8 тисяч – і не відмовляйте собі ні в чому

Перед запровадженням у січні нового локдауну українська влада прийняла рішення про фінансову підтримку й податкові послаблення для малого бізнесу. Однак чи достатньо це для того, щоб підприємці, які вже й так постраждали від карантинних обмежень, могли втриматись на плаву?

8 тис. грн для ФОПів і списання боргів

Закон № 1071-ІХ передбачає надання одноразової допомоги у розмірі 8 тис. грн фізичним особам – підприємцям (ФОПам), а також найманим працівникам, які через карантин призупинили роботу і, відповідно, втратили доходи. А це понад 1 млн українців.

Отримати такі виплати не зможуть ФОПи, які зареєстровані менш як за три місяці до набрання чинності цим законом, або якщо у 2020 році вони сплатили ЄСВ за себе менш ніж за три місяці, а також якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження. Оформити допомогу можна на порталі електронних послуг "Дія" або у відповідному мобільному додатку. Подати заяву потрібно буде з 14 до 21 грудня.

Закон не містить вичерпного переліку видів економічної діяльності, які потрапляють під його дію. Цей перелік має затвердити Кабмін, хоча попередньо в уряді вже анонсували шість категорій КВЕД, які можуть розраховувати на таку підтримку:

• 47 – Роздрібна торгівля (крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами)
• 55 – Тимчасове розміщення
• 56 – Діяльність із забезпечення стравами та напоями
• 59.14 – Демонстрація кінофільмів
• 90 – Діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг
• 93 – Діяльність у сфері спорту, організації відпочинку та розваг

Законом передбачається фінансова допомога компаніям для виплат найманим працівникам, щоб їх не довелось звільняти під час дії карантину. Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. грн.

Компанії, що постраждали від карантинних обмежень, можуть також отримати від держави відшкодування витрат на сплату єдиного внеску (ЄСВ). Розмір такої одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму ЄСВ з розрахунків останніх 10 місяців, але якщо є борги зі сплати ЄСВ, то компенсації підприємці не отримають.

Крім того, буде продовжена дія ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину і впродовж трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру теж діятимуть на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення. Продовжується і строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна.

Законом № 1072-ІХ списується податковий борг платникам податків, якщо сукупний розмір боргу за всіма податками та зборами не перевищує 3060 грн. А платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень-травень 2021 року.

Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6800 грн.

Чи потягне бюджет витрати?

За оцінками аналітиків Центру економічної стратегії (ЦЕС), виплати за законом про 8 тис. грн складуть 3,2-4 млрд грн. Пряма економія за "податковим" законом, що передбачає списання невеликих боргів, – ще 1,3 млрд грн (це вже оцінка авторів законопроекту). Загалом це 4,5-5,3 млрд грн. Для порівняння, в "антиковідному" фонді за напрямком "підтримка економіки" зараз не використано 11 млрд грн.

Більша сума (понад 12 млрд грн) передбачена на відтермінування податкових зобов’язань, але це не витрати в чистому вигляді, оскільки ці кошти можуть надійти пізніше і, відповідно, вони можуть бути перекриті державними запозиченнями.

"Але питання ж не лише в тому, чи є гроші зараз. Вони не падають з неба, це податки, сплачені бізнесом та споживачами. Тож якщо якісь компанії закриються зараз, вони не зможуть сплачувати податки потім. Але точно ефект на кшталт "ми підтримаємо бізнес на ХХ млрд грн, але потім будемо отримувати податки на ZZ млрд грн" порахувати неможливо, занадто багато факторів впливає", – зазначив у коментарі "Еспресо.Захід" старший економіст ЦЕС Дмитро Горюнов.

За його словами, загальна суть подібних інструментів підтримки – звільнити бізнес від фіксованих витрат (таких, які не залежать від обсягів продажу – оренда, оплата праці, окремі податки) або принаймні відтермінувати їх.

"Ухвалені законопроекти вкладаються в цю логіку, але лише частково. Наприклад, звільнення від оплати за оренду державного та комунального майна на певний період, прощення або відтермінування податкових боргів – це Ок. А от разові виплати – цього мало, оскільки бізнес несе збитки пропорційно періоду бездіяльності або зниженого попиту", – пояснює експерт.

