Чому православні та католики святкують Великдень у різні дати

Про це для "Еспресо.Захід" розповів протоієрей, голова інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії ПЦУ Віталій Собко.

Різниця в датах виникла через метод підрахунку та різні календарі, якими користуються католицька та православна церкви.

Чому у християн два Великодні?

"Принцип вираховування Пасхи в загальних рисах однаковий. Як православні, так і католики обчислюють, коли святкувати Пасху, за певними показниками: сонячне весняне рівнодення, календар місяця (тобто береться до уваги, коли перший повний весняний місяць), це обов'язково має бути неділя і після юдейської Пасхи", – розповів отець Віталій. 

Він каже, що ускладнила ситуацію календарна реформа, яку в 16 столітті провела Римсько-католицька церква. Вона мала на меті введення нового способу великодніх розрахунків. 

"Православна церква орієнтується на юліанський календар і згідно з ним вичисляє рівнодення, як це було затверджено ще на Першому вселенському соборі. Тому через ці, з першого погляду незначні, нюанси виходить така різниця. Загальний принцип спільний, а дати виходять різні", – пояснює Віталій Собко. 

Цікаво знати

Правило, за яким вираховують дату – "Великдень святкується першої неділі після весняного повного місяця".

За юліанським і новоюліанським календарями дата Великодня може припадати в період від 22 березня до 25 квітня за старим стилем (тобто з 4 квітня по 8 травня). Розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями зумовлене різницею в даті церковних місяців і різницею між сонячними календарями (13 днів).

Великдень за Григоріанським календарем в 45% випадків випадає на тиждень раніше, ніж у православних. У 30% випадків дати збігаються. У 5% випадків різниця становить 4 тижні, а у 20% – 5 тижнів. Так, наступного року католики святкуватимуть Великдень 31 березня, тоді як за юліанським і новоюліанським календарями свято припаде на 5 травня. Різниці у 2-3 тижні не буває.

Чи можливий перехід на спільну дату?

Отець Віталій розповів, що останнім часом активізувалися розмови про узгодження спільної дати святкування Великодня на найвищому православно-католицькому рівні. Адже стосовно Різдва Христового григоріанський і новоюліанський календар вже називають однакові дати. Питання Пасхалії залишається відкритим.

"У нас наближається визначна дата. Перший нікейський собор відбувся 325 році, а отже, у 2025 році буде великий ювілей, 1700 років Першого вселенського собору. До цієї дати спрямовують погляди, і принагідно можна було б це питання вирішити. Щоб не постраждала традиція, як саме потрібно вираховувати день світлого Христового воскресіння і, з іншого боку – щоб це було згідно з останніми науковими дослідженнями. Бо григоріанський, католицький підхід вичислення, як виявилося, теж недосконалий. Тому ведуться розмови стосовно того, що можна було б зробити, аби християни всіх церков, конфесій і напрямків святкували Великдень в один день", – зазначив священник. 

Він вважає, що ювілей, який відзначатимуть у 2025 році, може стати приводом, щоб не просто вкотре порушити це питання, а спробувати його вирішити. 

"Свої аргументи є як у православних, так і в католиків. Тому потрібно шукати та знаходити якийсь компроміс – комусь відступитися чи знайти якусь "золоту середину". У будь-якому випадку спільна дата відзначення Великодня була б позитивним кроком і сприяла б єдності християнського світу. Я думаю, що спасителю це дуже сподобалось би", – наголосив отець Віталій. 

Головне у Великодні – не дата

Але передовсім, як зазначає священник, найважливіше у святкуванні Великодня – зовсім не дати та календарі.

"Воскресіння Господнє – це свято свят, головна подія для християн у році. Подвиг великого посту, під час якого ми духовно намагаємось зростати, наближатися до Бога, боротися з гріхами та пристрастями. Ми намагаємось обмежувати себе в тому, що прив'язує нас до землі, і навпаки, давати можливість розгорнути крила тому всьому, що допомагає нам іти до Бога", – наголошує отець Віталій. 

Духівник пояснює, що події, які відбуваються зараз в Україні, тобто воєнні події, багато в чому співзвучні з духовним життям. 

"Кожна людина веде боротьбу зі злом у себе всередині. Хоч для інших людей це не завжди може бути помітно, а проте завжди йде ця боротьба. І цей духовний шлях, через великий піст до воскресіння, дуже перегукується з тими подіями, що відбуваються в Україні. Ми прагнемо зустріти світле Христове воскресіння і прагнемо, щоб Україна перемогла і теж воскресла", – підсумував священник.