У Львові вже є вакцина від коронавірусу!

Й успішно протестували на тваринах і кількох добровольцях.

Сьогодні тільки й мови, що про коронавірусну хворобу і вакцину від неї. Поширення інфекції набуло таких масштабів, що зупинити пандемію може лише масова імунізація населення. Близько сотні різних вакцин уже створено і тепер їх тестують на добровольцях. У світі вже вакциновано кілька мільйонів осіб. Але ви будете здивовані, дізнавшись, що таку вакцину зробили й успішно протестували на кількох добровольцях у Львові, на кафедрі гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького. Проте сенсація насправді не в цьому. Вакцина львівських учених дозволяє швидко адаптуватися до патогенного збудника. У співпраці з французькими колегами львівські науковці розробляли спосіб утворення імунного захисту до вірусу MERS (близькосхідного респіраторного синдрому), а з початком пандемії – адаптували розробку для боротьби з SARS-CoV-19. Надалі розроблену вакцину можна буде легко пристосувати до мутантних штамів, які можуть з’явитися у майбутньому.

Журналістка "Еспресо.Захід" зустрілася з керівником досліджень, доктором біологічних наук, професором Ростиславом Білим, щоб розпитати про особливості SARS-CoV-2, вакцину від нього і перспективи створення колективного імунітету.

"Вакцини, які використовують сьогодні, неефективні з точки зору наукового прогресу. Але бізнесу вигідно виробляти вакцини від грипу кожного сезону і вакцинувати людину від дифтерії кожні 10 років".

Розкажіть, будь ласка, у чому полягає суть вашого відкриття?

Досліджували ад’юванти – компоненти, які входять до складу вакцин і посилюють імунну відповідь. Найбільш відомий ад'ювант – алюміній. Напевно, чули про нього, бо свого часу антивакцинатори переконували, що алюмінієвий вакцинний ад’ювант може викликати аутизм.

Ад’ювантом може бути також щось патологічне, що індукує локальне запалення. Коли дітям колють вакцину БЦЖ (фактично вводять живу, хоч і ослаблену бацилу), то на місці ін’єкції утворюється гнійничок, а згодом, за рахунок руйнування прилеглих тканин, – шрам, який залишається з ними на все життя. В цьому випадку шрам – індикатор надійної імунної відповіді.

Якщо у нас є компонент, який посилює імунну відповідь, то можемо взяти слабкий антиген, тобто такий, який можна синтезувати штучно у лабораторних умовах. Не потрібно брати живий вірус чи бактерію, знезаражувати їх, прогрівати, щоб вони перестали бути життєздатними. Тим більше, що завжди є ризик, що збудники відновлять свою життєздатність.

Ад’юванти були створені для рекомбінантної (отриманої методом генної інженерії. – Авт.) синтетичної вакцини – на випадок можливих епідемій. Ці компоненти не є заразними і не можуть реплікуватися в організмі, але при цьому викликають сильну імунну відповідь, активуючи нейтрофіли (клітини імунної системи, які поглинають та інактивують чужорідні частинки. – Авт.).

Сильних ад’ювантів у нас немає. Останній із дозволених для використання на людях не оновлювався десятки років, от і потрібно робити кілька циклів вакцинації або використовувати вбиті бактерії. Тому вакцини, які використовують сьогодні, неефективні з точки зору наукового прогресу. Але бізнесу вигідно виробляти вакцини від грипу кожного сезону і вакцинувати людину від дифтерії кожні 10 років.

Професор Ростислав Білий разом із командою ТОЗ Експлоджен (Львів), яка синтезувала рекомбінантний антиген.

А ви пропонуєте універсальну вакцину?

По суті, так. Під конкретне завдання можемо досинтезувати те, до чого хочемо викликати імунну відповідь.

Ви вже випробували її на добровольцях?

Так, на кількох. З ними все гаразд, антитіла утворились (всміхається).

Як проводиться оцінка ефективності дії вакцини?

Коли хочуть переконатися, чи людина вже перехворіла на коронавірус, то міряють титр антитіл, які утворюються у певній послідовності – які вони, скільки їх. Їх легко визначити, проте антитіла швидко зникають. Важливо, щоб виробився клітинний імунітет, який оцінити набагато важче, але у нас є працююча модель. Чому від грипу доводиться постійно вакцинуватися? Бо вірус сильно мутує, а антитіла довго не зберігаються в організмі. З іншого боку, якщо ви вже заразилися якимсь штамом грипу і перехворіли, то вдруге можете захворіти, але перебіг буде легким – так спрацьовує клітинна відповідь.

У світі (і Україна – не виняток) фіксують повторні випадки захворювання на COVID-19…

Багато людей кажуть, що заразилися повторно. Але факт повторного інфікування потрібно підтвердити документально. Перший пацієнт у світі, який заразився ковідом повторно, перший раз мав симптоми захворювання. Тепер ПЛР-тест у нього знову позитивний, тобто вірус в організмі є, але симптоми – відсутні. Пацієнт імунізувався після першого інфікування і тепер захищений. Це – нормально, що люди повторно інфікуються. Не треба плутати ці новини з такими: "Пацієнт після перенесеного COVID-19 захворів удруге і у важчій формі".

Вони можуть самі не хворіти, але при цьому заражати інших?

Думаю, що так.

"Ми виявили ті ділянки, які є універсальними для всіх коронавірусів і першими довели, що до цих ділянок утворюється імунітет. Він є перехресним серед вірусів".

Є люди, в яких клітинний імунітет після перенесеного захворювання не виробляється?

Зрозуміло, що якщо у людини є імунодефіцит і у неї не виробляються жодні антитіла, то й антитіла до SARS-CoV-2 також не виробляться.

Маємо іншу ситуацію. У людини – важкий перебіг захворювання. Виник т. зв. "цитокіновий шторм". Імунну систему у такому випадку мусимо пригнітити. Якщо пригнічуємо імунну систему, її здатність утворювати антитіла знижується. Дексаметазон – єдиний препарат, який доведено працює у пацієнтів з важким перебігом COVID-19, також викликає імуносупресію. Зрозуміло, що у таких людей кількість антитіл буде меншою.

Результати ваших досліджень вказують на те, що коронавіруси викликають перехресний гуморальний імунітет. Тобто, якщо людина перехворіла іншим типом коронавірусу, то антитіла, які виробилися, потенційно можуть захистити її і від COVID-19.

Коли проводиться ІФА-тестування, то є межа відсікання негативного сигналу. Для позитивного тесту на коронавірус – це 1,4 (хоч це також зазвичай залежить від виробника і тесту), але загалом це - багато. Зазвичай, якщо візьмете інший патоген, межа відсікання буде 0,5. Розробники оптимізували тести, щоб тільки дуже високу відповідь вважати позитивною, бо вони так само, як і ми, зауважили, що у популяції є велика кількість людей, кров яких дає якийсь сигнал, а симптомів немає (тобто вже є антитіла до коронавірусів).

Але основне наше відкриття – це зовсім не те, що хочуть почути люди, що якщо ви хворіли на застуду, то не захворієте на ковід. Ми виявили ті ділянки, які є універсальними для всіх корона вірусів, і першими довели, що до цих ділянок утворюється імунітет. Він є перехресним серед вірусів. Якщо будете робити вакцину, спрямовану проти цих ділянок білка, тоді не виникне проблем з мутаціями (а цей вірус точно буде мутувати!).

Будова S-білка коронавірусу, що викликає перехресну резистентність.

Скільки взагалі є коронавірусів?

Багато, але важливими є 5-6 типів. Клінічно їх не диференціюють (крім MERS і SARS). Вважаємо звичайним ГРВІ.

Чи правда, що частина населення Землі має навіть імунний захист від ВІЛ-інфекції?

2-3% людей не можуть заразитися ВІЛом, бо у них немає рецептора, через який цей вірус проникає у лімфоцити. У 5% людей є антитіла від ВІЛу і у них ця інфекція не розвинеться. Що стосується коронавірусу, думаю, вже більше 10% має антитіла.

Бо контактували раніше з коронавірусами?

З іншими коронавірусами або зі SARS-CoV-2.

З’являється новий вірус. Коли ви з ним контактуєте, виникають симптоми – гострі і різкі. Приклад – "іспанка" у 1918 році.

Інший варіант – з’являється новий вірус. Ви сидите вдома на карантині, але вам треба вийти в магазин по хліб. У магазині буде одна людина з коронавірусом. Ви вдихаєте одну-дві вірусні частинки, які потрапляють у ваш організм. Імунна система починає з ними "знайомитися". Після того сідаєте у маршрутку і вдихаєте десятки цих частинок, а через кілька днів – сотні, бо кількість хворих зростає. До певного "порогу" імунна система може з ними справлятися. Дуже рідко трапляється, щоб одна вірусна частинка могла заразити організм до появи клінічних симптомів. Бачив відео, відзняте у лабораторних умовах моїм колегою з Цюриха, яке демонструвало, що це можливо, але це був вірус віспи.

Респіраторні віруси потрапляють в організм через слизові оболонки. Слиз створює захист, і коли ви перебуваєте у середовищі, де є невелике вірусне навантаження, у вас починають вироблятися антитіла (ось чому вологе повітря корисне – слизові не пересушуються!). Не факт, що вони будуть специфічними до цього вірусу, але певна їх кількість буде утворюватися і коли ви вже захворієте (якщо захворієте), хвороба матиме легший перебіг. Якщо є спалах нового грипу, то потім це захворювання стає слабшим – рік за роком. Те саме буде з коронавірусом, але, на жаль, це не відбудеться так швидко, як би хотілося.

"Пацієнт, який помер, не розповсюджує з кашлем і чханням вірус у навколишнє середовище. Але вірусні частинки ще якийсь час зберігають інфекційну здатність".

Вважається, що вірус не є формою життя. То як же йому вдається обдурити імунну систему?

Секрет полягає у його простоті. Бактерія – велика. Це – як велика машина, до якої потрібно багато великих запчастин. А от вірус можна порівняти зі самокатом. Одна дошка, до якої прикріплені два колеса, - і вона вже котиться. Коли прив’яжете самокат до тролейбуса і будете кататися за тролейбусом, то водій тролейбуса нічого не помітить. А якщо причепите джип, то тролейбусу буде важко їхати. Оскільки вірус дуже простий, він інтегрується у клітину і фактично використовує всю клітинну інженерію, яка є природною. Він змінює лише дуже дрібні фрагменти, які пов’язані з репродукцією його самого. Саме тому він є настільки небезпечним. Ми, науковці, класифікуємо віруси як неживі об’єкти. Самі вони не здатні до відтворення – для того, щоб відтворитися, їм потрібні живі клітинні об’єкти.

Але завданням вірусу не є вбити господаря?

Більшість патогенів не зацікавлені у загибелі господаря, тому що тоді у них не буде шляхів для поширення. Є патогени, які можуть роками розвиватися в організмі, не вбиваючи його. Наприклад, мікобактерія лепри чи бактерія, яка викликає сифіліс. Завданням вірусів є створити велику кількість частинок для реплікації і після цього ці частинки повинні виділитися у зовнішнє середовище.

Якщо людина померла, то вона вже не виділяє вірусу і він, виходить, також гине?

Пацієнт, який помер, не розповсюджує з кашлем і чханням вірус у навколишнє середовище. Але вірусні частинки ще якийсь час зберігають інфекційну здатність. Як довго - залежить, в яке середовище потрапили. Якщо вірус потрапив на поверхню з пластику, житиме довше. На металеву – менше.

Вірус тропний не лише до клітин легень, але більшість пацієнтів з COVID-19 помирає від пневмонії. Чому?

Вірус тропний до АСЕ2-рецепторів, які є у легенях, судинах (тому є ускладнення у вигляді тромбозу), кишках, яєчках, нирках, серці, жировій тканині, слинних залозах, підтримувальних клітинах, які забезпечують функціонування нюхальних клітин в епітелії (відповідно, виникає такий симптом, як втрата нюху). А легені найбільш вразливі, бо це – найбільш тендітний орган, де ушкодження епітелію (як судин, так і альвеол) сприяє приєднанню вторинних інфекцій.

Однак це трохи не вписується в уявлення про респіраторні інфекції…

Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, а це притаманно виключно респіраторним інфекціям. Зв’язується з тим рецептором, через який йому легше потрапити у клітину. Інші коронавіруси зв’язуються через інші рецептори.

"У дітей немає імунної системи, натренованої до наших патогенів. Це також може мати свою перевагу. У них швидше виникне імунна реакція".

Смертність від COVID-19 є меншою, ніж від SARS чи MERS. Чим це можна пояснити?

Це питання більше до лікарів, бо ми займалися дослідженням імунної відповіді до SARS-CoV-2. З того, що знаємо, – вірус MERS діє більш гостро, уражає більшу кількість клітин. Ушкодження, які провокує, є набагато серйознішими. В організму немає часу, щоб як слід поборотися з цим вірусом. Це пов’язано з механізмами, які науці насправді мало зрозумілі.

Чому у людей старшого віку та із супутніми захворюваннями перебіг захворювання є важчим, а ризик летальних наслідків – більшим?

Очевидно, це пов’язано якимсь чином з імунною відповіддю. Це теж цікаве питання: що змінюється в імунній відповіді у старшому віці? Чому старші люди є найбільш вразливими, а діти – майже не хворіють?

Хочу вам заперечити: молодь (діти зокрема) починає хворіти більше.

Це – елементарна статистика: збільшується не відсоток, а об’єм вибірки. Якщо у вас є 10% молодих людей у популяції і 100 захворювань, то скільки дітей захворіє, якщо діти хворіють у п’ять разів рідше? Правильна відповідь – дві, бо ми 10 ділимо на 5. Але якщо у вас буде та сама популяція, а рівень інфікування буде набагато вищим, то хворих дітей буде більше. Тобто якщо у вас буде п’ять випадків захворювання, то дітей серед них не буде, а якщо хворих буде 35 млн., то там будуть представлені всі вікові групи.

Вважається, що у дітей імунна система є незрілою.

У дітей імунна система починає формуватися на ранніх стадіях і на ранніх стадіях у них формується адаптивна імунна відповідь. Діти з’являються на світ з вродженою імунною відповіддю, яка діє на віруси, не розбираючись особливо, з чим має справу. Тому не можна сказати, що у них немає імунної системи. У них немає імунної системи, натренованої до наших патогенів. Це також може мати свою перевагу. У них швидше виникне імунна реакція.

Проблему бачу в іншому. Діти інфікуються. Симптомів у них немає, але вони є носіями - заражають вчителів, батьків.

"Наша країна, на жаль, належить до тих країн, де лише 25% людей вірять, що вакцинація є корисною. Це – ганьба!"

Повернімося до вакцини, яку ви створили разом з колегами. Якщо вона – ефективна (а ви стверджуєте, що так воно і є), як швидко можна буде налагодити її серійне виробництво?

Ми вклали у дослідження багато часу, зусиль, а разом з партнерами – ще й багато коштів (понад 1 млн. євро). Звичайно, що цю вакцину можна виробляти. Але це не означає, що зможемо відразу колоти її людям. Є стандартний протокол, якого мусимо чітко дотримуватися. Можу випробувати вакцину на собі – це моє абсолютне право. Але випробування на добровольцях відбувається за певними правилами. Багато речей є невідомими. Наприклад, чи потрібно використовувати одну дозу для дітей, іншу – для дорослих?

Росіяни не тільки створили і протестували свою вакцину на добровольцях, а й масово імунізують населення.

Звичайно, ніхто не заперечує, що вони могли зробили цю вакцину. У такому випадку ми також могли сказати, що зробили вакцину, протестували її і що вона діє. Але чи могла ця вакцина пройти всі клінічні випробування? Ні. Чому? Бо є один фактор, який ми не можемо змінити, – час. У людини утворюється імунна відповідь як мінімум протягом одного місяця з моменту введення препарату. Мусить минути місяць, щоб можна було дослідити ефект вакцини. Отже, фактично це вже два місяці. Потрібно пройти три таких цикли. У підсумку має минути пів року.

А люди дивуються, чому науковці не можуть прискоритися і зробити вакцину за місяць.

Можуть. Ми зробили свою за місяць. Але ви готові ризикнути і вколоти її собі? Не знаєте, яка точно потрібна доза, яку кількість колоти, чи потрібно робити премедикацію (попередню медикаментозну підготовку. – Авт.). Вакцини розроблені в багатьох країнах. Вони готові - 150 кандидатів, які залишатимуться кандидатами, допоки не будуть затверджені регулюючими органами. Затвердженням нашої вакцини ми займатися не готові. З нашою бюрократією треба підготувати мільйон паперів.

Згідно із соціологічним опитуванням, яке провів Київський міжнародний інститут соціології, 42% опитаних українців не планують вакцинуватися від ковіду – навіть якщо вакцина буде безплатною і її схвалить ВООЗ.

Наша країна, на жаль, належить до тих країн, де лише 25% людей вірять, що вакцинація є корисною. Це – ганьба! Всі вірять, що вони є патріотами, але ніхто не вірить, що треба вакцинуватися. Бачив цікавий графік – зв’язок між тим, який відсоток населення вакцинується, і рівнем ВВП країни на душу населення. Україна – десь унизу. Країни з розвиненою економікою розуміють, у що потрібно вкладати кошти. Люди платять податки, щоб працювала їх медична система, яка повинна їх захистити.

Багато людей не те, що не вірить в ефективність вакцинації - вони заперечують саме існування вірусу! І нерідко це – люди з вищою освітою.

Колись суспільство вакцинувалося від захворювань не надто вбивчих. Але тепер, коли з’явився коронавірус, який точно може вбити, антивакцинатори стишилися.

Біла Гейтса не так давно звинувачували у прагненні "чіпувати" населення Землі.

Але недовго, бо його Фонд розробляє вакцину, яку всі хочуть отримати (всміхається). Вакцинація – це питання національної безпеки. Люди, які свідомо поширюють захворювання, підривають безпеку країни.

Але ж є медичні протипоказання проти щеплення?

Є, але вони – рідкісні. Якщо у вас їх немає і ви не хочете вакцинуватися – не можете жити у місті. Повинні перебратися на хутір і жити відлюдником, не контактуючи з іншими людьми. Але якщо хочете жити у суспільстві, в якому всі платять податки для того, щоб був відповідний рівень системи охорони здоров’я, – мусите вакцинуватися. Порядок з цим легко навести. У Німеччині, якщо жінка регулярно не відвідує гінеколога або чоловік не перевіряє антиген раку простати, починаючи з 45-річного віку, медична страховка не покриє ці випадки.

Там само як в Італії – страховка не покриває лікування раку легень, якщо людина була курцем.

І це дуже правильно! Медицина у нас тепер персоналізована, тож настав час внести зміни до закону, щоб податки у розмірі 22% з ЄСВ не поширювалися на лікування інфекційних захворювань, якщо людина вчасно не вакцинувалася.

"Якщо після вакцинації підвищилася температура, це не є побічна дія, як пишуть мамочки у групах у соцмережах. Це означає, що вакцина діє і що організм дає на неї відповідь".

Але треба ще якось контролювати, щоб люди не купували довідок про щеплення.

Ця проблема зникне автоматично. Пацієнти з протипоказаннями відомі лікарям. Вони у них були на прийомі (і не раз), проходили лікування, тож є у базі даних. В електронному документі робиться відмітка, що цій людині не можна вакцинуватися проти чогось конкретного. Повірте, якщо запровадити це нововведення, завтра черга стоятиме, щоб зробити щеплення від дифтерії, кору і т.д.

Проте кожна вакцина володіє побічними діями. Ваша, очевидно, також?

Є побічні дії, які зустрічаються в одному випадку на 100 тисяч, а є – в одному на 10 тисяч. Вакцина – це спосіб обманути організм і змусити його подумати, що він має захворювання. Тоді він починає виробляти імунну відповідь, і ця імунна відповідь захищатиме нас у майбутньому. Так працюють усі вакцини. Виключити побічні ефекти повністю неможливо, бо є люди з різним рівнем захисту, з гіперактивною або гіпоактивною імунною системою.

Всі вакциновані люди перебувають на контролі. Якщо після вакцинації підвищилася температура, це не є побічна дія, як пишуть мамочки у групах у соцмережах. Це означає, що вакцина діє і що організм дає відповідь на вакцину. Рекомбінантна вакцина не містить вірусу, тому дитина не може захворіти. Вона повинна "а-ля перехворіти", і у неї повинна підвищитися температура. Всі цього бояться, але навпаки, якщо температура не підвищилася, це означає, що відповіді немає.

Уявіть, що ви ввели дитині вакцину, де є п’ять компонентів. Там є атенуйовані (знезаражені) збудники. Ввести таку вакцину – це як ввести скалку у тіло. Якщо немає почервоніння, це означає, що імунна система не працює. Має бути запалення. Але якщо температура піднялася до +39ºС, температура тримається довший час, є ознаки анафілактичного шоку, для цього є "швидка", яка знає, як у таких випадках реагувати. Це і буде одним на 100 тисяч ускладненням. Але воно буде у будь-якої вакцини.

Кілька років тому був проведений тест нових ад’ювантів - ліпідних частинок. Клінічне випробування вакцини проводилося на п’ятьох добровольцях в Японії. Результати виявилися обнадійливими. Згодом цю ж вакцину випробували у США на 70 добровольцях. У 35 з них розвинувся анафілактичний шок. У ході розслідування вдалося знайти відповідь, чому так сталося: в Японії їдять багато риби і у них є інший вміст ліпопротеїнів у крові. У США харчуються по-іншому, і ліпопротеїни у крові взаємодіяли з ад’ювантами, які й давали побічну реакцію. Цього, звичайно, ніхто не міг передбачити. Є багато інших речей, які виявляються випадково. Побічний ефект вакцин також може виявитися випадково. Навіть віагру – і ту виявили випадково. Її винайшли як препарат для лікування серцевих захворювань, а побічний ефект згодом запатентували як основну дію.