Також він додає, що така підтримка для бізнесу "краще, ніж нічого", але, звісно, цього мало:"Разова виплата на суму, що менша за середню офіційну зарплату, навряд чи суттєво вплине на чиєсь матеріальне становище. Під час першого, весняного, повного локдауну були опитування, скільки бізнес протримається. Більше половини тоді відповідали, що місяць-два. З того часу навряд чи ситуація поліпшилась, мабуть, навпаки".

Повернення перевірок і очікування бізнесу

Порівняно з першим локдауном навесні, влада тепер все-таки намагається робити якісь дії на випередження, але цього недостатньо, щоб справді підтримати бізнес, і це не є та система, яка мала би вже працювати, вважає голова Комітету підприємців Львівщини Андрій Дячишин.

"Коли ми прийшли до схожої ситуації в березні, це було неочікувано, і зрозуміло, що уряд мав вживати різних заходів на ходу. Але вже тоді було видно, що уряд не встигає за подіями. У квітні були введені компенсації, але методичних матеріалів, як їх застосовувати, як мали діяти фонди соцзахисту, чекали дуже довго. Тепер теж не до кінця зрозуміло, як будуть реалізовуватися норми закону, потрібно дочекатися ще відповідних підзаконних актів", – зазначив він у коментарі "Еспресо.Захід".

"За цей рік ми мали би вже зрозуміти, що нам треба з цим жити, що має пройти час, поки вакцина буде випробовуватися, і що віруси мутують. Тобто в нас зараз є час, щоб підготуватися до аналогічних майбутніх викликів і справді діяти на випередження. Найбільша біда, що немає загального концептуального підходу", – додав він.

Андрій Дячишин наголошує, що питання підтримки бізнесу в умовах карантину треба врахувати у бюджеті-2021 рік. "Важливо, з чим ми прийдемо у наступний рік, що зможуть зробити органи місцевого самоврядування для полегшення ситуації для підприємців. Є ряд питань, які можна вирішити на місцевому рівні – оренда комунального майна, ставки єдиного податку, ставки податку на нерухомість, оренди землі чи податку на землю. Ці речі мали би прораховуватись і мало би прогнозуватись, що недоотримає бюджет, якщо будуть введені пільги, аналогічні до тих, які були в першій хвилі повного карантину", – зазначив він.

Також голова Комітету підприємців Львівщини звертає увагу, що тим же законом № 1071 скасовується запроваджений навесні мораторій на планові перевірки (щоправда, це не стосується мораторію на окремі види податкових перевірок). Тобто з одного боку, держава ніби підтримує малий бізнес, з іншого боку посилює тиск контролюючих органів.

"За будь-яких обставин, бізнес до цього нового локдауну буде трохи більше готовий. Тут головне, щоб уряд не робив таких необдуманих кроків, як це було з локдауном вихідного дня. Бо насправді цим кроком ми нічого не виграли", – вважає Андрій Дячишин.

"Важливим є той факт, що держава прагне якимось чином допомогти. Вона мусить це робити! Однак чи достатньо 8 000 тис. грн для підтримки? Наскільки проста процедура отримання цих коштів? Як ці кошти будуть обліковуватись згодом? Чи не прийде потім перевірка і не оштрафує суб’єкт господарювання за отриману допомогу? Більше запитань, ніж відповідей", – зазначила у коментарі "Еспресо.Захід" керівниця Західноукраїнського офісу "Європейської Бізнес Асоціації" Мар’яна Луцишин.

За її словами, сьогодні тією чи іншою мірою постраждав весь бізнес – малий, середній, великий. Тому виникає закономірне питання: чому програми підтримки розраховані лише для малого?

"На мою думку, варто розробляти програми підтримки для всіх підприємців. І шукати рішення, які стимулювали би бізнес заробляти самому. На те він і бізнес. Можливо, варто переглянути карантинні обмеження, спростити систему оподаткування, знизити ставки, зменшити навантаження на фонд оплати праці тощо. Почути бізнес, адже я впевнена, що він не мовчить і пропонує шляхи вирішення проблемних питань для себе. Чесний бізнес розуміє ситуацію в країні і свою соціальну відповідальність. Думаю, якщо б виплата цих коштів йшла із пом’якшенням якихось процесів чи процедур, то, можливо, це рішення було б ефективнішим, а як одноразова акція – допоможе не всім", – додала Мар’яна Луцишин.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал