Місцеві вибори-2020: довідка для виборця

"Еспресо.Захід" спільно із виборчим експертом, керівником моніторингово-аналітичної групи "Цифра" Назаром Бойком підготували відповіді на найважливіші питання, які можуть виникнути у процесі волевиявлення.

Коли і за кого голосуватимемо

Вибори призначені на неділю, 25 жовтня. Голосування триватиме з 8:00 до 20:00.

Обираємо: депутатів сільської, селищної чи міської ради; депутатів районної ради; депутатів обласної ради та голову громади (села, селища, міста).

Відтак у більшості населених пунктів України виборці отримають для голосування чотири бюлетені. Є, щоправда, й винятки. У Києві бюлетенів буде два – з переліком кандидатів на міського голову та до міської ради. А в Житомирі, Полтаві, Кривому Розі, Кропивницькому, Херсоні – аж п'ять: додаються вибори до районних рад у межах міста. По 3 бюлетені отримають виборці, які проживають на підконтрольних українській владі територіях Донецької та Луганської областей – там не буде виборів до обласних рад.

При цьому після виборів нас чекає значно менша кількість місцевих рад – через об'єднання територіальних громад та скорочення кількості районів, яке відбулося внаслідок адміністративно-територіальної реформи. До прикладу, Львівська ОТГ, крім Львова, включає також міста Винники та Дубляни, а також 15 навколишніх сіл. Мешканці усіх цих населених пунктів голосуватимуть за голову Львівської ОТГ (тобто міського голову) та депутатів Львівської міської ради.

Крім того, на території Львівської області буде 7 укрупнених районів замість 20-ти. Цікаво, що, попри це скорочення, у львів'ян з'явиться додатковий орган місцевого самоврядування: мешканці міста вперше обиратимуть склад Львівської районної ради. Так, внаслідок реформи місто Львів стало центром Львівського району, який включає в себе також громади міст Бібрка, Глиняни, Городок, Жовква, Кам'янка-Бузька, Комарне, Перемишляни, Пустомити, Рава-Руська; а також Великолюбінську ОТГ, Давидівську, Добросинсько-Магерівську, Жовтанецьку, Зимноводівську, Куликівську, Мурованську, Новояричівську, Оброшинську, Підберізцівську, Сокільницьку, Солонківську та Щирецьку об'єднані територіальні громади.

У самих радах також зменшиться кількість депутатів, їх кількість, знову ж таки, залежатиме від кількості виборців:

Виборчі системи

Ці вибори – перші, які відбуватимуться за так званими відкритими списками. Але не всі. Тип виборчої системи залежить від кількості виборців у громаді.

За пропорційною системою з відкритими списками відбуватимуться вибори до обласних та районних рад, а також – депутатів сільських, селищних та міських рад в тих громадах, де кількість виборців складає понад 10 тисяч. Участь у таких виборах мають право брати лише партії, тобто кандидат обов'язково має бути висунений якось політичною силою. При цьому виборець голосуватиме як за партію, так за конкретного кандидата.

Натомість у територіальних громадах з кількістю виборців до 10 тисяч депутатів сільської, селищної, міської ради обиратимуть за мажоритарною системою. Але вона буде багатомандатною – в одному мажоритарному окрузі буде не один переможець, а від двох до чотирьох, залежно від того, як поділять громаду. Кандидати можуть бути як представниками партій, так і самовисуванцями.

Різні системи також будуть для виборів голів громади. Вибори сільських, селищних голів та мерів малих міст, де кількість виборців не перевищує 75 тис., відбуваються за системою відносної більшості – переміг той, хто набрав найбільшу кількість голосів. Натомість у великих містах, де кількість виборців складає 75 тис. і більше, вибори голови громади відбуватимуться за системою абсолютної більшості, тобто якщо у першому турі жоден з кандидатів не набрав понад 50% голосів, два кандидати з найбільшою кількістю голосів йдуть на другий тур, де й визначиться переможець перегонів.

"Українські законодавці люблять експериментувати з виборчими системами для місцевих виборів, – каже Назар Бойко. – Більше того, свої експерименти з виборчими правилами вони вже вдруге проводять мало не на початку кампанії. Це ускладнює кандидатам і виборцям можливість заздалегідь ознайомитись з правилами гри і, відповідно, якісно опрацювати свої виборчі стратегії. Прийнятий Виборчий кодекс ускладнив виборчу систему порівняно з місцевими виборами 2015 року. Змінились розміри округів, форма виборчого бюлетеня, спосіб конвертації голосів виборців у представницькі мандати. За час, що залишився до дня голосування, необхідно докласти значних зусиль, щоб виборці і члени виборчих комісій зрозуміли, як працюватиме нова система".

Паралельне балотування

Ще одна новація цих виборів – можливість паралельного балотування, але воно, знову ж таки, залежить від кількості виборців.

Так, кандидати на пост голови сіл, селищ та малих міст можуть одночасно балотуватися до відповідної місцевої ради, а також – до обласної (рівень райради закритий). Водночас кандидат на посаду міського голови у великому місті (де кількість виборців – понад 75 тис.) може одночасно балотуватися лише до відповідної міської ради, натомість рівень районної та обласної ради для нього закритий.

Бюлетені

Як ми вже писали вище, кожен виборець отримає по чотири бюлетені. З тією їх частиною, де йтиметься про вибір кандидатів за мажоритарною системою, все просто: на бюлетені буде перелік кандидатів, які балотуються в окрузі, і місце для "галочки".

А от бюлетень для голосування за пропорційною системою з відкритими списками значно складніший. Тут виборець може проголосувати як за партію, так і за конкретного кандидата. Він виглядатиме так:

Фото: сайт ЦВК

У цьому бюлетені буде перелік усіх партій, які беруть участь у виборах, та прізвище кандидата, включеного до єдиного виборчого списку під першим номером. Це – "захищений" кандидат: якщо партія подолає 5-% бар'єр, він автоматично стане депутатом. Далі біля кожної партії йдуть два квадрати. Перший – для галочки чи плюса, щоб підтримати політичну силу, другий – із нанесеним трафаретом для того, щоб підтримати конкретного кандидата від обраної партії. І власне після цього йде пронумерований список з прізвищами кандидатів. Номер "свого" кандидата треба акуратно по трафарету вписати у другий квадрат. Якщо цього не зробити, вважається, що виборець підтримав лише партію без надання переваги окремому кандидату. Так само – якщо виборець проголосував за одну партію, а цифру кандидата написав біля іншої партії. Голосування за конкретного кандидата дає йому можливість "посунутися" виборчим списком догори і збільшує шанси стати депутатом.

При цьому у кожному окрузі буде свій список кандидатів – їх має бути від 5 до 12. Спільним буде лише прізвище першого номера.

"Раніше виборці голосували або за партію і за кандидата в окремих бюлетенях. Цього разу вони зможуть проголосувати або за партію, або за партію і кандидата в одному бюлетені, – коментує Назар Бойко. – Бюлетень буде перевантажений інформацією. Якщо, наприклад, до ради балотується десять політичних партій, то в бюлетені буде від 60 до 130 прізвищ кандидатів. У списку кожної партії кандидати будуть розташовані не у алфавітному порядку, а так, як визначить партія. І кожен виборець у більшості випадків отримає три таких бюлетені. Тож навіть знаючи, за кого персонально він хоче проголосувати на виборах до різних рад, виборцеві потрібно буде витратити досить часу, щоб усіх цих кандидатів знайти у відповідних бюлетенях. Відтак в ході кампанії у кандидатів буде два основних завдання – переконати виборця проголосувати саме за них, а також навчити виборця, як зробити це правильно, без помилки. Ті кандидати, які вирішать ці два завдання, зможуть претендувати на більшу кількість персональних голосів і, як наслідок, матимуть більше шансів отримати представницький мандат".

До слова, виборець може замінити зіпсований бюлетень – якщо одразу звернеться з письмовою заявою до члена виборчої комісії. Але лише один раз.

Зміна місця голосування

Вперше на місцевих виборах-2020 можна голосувати не за місцем реєстрації (прописки), а там, де фактично проживає виборець, – раніше голосувати не за місцем прописки можна було лише на загальноукраїнських виборах, причому ця опція не стосувалася кандидатів на мажоритарних округах. Втім, змінити місце голосування можна було лише до 9 вересня.

"За даними ЦВК, більше 100 000 виборців скористались можливістю і змінили місце голосування. Надання такої можливості українським громадянам відповідає європейській практиці, коли на місцевих виборах дозволяють голосувати навіть іноземцям. Такий підхід обґрунтовується просто – якщо ти постійно проживаєш на певній території, платиш податки до місцевого бюджету, отже, ти повинен мати право обирати місцеву владу", – зазначає Назар Бойко.

Хто стане депутатом

Вважається, що пропорційна система з відкритими списками дає можливість виборцям впливати на формування майбутнього депутатського складу тієї чи іншої ради. Тобто – за кого виборці проголосували (та друга галочка, з трафаретом), той і став депутатом. Втім в українських реаліях суттєво вплинути на список буде доволі важко. Насамперед слід сказати, що дуже важливим є, все таки, порядок кандидатів у списку, який формує партія: той, хто вище розташований, має більше шансів стати депутатом, навіть якщо за нього голосуватимуть мало.

"Форма виборчого бюлетеня є тим елементом виборчої системи, який безпосередньо стосується відкритості списків. Якщо коротко, то список є відкритим тоді, коли виборець має можливість змінювати порядковість кандидатів, визначену партією. Новий бюлетень дає виборцю таку можливість, – каже Назар Бойко. – Однак є кілька прихованих моментів, які значною мірою нівелюють відкритість списків. Перше, для того, щоб кандидат почав "рухатись"вгору по списку, йому не достатньо набрати більше голосів, ніж його колеги по партії. За нього повинна проголосувати певна мінімальна кількість виборців. Ця кількість повинна бути не меншою, ніж 25% від виборчої квоти, яка обраховується як частка від ділення суми голосів за всі партії, які подолали виборчий бар’єр, на кількість представницьких мандатів у раді. Впевнений, це буде зробити не просто. Друге, не всі мандати розподілятимуться між кандидатами у територіальних округах. Частина місць через механізм залишків розподілятиметься між кандидатами у загальному партійному списку. І це відбуватиметься на користь тих кандидатів, які знаходяться у верхній частині списку. Тож, будучи відкритими в теорії, на практиці списки будуть фактично закритими. Іншими словами, в радах будуть представлені ті депутати, яких там захочуть бачити партії".

Карантин

Ще одна особливість цьогорічних виборів – вони відбуватимуться в умовах пандемії коронавірусу. Кабмін розробив рекомендації, яких треба буде дотримуватися під час голосування. Насамперед, на вході до приміщення виборчої комісії та приміщення для голосування повинні бути антисептики для рук, а також місця для централізованого збору й утилізації засобів індивідуального захисту.

Кожного виборця на вході опитуватимуть щодо симптомів ГРВІ і мірятимуть температуру. Рекомендовано не брати на виборчі дільниці дітей. Виборці повинні бути в масках, обробляти руки антисептиком і користуватися власною ручкою. Серед вимог – дотримання дистанції та присутність у приміщенні не більше трьох виборців на один стіл для видачі бюлетенів.

Є спеціальні вимоги також до членів дільниць: вони мають сидіти за метр один від одного або застосовувати фізичні бар’єри, наприклад, прозорі екрани; раз на дві години протирати дверні ручки, поручні, сидіння засобами дезінфекції; щонайменше раз на 4 години проводити вологе прибирання приміщення.

Якщо один із членів комісії захворіє на Covid-19, інші члени комісії можуть продовжувати працювати за відсутності симптомів респіраторних захворювань. Але якщо вони контактували із хворим без засобів індивідуального захисту, то скеровуються на самоізоляцію.

Виборці, які перебувають на самоізоляції, можуть здійснювати голосування за місцем перебування. Для цього потрібно не пізніше ніж о 20 годині останньої п’ятниці перед днем виборів подати заяву з доданою довідкою медустанови про стан здоров’я.

"На сьогодні COVID-19 є одним із найсерйозніших глобальних викликів, з яким зіткнулись уряди і громадяни під час організації та проведення виборів. В той час, як одні країни відміняють або переносять голосування, інші беруть на себе ризики і все ж таки проводять вибори, – розповідає Назар Бойко. – Серед останніх є як успішні, так і провальні приклади. Якщо Південній Кореї вдалося ефективно підготуватись і вдало провести парламентські вибори у квітні, то наші сусіди поляки так і не змогли провести президентські вибори, заплановані на початок травня, з першого разу. Україні в цьому контексті пощастило більше – від початку пандемії у нас було пів року для того, щоб призвичаїтись до нових умов і відслідкувати, як інші країни адаптують свої виборчі системи до проблем, пов’язаних з вірусом. Безпека виборців та членів виборчих комісій, безсумнівно, повинна стати основним пріоритетом влади при підготовці до дня голосування. Однак, дбаючи про температурний контроль і дезінфекцію приміщень для голосування, слід також не забувати й про інші не менш важливі речі. Наприклад, достатню укомплектованість виборчих комісій кадрами. Міжнародний досвід демонструє, що може виникнути брак охочих працювати в комісіях. Нині цю проблему гостро відчувають США, готуючись до виборів президента у листопаді".