Через Самбір до Європи: підприємство, що переїхало на Львівщину з Дніпропетровщини, не планує згортати виробництво й після війни

 "Еспресо. Захід" розповість про релоковані підприємства, яким вдалося зберегти колективи, переїхати, змонтувати все виробництво заново і продовжити активно працювати не лише на потреби українського споживача, а й на експорт.

Хто такі "Сем Екопак"?

Генеральний директор підприємства "Екопак" Сергій Рудковський розповів, що підприємство займається виготовленням пакувальних матеріалів, зокрема це паперове пакування та лотки для яєць. На початку війни у продукції фірми виникла гостра потреба, особливо для птахофабрик.

"Ми робимо пакування для фруктів, овочів, промислове пакування і так далі. Взагалі до війни ми випускали біля 15 млн одиниць різного виду пакування в місяць. Те, що ми не зупинилися ні на добу, навіть у перші дні після російської агресії, я вважаю героїзмом працівників. У перші дні паніки ми не зупинили виробничі лінії, бо це на той час був дуже потрібний товар, особливо для птахофабрик. Намагаємося працювати навіть за найскладніших обставин. Зібралися в обід 25 лютого, все проговорили й ухвалили необхідні рішення, щоб продовжувати працювати. Наші люди повелись якщо не героїчно, то дуже зважено та відповідально", – розповідає Сергій Рудковський.

До війни базове підприємство було розташоване в Томаківці Дніпропетровської області, де працювало понад 260 людей. Компанія має також офіси в Києві та Житомирі. Станом на 24 лютого вже було придбане приміщення в Самборі, де почали будівництво однієї виробничої лінії. 

"Коли відбулося широкомасштабне вторгнення Росії, ми вирішили евакуювати ті виробничі потужності, які в нас були на Дніпропетровщині. Тому замість однієї перенесли в Самбір три виробничі лінії. Одну залишили там, у Дніпропетровській області, бо ми віримо в перемогу. Але ті потужності, що виробляють більш експортноорієнтовану продукцію, перенесли. Український ринок зараз не дуже потребує пакування такого плану", – продовжує підприємець.

Компанія продовжує працювати і в Дніпропетровській області, бо частина споживачів перебуває в тому регіоні. Це, зокрема, птахофабрики, які потребують тари. Час від часу зупиняються, бо є проблеми з обсягом споживання, але здебільшого працюють.

Як ведеться на новому місці?

Перевозити виробництво було нескладно. Підприємствам, які хотіли переїхати, активно допомагала держава, компанії Укрпошта та Укрзалізниця, стверджує Рудковський. Та чи не найбільше підприємець завдячує своїй команді.

"У нас дуже потужна технологічна команда, яка вже не вперше займається демонтажем, монтажем, налаштуванням обладнання. Ми це робили декілька разів у мирний час – перевозили обладнання по Україні чи, скажімо, з Європи в Україну. В наших співробітників висока компетенція, тому для нас це не було важким завданням.  Єдине, що все це потрібно було зробити дуже швидко, бо ми не розуміли наскільки багато часу ми маємо. Подали заявку на допомогу в релокації. Укрзалізниця виділила нам вагони для релокації. Допомагала також Укрпошта, в них була спеціальна програма по перевезенні фурами".

Підприємець каже, що на Львівщині працівникам нового підприємства подобається, хоч і визнають, що кожна область україни має свої звичаї і культуру, навіть у робочому процесі.

"Більшість часу я проводжу в Самборі, основна наша команда також тут. Нам дуже комфортно, у нас дуже гарне розуміння з місцевою владою. Комфортно з людьми, бо вони також налаштовані на підтримку виробництва. Адже це заробітна плата, робочі місця і так далі", - пояснює підприємець.

Він переконаний, що кожна область має свій характер, свою культуру і своє відношення до праці. Однак запевняє, що не можна сказати, що десь краще, а десь гірше. Це просто інший уклад, який потрібно зрозуміти. Йдеться про ставлення до дисциплінарних факторів чи до робочого режиму.

"Не можна сказати, що люди не розуміють чогось тут чи там. Просто в кожної компанії є своя політика, і вона працівниками в різних регіонах сприймається по-різному. Наприклад, коли на перекур ходять за регламентом, а не коли заманеться, то дехто може сприймати це як утиск прав. Але це навіть не питання регіональних особливостей. Це швидше різниця, скажімо, між великими промисловими центрами та маленькими містечками. Там сприйняття правил різне. У великих містах люди звичні до регульованих відносин з підприємством, у менших ще ні, тому нам потрібен час, щоб доносити цю інформацію до людей", – розповідає керівник "Екопаку".

Що змінила війна?

Як зазначає директор релокованого підприємства, зараз на Львівщину переїхали 10 співробітників. Каже, що це одне з найважчих питань, бо люди в такий час не дуже готові до релокації, відряджень тощо. І, незважаючи на те, що Львівська область зараз є відносно безпечною, все одно змушені докладати зусиль, аби перевезти людей. 

"Поступово, крок за кроком люди розуміють, що життя змінюється і потрібно адаптуватися до нової реальності. Зараз переїхала невелика кількість працівників, але ми створили ці робочі місця у Львівській області і продовжуємо створювати ще. Маємо великий попит на людей різного рівня кваліфікації", – розповідає підприємець.

14% працівників підприємства були мобілізовані. Тому спершу планують закривати їхні вакансії, а тоді домонтовувати обладнання, долучаючи інших працівників. Із місцевих на Самбірщині працевлаштували вже 40 людей.  

Читайте також: "Операція Релокація": щонайменше кожне десяте підприємство з тих, що переїхали на Львівщину, планує залишитися

Змінилися і ринки збуту підприємства. Частка продукції, що йде на внутрішній ринок, скоротилася вдвічі, тепер більше працюють на експорт.

"До війни 60% усієї продукції йшло на український ринок, а 40% на експорт. Зараз експорт складає вже біля 70%. Переважно це такі країни, як Польща, Італія, Франція та Німеччина. Ми доклали  максимум зусиль, аби клієнти не постраждали через наші труднощі. Звісно, вони з розумінням ставилися до того, що в нас відбувається, але ми дуже старались, аби виконати всі замовлення. Деякі наші замовники навіть не могли повірити, що продовжуємо приймати замовлення. У мене була навіть ситуація, коли вмикали онлайн відео і показували наші підприємства, що все працює, що машини відвантажують товар. Люди не могли повірити, що за таких обставин ми продовжуємо працювати, скажімо, на Дніпропетровщині", – пригадує пан Сергій Рудковський. 

В "Екопаку" переконані в перемозі, тому планують розвивати підприємство на Дніпропетровщині. Щонайменше - відновити той обсяг виробництва, який був до широкомасштабної агресії.  

Також розвиватимуть виробництво в Самборі. Кажуть, що обставини навчили більш гнучко ставитися до європейського ринку. Виробництво у Самборі хочуть залишити, і саме воно буде орієнтоване на Європу, тоді як на Дніпропетровщині відновлять виготовлення товарів для українських клієнтів.

Стежте за різними регіонами, новинами Львова, України та світу з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу  facebook-сторінку  та  телеграм-канал.