Через борги Львова в бюджеті-2022 забракло коштів на приєднані села

Проєкт бюджету розвитку Львівської громади на 2022 рік обурив жителів населених пунктів, які приєдналися до Львівської міської територіальної громади. Левова частка грошей, які мали б іти на розвиток, підуть на погашення боргів Львова. Із 3,3 мільярда бюджету розвитку для розподілу залишається 1,5 млрд. Але на департамент агломерації передбачили всього 11,5 млн грн, тобто менш ніж 1% передає "Еспресо.Захід".

Окрім придбання предметів дострокового користування, департамент агломерації реалізуватиме лише два проєкти – завершення будівництва народного дому у Великих Грибовичах і ремонт системи опалення та водопостачання ЦНАПу в Лисиничах. І це при тому, що, крім Львова, до громади входять ще два міста (Винники й Дубляни), два смт (Брюховичі та Рудно) і 15 сіл. Звичайно, фінансування деяких проєктів у приєднаних громадах передбачено й у проєктах інших департаментів, однак це значно менше, ніж те, на що розраховували "прильвівські" села. 

Зрештою, не варто забувати, що села довкола Львова – це не бідні віддалені населені пункти, які фактично не мали власних бюджетів. Як правило, на їхній території є чимало АЗС, які "годують" міський бюджет непоганими надходженнями від акцизу, є власні підприємства тощо.

"Рано чи пізно буде спротив"

"Унаслідок об’єднання до Львова приєдналася територія, яка за площею майже така сама, як місто. Так, за кількістю населення вона менша, але за площею така сама. І ця територія також потребує розвитку. Однак у бюджеті потреби приєднаних громад не врахували, – каже колишній голова Брюховицької сільської ради Володимир Доманський. –  Брюховичі отримають лише 15 млн грн на школу. До об'єднання  ми цю школу на 75% добудували. І за кошти бюджету сільської ради, і за обласні кошти, і з державного бюджету. Місто обіцяло, що її відкриють уже в цьому році. Не відкрили. І я так розумію, що і в наступному не відкриють". 

За словами Володимира Доманського, у 2019 році, до утворення ОТГ, загальний фонд бюджету Брюховича становив близько 40 млн грн, і приблизно стільки –  бюджет розвитку. Ще 20-30 млн вдавалося залучити з інших бюджетів. 

"На капітальне будівництво в рік Брюховичі могли собі дозволити 60-70 млн грн. Це дороги, водогони, каналізації.  Ми і "Просвіту" відкривали, і реконструкцію бібліотеки робили, – каже Володимир Доманський. – Після децентралізації податок з доходів фізичних осіб залишився на місцях. Я гадаю, для Брюховичів це було б ще плюс 30-35 млн грн, а може, й більше, бо зарплата зросла. Однак тепер усе це йде до бюджету Львова і до нас не повертається. Якби ми були окремо, могли б фінансувати в рік 80 млн на капітальне будівництво. Натомість маємо 15 млн на школу, може, ще трошки на якісь дороги виділять. Ті кредити, які тиснуть на Львів, заважатимуть розвитку міста. Я вже не кажу про громади, які приєднали. Тому бюджет ділиться несправедливо. Я так розумію, його розподіляють по округах депутатам чи за якимись "хотілками" керівництва міста. Громади це бачать. Це накипатиме і рано чи пізно буде спротив".

Не обділені в бюджеті розвитку на наступний рік будуть хіба що Винники. Загалом на капітальні інвестиції на різні проєкти у Винниках передбачили приблизно 40 млн грн. Натомість єдиний проєкт у Дублянах, який ми знайшли у проєкті бюджету, – капітальний ремонт школи ім. А. Жаловаги, але на нього передбачено всього 500 тис. грн.

Жили "бідно, але солідно", а тепер мусять повертати борги Львова

У Рясній-Руській також обурені розподілом коштів на розвиток. 

"Ми відразу не підтримували приєднання до Львова, натомість розглядали можливість створення громади з центром у Брюховичах, – розповідає працівник колишньої сільради Святослав Хацко. – Коли ми перед об'єднанням рахували спроможність, то тільки ПДФО виходило приблизно 70 млн грн. Якщо проаналізувати, то з Рясної-Руської до бюджету Львова надходить близько 100 млн грн. Звичайно, раніше наш бюджет був не такий великий, бо податок з доходів фізичних осіб нам не залишали. Але ми мали змогу хоч якісь кошти вкладати у розвиток. Щороку закладали приблизно 1,5 млн на соцдопомоги мешканцям села. Наприклад, тим, що хворіли на онкологію. Там, де не вистачало грошей на капітальний ремонт доріг, робили поточні ремонти. Дороги завжди були посипані. А тепер ями повилазили, дороги не посипані, сніг люди розчищають своїми силами". 

За словами пана Святослава, коли Рясна-Руська приєдналася до Львова, то до бюджету перейшло 4 млн грн невикористаних коштів з бюджету 2019 року. Однак не всі ці кошти скерували на розвиток села. Скерували 900 тисяч на завершення ремонту польової дороги, який уже був розпочатий. Також розпочали ремонт вулиці Володимир Великого, проєктно-кошторисна документація на яку вже була".

"У нас розвиток зупинився. Так, 61-шу маршрутку пустили. Але ХХІ століття надворі, хіба це досягнення? Я розумію, якби вертоліт пустили, можна було б хвалитися, – каже Святослав Хацко. – Цей бюджет – це знущання над приєднаними громадами. У нас не було боргів. Ми жили бідно, але солідно. А Львів увесь у боргах. У них 5,7 млрд боргу, і не відомо, чи на цьому зупиняться. А платити за це мають усі".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook–сторінку.