Дослідження можуть проводитися на тваринах (якщо є тваринна модель, бо, наприклад, для СНІДу немає тваринної моделі – хворіють лише великі примати), або на добровольцях, які готові ризикнути.

"Ми вклали у дослідження багато часу, зусиль, а разом з партнерами – ще й багато коштів. Звичайно, що цю вакцину можна виробляти. Але це не означає, що зможемо відразу колоти її людям – потрібно провести випробування на добровольцях відповідно до стандартного протоколу", – каже професор.

Коли, на вашу думку, вдасться створити колективний імунітет?

Колективний імунітет до коронавірусу буде ще не скоро. Хоча є, наприклад, одне місто в Італії, де вже є колективний імунітет, – там 40% перехворіло.

Всі говорять про колективний імунітет, але не всі договорюють другу частину речення. Колективний імунітет буде у вікових груп поза зоною ризику. Ті, що перебувають у зоні найвищого ризику, - помруть. Смертність від COVID-19 – пропорційна до віку. Деякі антивакцинатори у США почали влаштовувати т. зв. "ковід-вечірки". Можливо, ви читали, що один з організаторів такої вечірки помер від ковіду, хоча йому не було й 30 років.

Є речі, які не можемо змінити. Наприклад, дорожні аварії. Вони трапляються раптово, непередбачувано і будь з ким. Вірус скерований на віковий спектр, але не тільки. Вік не настільки важливий, як супутні захворювання. Через це насправді дуже багато людей потрапляє у зону ризику.

"Ми живемо у період епідемії. Будь-яку людину варто розглядати як потенційне джерело інфекції".

Вірусне навантаження має значення? Наприклад, медики – вони у зоні найбільшого ризику?

Звісно, але все залежить від рівня захисту. Певна кількість частинок викличе активну форму захворювання. Якщо ви – медик, який контактує з пацієнтом, який виділяє мільярди частинок, і перебуваєте у безпосередній близькості від нього (проводите забір крові, оглядаєте тощо), зрозуміло, що ризик у вас логарифмічно є у кілька десятків, сотень або й тисячу разів вищим, ніж у людини, яка стикається з цим хворим на вулиці. Це пояснює, чому в спеціалізованих лікарнях захворюваність лікарів нижча – вони з самого початку натреновані розглядати кожного пацієнта як "джерело інфекції" і не нехтують захистом. Якщо лікарі не готуються до огляду пацієнта, як "до війни", то наражають себе на великий ризик. На жаль, не всі медичні процедури можна провести у захисних костюмах біобезпеки. Та й одягає їх лікар не на зустріч з пацієнтом, а на цілу зміну.

Перебіг захворювання залежить від того, скільки вірусних частинок потрапило в організм?

Звичайно. Навіть якщо добре вакциновану людину поселити у кімнаті з п’ятьма хворими людьми без вентиляції і захисних засобів, то у неї також виникне захворювання. Можливо, вона не помре від запалення легень, але те, що вона захворіє (тобто вірус буде присутнім в її організмі), – це точно.

Львівський національний медичний університет отримав від Національного фонду досліджень гранти на реалізацію двох проєктів, кожен з яких буде профінансований у сумі 12 млн. гривень кожен. Ваш проєкт також переміг?

Так, хоча я реаліст – наразі ми боремося з українською бюрократією та оформляємо договори. Проєкт стосується створення інфраструктури для дослідження нейтрофільних клітин і їх участі у захворюваннях, зокрема коронавірусних.

Що стосується практичного вкладу у боротьбу з пандемією – розроблятимемо тести на визначення антитіл до коронавірусу у слині. З його допомогою можна, наприклад, тестувати школярів і для цього не потрібно просити дозволу у батьків на забір крові у них.

При виписці пацієнта з лікарні, йому можна дати п’ять пробірок і він "Новою поштою" відправить їх назад з певним часовим інтервалом, а лаборанти визначать, є у цих зразках антитіла чи немає і як довго вони зберігаються.

Усі фото надані доктором біологічних наук, професором Ростиславом Білим.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.