмово реагувати?.. Пожежні, які приїдуть через пів години, коли там все вигорить дотла (дерев'яна хата згорає за 15-20 хвилин), чи наряд поліції, який годину в нічній темряві з ліхтариками буде відшукувати ту гражду чи хату серед того лісу на Кайзервальді?.. 

Також і встановлення відеокамер і протипожежної сигналізації (вона там частково присутня) не порятує ситуації. На такому важливому і територіально розкинутому об'єкті, як Музей архітектури і побуту, має бути свій внутрішній підрозділ швидкого реагування, бо зорієнтуватися пожежним чи поліцейським машинам на тих звивистих доріжках музею, та ще й вночі, майже нереально...

А, тепер – про "спусковий гачок" сьогоднішньої нічної трагедії на Кайзервальді. 

Першопричину вбачаю у тому, що саме на цій єдиній гуцульській гражді, яка сьогодні вночі пішла з димом, дирекція Музею народної архітектури і побуту  тиждень тому планувала... вирити підземний 10-метровий тунель, який мав з'єднати оту нещасливу гражду з викопаною поруч "криївкою УПА". А, завершити цей "бомбезний" проект планувалося до 14 жовтня 2022 року, коли наша держава святкуватиме 80-ту річницю УПА (від редакції: лінк на сторінку Музею, який було подано під дописом, на момент публікації блогу був недійсним).

Звідси в мене питання: хто отой невідомий ініціатор і розробник цього ура-патріотичного проекту?.. Він має бодай зелене поняття, що таке музей-скансен, специфіка його експонатури і які цілі музейництва загалом? Як можна було пропонувати таку нісенітницю для об'єкта пам'ятки архітектури, який, до того ж, позбавлений елементарних систем пожежогасіння і навіть банального відеонагляду?.. Невже не можна було передбачити ймовірність провокації (підпалу), у зв'язку з таким проектом та прорахувати технічні умови її здійснення?..

І, звичайно ж, хотілось би глянути на кошторис проекту, джерела фінансування, а також прізвища і посади задіяних у тому проекті осіб.

P.S. І ще одне, просто для інформації: та гуцульська гражда, що нині вночі раптом здиміла дотла, була розташована за 200 метрів від вілли сьогоднішнього міського голови, Андрія Садового. Цей факт, звісно, ні про що не свідчить, але вперте намагання деяких львівських (і позальвівських) чиновників і депутатів будуватися якомога ближче до лісистого і відносно ще чистого Шевченківського гаю, не може не турбувати. На час, коли я працював у скасені, його площа становила близько 70 га, а сьогодні – лише 40 га з лишком. Питання: якщо територія скансену – не льодовик, то чому вона починає танути?..

Джерело

Про автора. Микола Бандрівський – доктор істор. наук, професор

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.