Через заборону на виїзд за кордон чоловікам експортери втрачають великі контракти, – Степан Веселовський

Українська ІТ-індустрія -- єдина, яка не лише не втратила доходи під час війни, а продовжує зростати. Зростання експортної виручки у 2022 очікують на рівні 23%. За різних сценаріїв розвитку подій експортна виручка в ІТ за підсумками року зросте до 7,2-8,5 мільярда доларів, тоді як торік вона складала 6,8 млд. Яким чином українським ІТ-компаніями вдається нарощувати доходи в умовах війни та міграції працівників "Еспресо.Захід" розповів СЕО Львівського ІТ-кластера Степан Веселовський.

Чому ІТ-бізнесу вдалось досягти зростання під час війни?

Внаслідок стійкості ІТ-індустрії. Наша індустрія стійка насамперед завдяки тому, що є можливість працювати віддалено. Ми не прив'язані ані до офісу, ані до дорогого обладнання. Виробництво важче відновити чи перенести в інше місто, оскільки потрібне дороге обладнання, спеціальні приміщення. Нам для роботи достатньо комп'ютера. Окрім того, є позитивні очікування стосовно майбутнього України як у власників компаній, так і у працівників індустрії. І саме ця віра у майбутнє сприяє тому, що люди та компанії тут залишаються, зростають. Усе це формує довіру у клієнтів, які виплачують нам кошти. Саме завдяки цьому ми й очікуємо зростання експортного виторгу у цьому році, навіть попри еміграцію значної кількості людей.

Цей виторг – за виконання контрактів, які були укладені до війни, чи   іноземні компанії готові робити нові замовлення в українських айтівців навіть тепер?

Більшість компаній зазначає, що навіть впродовж війни у них як збільшились  об'єми по контрактах, які були укладені раніше, так і з’явились нові клієнти. Увесь світ підтримує Україну. В нас вірять, можливо, завдяки тому, що ми самі віримо у позитивний розвиток подій.

Наскільки на ведення бізнесу впливає заборона на виїзд за кордон для чоловіків призовного віку?

Це питання №1 на порядку денному компаній. Це з чинників, які не дозволяють розвиватись швидше. Це стосується усіх експортних індустрій, а не тільки наша проблема, тому це питання потребує врегулювання. Ми усі розуміємо, що живемо в умовах війни, але треба зважати й на інші фактори.

Як би держава мала врегулювати це питання, на вашу думку?

Гадаю, повинні бути якісь спецдозволи для експортретів. Я тут не виділяю ІТ-індустрію, адже експортери продуктів, тобто виробничі сфери, страждають від цього ще більше. Їм треба зразки привезти, показати клієнту, щоб продати. Наш продукт – це насамперед програмне забезпечення, а його можна продемонструвати, не покидаючи країну. Але все ж підписання великих контрактів відбувається через фізичне рукостискання.

Чи означає це, що у топменеджменті ІТ-компаній стане більше жінок, які можуть безперешкодно їздити у закордонні відрядження?

Ми сподіваємось, що це стимулюватиме до того. Бо збільшення жінок в ІТ-індустрії, у тому числі у топменеджменті, це також важливий фактор, на який треба зважати. Ми щороку відстежуємо ці дані. Зараз маємо тенденцію до зменшення частки жінок в ІТ-індустрії в Україні. Велика кількість жінок виїхала, бо вони мають право виїжджати за кордон і активно цим правом користуються. 

Чи відчувається уже зараз дефіцит кадрів і чи буде його ким поповнювати?

Час покаже. Освіта у нас не зупиняється. Звичайно, є й інші проблеми, які на нас чекають. Якась частина вступників розглядатиме можливість вступати у ту ж Польщу, аби вчитись у безпечному місці. Тому можуть бути віддалені негативні наслідки. Ми їх відчуємо через три-чотири роки. Тому Мінцифри та Львівський ІТ-кластер запустили проєкт для світчерів. Ми маємо наміри у найближчий період перекваліфікувати людей з іншої індустрії тисячу 1100 людей. Вони зможуть пройти 4-6-місячні курси у різних приватних школах і отримати професію в ІТ. Це як можливість працевлаштуватись для тих, хто втратив роботу, так для нас можливість поповнити дефіцит кадрів. Це не розв'яже проблему повністю, але і Міністерство цифрової трансформації й ми, як ІТ-кластер, будемо працювати над новими проєктами. Наші фінансові партнери, компанії кластера працюватимемо над тим, аби це питання вирішувати. 

Чи мають ІТ-компанії державні замовлення, зокрема, від Міністерства оборони?

Якщо говорити про проєкти для військових, то це здебільшого волонтерство. Компанії активно волонтерять. Про комерційні проєкти поки рано говорити, хоча ініціативи є.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал