"Квантовий" стрибок зарплат науковців

Тетяна Штифурко
22 вересня, 2020 вiвторок
20:06

До чого призведе збільшення окладів на папері, але не в реальності?

Як Рада вкотре "озолотила" науковців

3 вересня Верховна Рада ухвалила закон №0898 про внесення змін до ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність", яким, серед іншого, передбачено збільшення посадового окладу молодших наукових співробітників до рівня одинадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (нині це близько 23 тис. грн). Така зміна вводиться в дію з 1 січня 2023 року. Здавалося б – чудова новина, із жебрацькими зарплатами у сфері української науки нарешті буде покінчено.

Але гірка іронія полягає в тому, що, відповідно до прийнятого у 2015 році закону, з 1 січня цього року розмір посадового окладу молодшого наукового співробітника мав би бути у розмірі "подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні", а це близько 19 тис. грн. Однак по факту цей закон не виконується вже дев'ятий місяць, і таких окладів науковці в очі не бачили.

На цю проблему звернув увагу, зокрема, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України, кандидат фізико-математичних наук Антон Сененко, який на своїй сторінці у Facebook прокоментував чергове "підвищення" зарплат науковцям.

"Насправді, це рішення є яскравим прикладом цинічної брехні влади і двох паралельних світів, що існують в країні – марення в головах урядовців та депутатів і реальності, з якою стикаються щодня громадяни, зокрема науковці. І саме такі рішення лише збільшать відтік учених, насамперед – молодих, з науки. Пояснюю. Зарплатня науковців в Україні стартує з мінімалки, тобто із 4000-5000 гривень. Старший науковий співробітник отримує близько 8000-9000 (якщо на повну ставку, плюс надбавки і бла-бла-бла).

Дійсно, з 1 січня 2020 року відповідно до Закону про наукову та науково-технічну діяльність, який було прийнято у 2015 році, зарплатня молодшого наукового співробітника МАЛА БИ бути в розмірі "подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні". Звідти журналісти й намалювали цифру 19 тисяч. Такого, звісно, не сталося, бо депутати минулого року проголосували бюджет, в якому всі тарифні сітки і фінансування науки – збережені на жалюгідному рівні, і грошей фізично взяти ніде. І коли голосували бюджет – вони вже порушували Закон про науку. Закон не виконується вже дев'ятий місяць підряд, але це нікого не бентежить – ні Верховну Раду, ні уряд, ні Мінфін, ні президента. На папері – одне, в реальності – інше. Тому нинішнє рішення підняти неіснуючі 19 тисяч до 23 тисяч інакше як цинічним знущанням над науковцями я назвати не можу", – зазначив Антон Сененко.

За його словами, проблема також у тому, що всі бюджетники живуть за тарифною сіткою, а коли уряд збільшує мінімалку, але не всю тарифну сітку, виходить так, що "і прибиральниця, і технік, і молодший науковий отримують фактично однакові кошти".

"Тобто мінімалки зростають, і їх мають платити (інакше для директора установи – тюрма), але грошей, що приходять в інститут, більше не стало, тож фактично всі вчені в країні змушені були перейти на неповні ставки. На папері в усіх зарплати зросли, але в реальності, оскільки всі почали працювати три або чотири дні на тиждень замість п’яти, – ситуація не змінилася. Хоча прибиральниці справді почали отримувати більше", – зазначив науковець.

Скільки заробляють науковці у Львові

"Еспресо.Захід" звернувся до одного з найбільших львівських вишів – Львівського національного університету ім. І. Франка, щоб з'ясувати, якими на сьогодні є реальні зарплати наукових працівників, як фінансуються наукові проєкти, а також наскільки серйозною є для них проблема відтоку кадрів за кордон.

Проректор з наукової роботи Львівського університету професор Роман Гладишевський, зокрема, підтвердив, що питання про підвищення ставок молодших наукових співробітників до рівня "не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості", на жаль, відтерміноване урядом:

"На сьогодні посадові оклади наукових працівників коливаються від 4050-5741 грн для молодшого наукового співробітника і до 8099 грн – для головного наукового співробітника згідно з чинним законодавством.

Так, питання «зрівнялівки», яку створює мінімальна заробітна плата, під яку потрапляє 12 тарифних розрядів, турбує всі категорії працівників. Проте, подаючи заявку на участь у тому чи іншому конкурсі, проєкті, ґранті та отримуючи його, науковці пропонують бюджет витрат на проведення тих чи інших наукових досліджень, який включає і фонд оплати праці виконавців дослідження. Тому науковець має можливість отримувати оплату праці понад посадовий оклад.

На сьогодні у Львівському університеті працює 169 працівників науково-дослідної частини та 1948 науково-педагогічних працівників. Фінансування наукових досліджень здійснюється їхніми замовниками – держава, підприємство, ґрантодавець тощо. Тому саме написання проєктів, участь у конкурсах забезпечує місце праці науковця, розмір оплати. Звичайно, університет потребує значних капіталовкладень у розвиток наукової діяльності, зокрема в закупівлю сучасного наукового обладнання, що забезпечить науковцям більші можливості у своїх дослідженнях. Відтак, у Львівському університеті немає тенденції до планового урізання ставок чи переходу на неповний робочий тиждень.

Належне фінансування є запорукою дотримання високих стандартів проведення наукових досліджень. З року в рік виникає багато питань щодо їхнього достатнього фінансування. Втім, не слід покладати цю місію виключно на державний бюджет. Натомість, диверсифікація джерел фінансування між державними структурами, ґрантовою тематикою та госпдоговорами відкриває нові можливості для науковців.

В цілому, передумовою отримання фінансування на проведення наукових досліджень повинні бути відкриті прозорі конкурсні програми, що дозволять забезпечити ресурсами науковців, здатних показати високі результати. Серед державних програм, які дозволили якісно поліпшити експериментальне оснащення лабораторій, хочу згадати створення Міністерством освіти і науки України центрів колективного користування науковим обладнанням. Так, у Львівському університеті у 2018 році було створено два такі центри, а у 2019 році їх вдалося доукомлектувати новими приладами. Перспективною виглядає також програма базового фінансування науки в закладах вищої освіти, адже така ініціатива дозволить довготривале планування науково-дослідної діяльності.

Вважаю, що стажування, зокрема за кордоном, сприяють підвищенню професійного рівня науковця. Вони дозволяють опанувати нові методики, розширити знання і навики, створити мережу професійних контактів для започаткування масштабних проєктів. Відтак, треба мотивувати вчених не уникати таких відряджень, але повертатися в Україну навіть після тривалого перебування у провідних наукових центрах світу. Можна перейняти досвід окремих країн, які практикують ґрантові програми для осіб, що повертаються, зокрема після стажування як пост-док, з можливістю створення лабораторій та організації наукових груп. Разом з тим, стабільна ситуація в країні і суспільстві часто залишається визначальним чинником при прийнятті рішення про повернення.

Звичайно, що частина науковців університету нині працює за кордоном, але ми не можемо тут говорити про односторонню тенденцію, адже Львівський університет має позитивну практику працевлаштування вчених, які здобули іноземний досвід і повернулися в Україну, щоб розвивати наукові дослідження саме тут".

Чого чекати науці з держбюджету: коментар експерта

Цьогоріч галузь науки в Україні була одним із тих "щасливчиків", яким урізали фінансування, щоб перенаправити кошти у спецфонд для боротьби з коронавірусом. Наприклад, у Міністерства освіти і науки забрали близько 3 мільярдів гривень із 44. Фонд розвитку вищих навчальних закладів скоротили на 250 млн грн, а підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень – на 400 млн.

Чого очікувати у наступному році, виходячи з проєкту державного бюджету на 2021 рік? Чи отримає наукова сфера необхідне фінансування не тільки на зарплати науковцям, а й на дослідження? Про це у коментарі "Еспресо.Захід" розповів головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакета реформ Володимир Бахрушин:

"Якщо говорити безпосередньо про мінімальні зарплати для науковців, то у Верховній Раді ще минулого скликання був внесений законопроект про те, щоб трохи відтермінувати цю норму. І, зокрема, в тому варіанті, який тепер підготовлений, але через карантин не був вчасно внесений на друге читання, стоїть норма 11 прожиткових мінімумів з 1 січня 2023 року. Але й це може бути дещо оптимістична норма.

