"Різдво – це приклад правильної радості", – отець Роман Тереховський

Про справжню радість Різдва "Еспресо.Захід" запитав у авторитетного духівника, сотрудника храму Пресвятої Євхаристії у Львові отця Романа Тереховського. На переконання отця, 10 хвилин щодня можуть зробити так, що людина в якийсь момент може прожити 24 години абсолютного свята.

Про Різдво для всіх, хто не встиг підготуватися упродовж посту

Дуже неправильно робить той, хто відкладає все на останню хвилю. Не треба робити так, як наші студенти. Наше студентство – не найкраще у світі, не треба брати з нього приклад. Той, хто спішить, всім показує, що спізнився. То не найкращий приклад.

Усі хороші речі треба робити завчасу. Якщо людина хоче пережити якусь подію по-справжньому, вона мусить належно до неї підготуватися. Якщо хтось не встиг це зробити, а тепер спішить, то тепер йому залишається лише жаліти, що він себе так поводив під час підготовки.

Піст даний нам для підготовки. Дуже треба вважати, щоб та підготовка була належною.

Але думка про те, що ти не встиг належно підготуватися, також надихає.

Вона є спасенна вже тому, що на другий рік будеш старатися це зробити і бути мудрішим, пильнувати підготовку на наступне Різдво.

У будь-якому випадку ще не все втрачено – свято ще не наступило і ви встигаєте застрибнути в останній вагон. Для вас є шанс радуватися з радості тих, хто належно готувався і встиг зустріти Різдво. Коли людина радіє сама, вона всіх навколо запалює своєю радістю. Коли людина стоїть коло того, хто радіє, вона теж починає радіти. Це теж Різдво.

Про побут, який вбиває Святвечір

Якщо приготувати всі 12 страв у Святвечір, то буде не піст, а об’їдання, що вже є гріхом. На Різдво їжа має бути особливішою, ніж у будень. Але не знаю, чи є зміст робити пампухи самому, якщо їх можна купити у магазині набагато дешевше. Якщо випікання пампухів збирає родину, то їх варто робити. Якщо ні, то краще купити пампухи у найближчому магазині і не завдавав собі клопотів ще й з тістом.

Нічого соромного для галицької господині немає у тому, щоб купити пампухи у магазині неподалік дому, прийти додому і прочитати з найближчими пророцтва про прихід Месії.

Так людина вникає у таємницю Різдва готує себе до нього. Для цього треба всього-на-всього 10 хвилин! Пампухи робляться набагато довше.

Інше питання – зібрати сім’ю і побути разом, пороздумувати про таємницю Народження Бога, прочитати про це у Євангелії, помолитися разом. На всіх різдвяних богослужіннях завжди дуже мало людей саме з цієї причини – всі готуються до торжества плоті. Просто Євангеліє почитати – цього уже достатньо до Різдва. Замислитися над текстами різдвяних богослужінь – також. Все легко стягнути в мережі.

Квартиру треба прибирати у міру її забруднення упродовж року, бажано щодня потроху.

У ХХІ столітті ми полегшуємо собі життя, у нас є різна техніка для комфортного побуту, так само ми можемо зробити у Святвечір. Треба вивільняти час від рутинних речей заради святкових.

Узагалі християнство не пропонує стрибати вище голови, його рецепти завжди дуже прості за своєю суттю. Стрибати вище голови потрібно лише в одному випадку – якщо людина хоче визволитися від гріха. 10 хвилин щодня можуть зробити так, що людина в якийсь момент може прожити 24 години абсолютного свята. Просто треба постійно працювати над собою, щодня, по 10 хвилин.

Насправді християнство - дуже простенька релігія. Чому? Бо це передовсім віра, це не пошук людиною Бога, це - коли Бог людину вже знайшов. Нам вже не треба робити нічого особливого, а лише дати відповідь на поклик Бога, поклик Різдва – тихенький і радісний.

Прислухатися і дати відповідь усім своїм життям. Це все дуже легке до виконання. Блага Вість у тому, що все це дуже легко зробити. Просто треба мати настроєне серце...

Про власну роль у вертепі

Щоб слід від Різдва залишився на увесь рік, важливо віднайти для себе особисто сенс святкування. Бо якщо ми просто приходимо за стіл, то чим Різдво відрізняється від дня народження чи річниці жовтневої революції? Тепер світ повниться святами. Людина собі створює святкування з приводу і мало не щодня. Але за святкуваннями глушиться логіка свята. Дуже важливо, щоб людина зупинилася і подумала, що вона святкує не якийсь там День дурня, а свято приходу на землю свого Спасителя. Що це Народження для неї означає?
Яку позицію вона має зайняти перед Різдвом? А вона має обрати якусь із позицій, бо перед Різдвом все людство потрапляє у вертеп: хтось із мудрецями важкими дорогами тягнеться до стаєнки із Новонародженим, хтось із пастушками першими приходить до Нього, ще хтось із звірами диханням оберігає Немовля від холоду, а ще хтось переслідує Його з Іродом. Дуже важливо зрозуміти, з ким ти на Різдво.

Дуже важливо, щоб людина відчула себе в родині Христа, який народжується.

Бо вона є частиною цієї родини. Якщо вона цього не відчуває, то святкування марне. Дуже важливо не втратити тої нагоди порадіти остаточно в саме свято, бути в логіці самих святкувань. Не тих, до яких ми звикли, – гучні застілля, об’їдання. Більшість з них зводяться до пустих жартів, пустої радості, повнющого стола і після того нічого не залишається. Бо всі святкування є однотипними – Різдво, Великдень, весілля, хрестини. Важливо не забути за святкуванням його логіку: Різдво за своєю суттю є тихе, миле, але обов’язково радісне свято.

Різдво – це приклад правильної радості у цьому світі. Це дуже важливо зрозуміти перед тим,
як подати родині 12 традиційних страв.

Про те, чи варто колядувати на планшет

Останніми роками "співоча нація" співати не вміє. Народ дивний став, кожному другому ведмідь на вухо наступав. Бо не співають. У наші дні колядка – це пісня, яка згуртовує родину, тренує її співочі навички. Потренувати голос і слух завдяки колядці, провести у колі сім’ї час – це чудово. Правда, треба уважно добирати колядки. Є багато колядок, які представляють Христа у невигідному світлі, бо вони відійшли від християнства. Наприклад, є така колядка: "Христос ся родить, Марія пшеничку сіє". Я розумію, що воно зв’язане з віруваннями дохристиянської епохи, у певний час воно мусіло бути, щоб пов’язати язичників з християнством, плавно їх перевести у християнство. Але тепер немає у цьому потреби.

Співати у ХХІ століття про те, що хтось там в’яже Христу перевесло, коли більшість людей не знає, що це таке, і шукає в інтернеті, як мінімум недоцільно. Співайте те, що прославляє Христа, а не трудне для серця.

Варто враховувати той факт, що у радянські часи колядникам платилося за сміливість, бо не всі мали відвагу йти прославляти Новонародженого Бога в часи атеїзму і репресій.

Оплата за колядки у родині була гарним способом підтримати віру маленьких
дітей.

Сьогодні колядування за гроші відійшло у минуле. Якщо хтось собі хоче заробити на планшет, то замість того, щоб колядувати, може просто прийти до родичів і сказати: "Скиньтеся мені на планшет", і так отримати здійснення мрії. І не треба тут викаблучуватися.

Хочете заробити? Йдіть пороздавайте кілька годин флаєри на вулиці! Причому, це можна робити не тільки у свята.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал.