Де живе та полює Борись: перші результати досліджень рисі у Рівненському природному заповіднику

Про це повідомляють експерти WWF-Україна, передає "Еспресо.Захід". 

У лютому цього року на самця рисі євразійської, якого назвали Борись, у Рівненському природному заповіднику одягнули нашийник з GPS. Зробили це для того, щоб пристрій на шиї рідкісного хижака фіксував цінну інформацію про його життя та поведінку. Минуло чотири місяці й сьогодні дослідники розповіли про перші результатами моніторингу.

Територія Борися

Завдяки нашийнику науковці отримали дані про близько 500 точок місцезнаходження підопічного. Якщо їх з’єднати, то площа індивідуальної території Борися становитиме щонайменше 143 км² та охопить територію шести землекористувачів: масив Сомине у Рівненському природному заповіднику, а також території у Руднянському, Карпилівському, Залузькому, Озерському та Черменському лісництвах Сарненського лісового господарства.

Оселище Борися є мозаїкою з острівних соснових, вільхових та мішаних лісів серед каскаду боліт в заплаві річки Льва. У нього є декілька улюблених місць, де він може проводити 2-3 доби поспіль — це невеликі галявини заболочених столітніх вільхових лісів у заповіднику та поруч з ним.

Активність Борися є різною: за добу він може пройти відстань від декількох сотень метрів до 20 км. Також цей хижак не боїться води та може долати відстань у 5 км у низинних болотах.

Здобич

Раціон Борися – розмаїтий, за цей час він вполював: косулю, зайця, орябка та лисиць. Споживає хижак також насіння рослин, гілки, мох та хвою. Борись контролює усі боброві поселення на своїй території – відвідує кожну загату, хатину чи брід. Та він не лише полює на бобра, але й використовує боброві загати, щоб перетинати важкодоступні водні бар’єри.

"Науковці також підозрюють, що Борись чи інша рись на його території природним способом регулюють чисельність чужорідних (не бажаних в екосистемі) видів. Від початку телеметричних спостережень стало відомо про чотири випадки, коли рись залишала впольованого мертвого єнотоподібного собаку на лісових дорогах", – додають дослідники. 

Відзначимо, прилади стеження допомогли дізнатися, що плямистий хижак живе у заповіднику не сам, а ділить територію з щонайменше чотирма іншими рисями.

Довідково. Рись євразійська включена до Червоної книги України зі статусом "рідкісний вид" з 1994 року. У вересні 2021 року Міндовкілля вперше затвердило національний план дій для збереження рисі над розробкою якого працювали експерти WWF-Україна. Це є першим, але вкрай важливим кроком до збереження цього рідкісного виду.

• Раніше писали, як WWF-Україна проводитиме телеметричні дослідження рідкісної кішки на території Рівненського природного заповідника.