Десятки років і $250 млрд: як Україна розміновуватиме свою територію після війни

Невтішну статистику нещодавно оприлюднила Асоціація саперів України. 

Загальна площа небезпечних територій (підтверджені та підозрювані райони України, забруднені вибухонебезпечними предметами) складає щонайменше 82,5 тис. квадратних кілометрів. Це - більше, ніж площа Чехії, приблизно дві Швейцарії або ж чотири Ізраїлі.

Про те, скільки часу та ресурсів знадобиться, аби після війни зробити територію нашої країни безпечною, "Еспресо.Захід" запитав у виконавчого директора ГО "Асоціація саперів України" Тимура Пістрюги.

Він наголосив - асоціація опублікувала своє звернення за підсумками попереднього підрахунку, адже активні бойові дії ще тривають і організації протимінної діяльності не мають фізичного доступу до багатьох територій. Доводиться обробляти дані лише з відкритих джерел. Однак сумнівів немає - боротьба з вибухонебезпечними предметами в Україні затягнеться на багато років.

Сотні мільярдів доларів - лише на розмінування

До повномасштабного вторгнення росіян 24 лютого 2022 року в Україні вже було небезпечної території, - розповідає Тимур Пістрюга. За грубими підрахунками, на підконтрольній уряду України території Донецької та Луганської областей було близько 7 тис. кв. км території, що потребувала посиленої уваги саперів. 

"Розміновували дуже довго - і міжнародні оператори, і ми з 2019 року займались цим питанням. Але все одно в підсумку було розміновано не так багато території. 

Тому ми розуміємо, наскільки велика територія, що підлягає розмінуванню тепер. Знадобиться дуже багато зусиль і просто неймовірна сума, якщо говорити про кошти. В нас є певний алгоритм підрахунку фінансів на основі досвіду та показників, що вже використовувалися в Донецькій та Луганській областях. Ми невдовзі оприлюднимо підрахунки, скільки може коштів знадобитися, щоби розмінувати ці 82,5 тис. квадратних кілометрів. Я боюся помилитися, але приблизно йдеться про суму в 250 мільярдів доларів США" - наголошує Пістрюга.

Будь-яка країна самотужки таку ношу витримати не здатна - визнають в Асоціації саперів. Так у довоєнному 2021 році ВВП України не сягнув і 200 мільярдів доларів. Відтак зробити українську землю безпечною можна буде лише залучивши чималу фінансову допомогу від міжнародних партнерів і донорів. 

"Ми маємо розуміти, що розмінування території - це дуже коштовна послуга. І на це є чимало причин. Це і дороге екіпірування, і організаційна основа (всі знаходять в полі, треба й умови, і логістику забезпечити). Та й сама робота сапера повинна дорого оцінюватися, бо це - важка фізична праця. І всі розуміють, наскільки вона небезпечна. Безсумнівно всі сапери повинні бути застраховані, та ще й на серйозну суму. Тому ці послуги обійдуться дуже-дуже дорого", - пояснює директор Асоціації саперів.  

1 рік війни = 10 років розмінувань

Та, навіть якщо фінансові питання вдасться вирішити, розмінування 1/7 території України може затягнутися на десятиліття. 
 
"Є така класична формула: рік війни - це 10 років розмінувань. Враховуючи, що війна у нас почалася не 24 лютого, а ще в 2014 році, то виходить дуже вагомий термін. Адже в своїх підрахунках ми також враховували територію тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей. І хоч там обстановку щодо мінних полів ми не знаємо зовсім, та зрозуміло, що розмінування цієї території все одно ляже на плечі українців. 

Звісно, ми сподіваємося, що насправді розмінування не триватиме 80 років. Бо тут слід пам'ятати про пріоритизацію розмінування. Спочатку - основні інфраструктурні об'єкти, далі - сільськогосподарські землі, а вже в кінці - якісь важкодоступні землі. 

Якщо використовувати вдалу модель протимінної діяльності й залучити достатню кількість донорських коштів з-за кордону (сама Україна однозначно не віднайде стільки грошей), то, можливо, вдасться впоратись і за 10 років", - викладає оптимістичний сценарій Пістрюга.

Прикладом вдалої моделі розмінування називає Хорватію. Там приблизно за 10 років було розміновано 97% небезпечних територій. Решту 3% розміновують досі - це важкодоступні території, в основному гірська місцевість. 

Відтак сапери радять українцям налаштуватися - про стовідсоткове розмінування в нашій країні говоритимуть ще не один десяток років. Але при правильному підході більшість території можна зробити безпечною і за десятиліття.

В Україні достатньо кваліфікованих саперів

Якщо без фінансової допомоги з-за кордону Україна при розмінуванні не обійдеться, то з кадрами у нас усе гаразд - кажуть в асоціації. В Україні - багато підготовлених саперів, які тим більше кваліфікуються на гуманітарному розмінуванні.

"Багато людей не розуміють різниці між різними видами розмінування і через це дуже часто роблять логічні помилки. Ми говоримо про гуманітарне розмінування, кінцевим результатом якого є передача землі бенефіціару з гарантіями, що ця земля очищена. Воно відрізняється від оперативного розмінування, яке проводять за викликом працівники ДСНС, чи бойового, яке здійснюють військові. 

В нас уже достатня кількість підготовлених саперів, бо ми вже активно займалися розмінуванням на сході України. Кадровий потенціал тільки нашої організації сягає 70-80 саперів. А зараз ми ще й отримуємо шалену кількість запитів, люди приходять, пишуть: "Я щось умію, я щось проходив на цю тему". Тому я гадаю, що українського кадрового потенціалу вистачить", - наголошує Тимур Пістрюга. 

Крім того, каже він в Україні є сапери з міжнародним досвідом, особливо якщо говорити про військових саперів. Українці встигли попрацювати в Лівані, Косово, та країнах Близького Сходу. Але основний людський ресурс, наголошують в Асоціації саперів, з'явився в нашій країні через роботу на сході України. 

"Не підходь. Не чіпай. Зателефонуй 101".

А от цивільному населенню від спроб самодіяльного знешкодження вибухонебезпечних предметів професіонали радять утриматися 

"На жаль, після початку широкомасштабної агресії мені самому присилали багато відеороликів і фотографій, коли люди на ейфорії беруть руками, переносять снаряд, фотографуються і таке ін. Це геройство, яке нікому не потрібне", - застерігає Пістрюга. 

В Асоціації саперів кажуть, що просвітництво з мінної небезпеки - невіддільна частина протимінної діяльності. 

"Три золоті правила, коли випадково побачив підозрілий предмет: не підходь, не чіпай, зателефонуй 101. Це - найелементарніше. Але на наших ресурсах можна знайти цілий алгоритм дій - не панікувати, відійти тощо", - каже виконавчий директор асоціації. 

Наразі інструктори проводять тренінги на західній Україні - там де є можливість безпосередньо зібрати людей. Крім того, розробили спецкурс для шкіл. 

"Він був спрямований для Донецької та Луганської областей, але тепер Асоціація саперів України вже надіслала листа в Міністерство освіти та науки, щоби поширити його на територію всієї України. На жаль, тепер він актуальний усюди. 

Курс розрахований на підготовку педагогів - щоби вони проходили наш тренінг, здобували цю інформацію, а потім вже учням доносили правильний меседж. Саме для педагогів, бо вони вміють правильно доносити інформацією передусім для найбільш вразливої категорії - дітей. Адже ми розуміємо, що в дітей завжди підвищена зацікавленість незнайомими предметами", - підсумував Тимур Пістрюга. 

Роман Яворський

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.