Боєць 128 бригади розповів, як разом з побратимами зробив наліт на взвод росіян
Наліт тривав менше 30 хвилин, росіяни не встигли навіть зробити жодного опору. Як наслідок – майже цілий взвод убитих та поранених
Історію переповіли на фейсбук-сторінці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, передає "Еспресо.Захід".
Віктор з позивним "Азіат" – боєць розвідувального підрозділу, головний сержант. Чоловік розповів, як разом із побратимами зробив наліт на взвод росіян.
"Ми отримали завдання провести дорозвідку про особовий склад, зброю й техніку ворожого підрозділу, що був у зоні нашої досяжності. Зранку з кількома бійцями підповзли до росіян із флангів. Були на відстані 30 метрів, чули їхні розмови, я розглядав їх через оптичний приціл своєї снайперської гвинтівки. А вони нічого не помітили", - згадує боєць.
Вивчивши укріплення ворога і їхню зброю (в тому числі автоматичний міномет "Васильок", що стріляє касетами з чотирьох мін), розвідники непомітно відійшли. "А через добу своєю групою з 9 бійців зробили на них наліт. Усе сталося настільки несподівано, що росіяни не встигли зробити жодного опору. Вони навіть не зрозуміли, як ми зайшли, з якого напрямку і як вийшли. Наліт тривав менше 30 хвилин. Потім із радіоперехвату ворожих доповідей ми дізналися, що "закошмарили" їх убитими й пораненими десь до взводу. Це були й мобілізовані (в тому числі колишні зеки), і десантники, і їхній чеченський підрозділ "Ахмат". З нашого боку обійшлося без жодного пораненого", - розповідає "Азіат".
Під час нальоту бійці залишили окупантам "подарунок" – замінований рюкзак. Увечері, коли росіяни його знайшли й спробували відкрити, отримали ще трьох 200-х.
"Ми служимо в розвідувальному підрозділі, але при необхідності допомагаємо піхоті – тримаємо разом оборону, стримуємо атаки, самі йдемо на штурм, виносимо поранених. Під час боїв я неодноразово "ловив" осколки й контузії, навіть не рахую їх. А минулої осені, під час боїв під Бахмутом, мене серйозно поранило. Росіяни підійшли близько і вдарили з вогнемета. Укріплення загорілося, ми відходили через вогонь. Я обгорів і довго лікувався, довелося пересаджувати шкіру. Але тепер знову в строю й продовжую бити ворога", - наголошує боєць.
Додамо, що за особисту мужність і героїзм, виявлені з початку повномасштабного вторгнення росії, боєць-розвідник 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Віктор нагороджений двома орденами "За мужність" – 3 і 2 ступеня.
- У боях на Донеччині загинув закарпатець Дмитро Петрюк. Йому було 38 років.
- Актуальне
- Важливе