Пінзель у 3D

Вдягти окуляри й опинитися у бароковому костелі у Годовиці. Побачити неймовірні скульптури Пінзеля так, як вони стояли за життя майстра – в ансамблі храму. Скульптура Пінзеля оживає завдяки смартфону й технологіям доповненої реальності!

У Музеї скульптури Йогана Георга Пінзеля у Львові готують унікальну виставку для незрячих відвідувачів. Скульптури Пінзеля повторюють шляхом фотополімерного 3D-друку, зберігають на цифрових носіях, роблять описи шрифтом Брайля і залишать на постійну експозицію у музеї.

"Еспресо.Захід" спробував дізнатися, як сучасні технології допомагають краще пізнавати мистецтво, зокрема, й незрячим.

3D на службі у мистецтва

Дивитися кіно у форматі 3D – сьогодні запросто. А пізнавати мистецтво? Львівська організація "Мистецька рада "Діалог" спільно з Львівською національною галереєю мистецтв імені Б. Возницького заснували проєкт Pinsel.AR. Передусім він був задуманий, щоб з допомогою нових технологій зберегти і дати нове життя скульптурі легендарного Пінзеля. Молода команда проекту використовує інноваційні методи фотограмметрії, 3D-сканування, віртуальної і доповненої реальності, щоб зробити цікавим і сучасним великого Маестро.

Проникнення цифрових технологій у сферу культури, особливо музейну і пам'яткоохоронну галузі, має допомогти врятувати від зникнення чимало мистецьких об'єктів. Також додатки доповненої реальності та 3D-моделі можуть дуже ефективно використовуватись у створенні виставок чи в експонуванні за кордоном. Ще одна з можливостей – інклюзивна складова. Незрячі чи не вперше зможуть "побачити" Пінзеля! 3D-копії дадуть можливість насолодитися мистецькою спадщиною людям незрячим, для яких скульптури стануть доступними для сприйняття завдяки тактильній експозиції. Крім того, зацікавити мистецтвом хочуть і молодь, для якої сучасна форма подачі – важлива мотивація.

Найближчим часом до українців і всіх, кому небайдужий Пінзель, дійде 8 скульптур у новому незвичному форматі. Така ідея проєкту «Пінзель. Тактильна експозиція», що, своєю чергою, стала продовженням проєкту Pinsel.AR. Задум реалізує громадська організація "17", яка діє в ширших рамках громадської ініціативи "Мій майбутній спадок" у партнерстві з Львівською національною галереєю мистецтв імені Бориса Возницького і мистецькою радою "Діалог".

6-12 годин на одну скульптуру

А поки що триває підготовка. "Еспресо.Захід" відкриває трохи таємниць з-за лаштунків. Музей нині не схожий на традиційний музей, тут можна перелякатися – скрізь працюють люди з камерами, світлом, риштуванням і химерними полотняними конструкціями.

Фахівці проекту сканують скульптури методом фотограмметрії – це коли багато разів послідовно фотографують об’єкт з різних ракурсів і відстаней. У підсумку отримуємо хмару точок. З неї комп’ютерна програма вже будує 3D-моделі. Робота ця кропітка. Потрібне м’яке і розсіяне світло і мінімум тіней на скульптурі.

«Для створення віртуальної галереї треба сканувати кожну скульптуру з багатьох різних точок на різних рівнях і відстанях, часом навіть з 25 і 60. Ми не можемо виносити скульптуру з музею, тож працюємо у музеї, монтуємо спеціальні умови для зйомки, робимо відповідне світло… Це колосальна робота для команди. Щоб сканувати одну скульптуру, треба приблизно шість-дванадцять годин. Далі команда проекту обробляє відсканований матеріал і фотографії, моделює скульптури у 3D-форматі і адаптує їх для використання у віртуальному просторі, доповненій реальності. Це все не швидко робиться насправді, це затратний процес", – розповів "Еспресо.Захід" автор ідеї, керівник проєкту "Пінзель. Тактильна експозиція" Роман Гук.

Усі ці високотехнологічні речі потрібні, щоб у наших смартфонах опинилися як живі роботи Пінзеля.

"3D-моделі доступні в мобільних додатках для Android та iPhone. Завдяки їм можливо робити віртуальні експозиції, коли відвідувачі наводять смартфон на маркери і бачать скульптури. Тобто можна "побачити" Пінзеля навіть вдома! А як дивує обертання моделей на 360 градусів! Не всі таємниці Пінзеля відкриті відвідувачам музею, вони не бачать скульптур. Інший кут бачення розкриє таємниці техніки Майстра, як він вибирав деревину для зменшення ваги і ще багато чого", – розповів Роман Гук.

Ще буде етап, на якому до кожної скульптури створять опис шрифтом Брайля. Також планують розробити екскурсії для незрячих відвідувачів.

До речі, усі скульптури проєкту, які стали основами для ЗD-макетів – з експозиції Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г. Возницького і Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького.

"Ця експозиція буде діяти на постійній основі в Музеї Пінзеля на пл. Митній у Львові. Також ми плануємо зробити її мобільною, поїздити різними містами і спеціалізованими установами, адже незрячим не доступні такого рівня культурні заходи", – каже Роман Гук.

Побачити виставку "Пінзель. Тактильна експозиція" можна буде уже наприкінці жовтня.

Годовиця, Бучач, Львів – з будь-якого куточка планети

Але показати скульптуру Пінзеля у смартфоні – це ще не всі дива.

"Ми плануємо, що невдовзі можна буде вдягти окуляри доповненої реальності й опинитися, наприклад, у Годовиці, де були деякі скульптури. Таке бачення змінює сприйняття Пінзеля. Побачимо скульптуру в атмосфері храму, там, де майстер і задумував їх бачити. Це зовсім змінює сприйняття мистецтва, особливо сакрального", – ділиться планами ідейний натхненник проекту.

На черзі – Городенка, Бучач та інші локації, в яких є мистецька спадщина геніального Пінзеля. Там теж цікаві храми, в яких скульптура займала своє місце.

"Додатки доповненої реальності можуть допомогти пізнавати Пінзеля й у випадку, якщо, не дай Боже, з часом із самими скульптурами щось станеться", – каже Роман Гук.

Наразі проект Pinsel.AR не має аналогів в Україні, хоча у світі ініціативи з оцифрування музейних фондів давно набули популярності, а додатки з використанням AR активно задіяні у мистецьких проєктах. Проєкт реалізовують за підтримки Українського культурного фонду.

Що далі? Голограми! Нічого дивного, якщо команда проекту здивує нас ще більше.