Загалом проблема в тому, що значна частина фінансування науки йде на заробітні плати. І якщо подивитись, наскільки збільшується фінансування, то воно менше, ніж очікуване зростання заробітних плат. Мінімальна заробітна плата в середньому у 2021 році зросте на 30%. І, відповідно, всі посадові оклади теж. Але якщо подивитись, наприклад, на бюджет Національної академії наук, то його пропонується збільшити на 22,4%. Тобто цього не вистачає, щоб підвищити всі заробітні плати. Таким чином, у цей бюджет можна вписатись або якщо скоротити кількість працівників, або якщо скоротити витрати на інші потреби, скажімо, на обладнання чи комунальні видатки. Тобто балансу в тому варіанті бюджету, який був внесений, наразі немає.

Ситуація з фінансуванням наукових проєктів дещо неоднозначна. Якщо говорити безпосередньо про наукові проєкти, які йдуть по бюджету Міністерства освіти, то там деякі статті витрат групуються, одні зникають, а інші збільшуються в кілька разів. От фінансування Національного фонду досліджень зростає: на цей рік передбачалося 300 млн грн, на наступний рік пропонується майже 600 млн. Збільшується підтримка наукових досліджень і участі у проєктах, які фінансуються Євросоюзом. Але до цієї програми включено те, що було раніше на програму "Горизонт". Навіть якщо це рахувати сумарно, то там іде більш ніж у два рази збільшення фінансування. Також є деякі інші статті, де збільшення доволі відчутне. Тому можна припустити, що в деяких випадках ті видатки, які раніше були базовими, йшли на утримання установ, частково можуть перерозподілятись на користь ґрантового і конкурсного фінансування.

Стосовно того, наскільки наша наука добре профінансована, то тут суперечливі оцінки. З одного боку, фінансування за основними статтями витрат науки і освіти істотно перевищує зростання загальних видатків бюджету. Якщо загальні видатки передбачається збільшити досить небагато, на 5% приблизно, то витрати на освіту і науку за деякими статтями збільшуються на 20-25%, за деякими трохи менше, але все одно це більше, ніж загальне зростання видатків бюджету. Тобто якщо дивитись під цим кутом, то освіта і наука мають пріоритетне фінансування. А з іншого боку, оскільки це переважно бюджетна сфера і є рішення про підвищення мінімальних зарплат, то поки що не зовсім зрозуміло і немає впевненості, що те підвищення зарплат, яке закладено в бюджет, покривається навіть тим великим зростанням, що передбачено конкретними бюджетними програмами".

Читайте також:
вакцинація
15 квітня, 2021 четвер
У Моршині проведуть масову вакцинацію населення від СОVID-19
лікарня
14 квітня, 2021 середа
У львівській лікарні померла пацієнтка, яку першою евакуювали гелікоптером
Олег Дуда
13 квітня, 2021 вiвторок
"Як батька, мене дуже обурює ця ситуація", - Олег Дуда про булінг у Соснівці
Львів
  • Львів
  • Київ
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 27.84
    Купівля 27.84
    Продаж 28.08
  • EUR
    Купівля 33.19
    Продаж 33.62
  • Актуальне
  • Важливе
2021, п'ятниця
16 квітня
22:06
акценти
Продовження посиленого карантину, суд на вбивцею Вербицького та інші акценти від "Еспресо.Захід"
21:49
Ганна Гопко
У Кремля є поліваріантність можливостей тиснути на Україну, – Ганна Гопко
21:32
карантин школи
У Львові з понеділка учні 1-4 класів повернуться за парти
20:54
американські військові
Дві сотні американських військових прибули на ротацію на Львівщину
20:41
газ
Працівників ТЕЦ Нового Роздолу та Новояворівська переведуть на триденний робочий тиждень
20:21
коронавірус
Посилений карантин у Львові продовжили до 4 травня
20:02
пошуки
На Золочівщині знайшли поховання солдат загиблих в часи Другої світової війни
19:48
Борковський
"Борковський & Валевська" на "Еспресо": "Французька місія" президента України: як вплине візит на ситуацію на фронті?
19:20
футбол
ПФК "Львів" переміг одного з лідерів українського футболу "Олександрію"
19:11
В підвалі будинку у центрі Львова знайшли кілька ящиків з ртутними термометрами
18:58
суд
Обвинуваченого у вбивстві львів'янина Вербицького засудили до 9 років
18:47
На Львівщині працівниця соцзахисту вкрала 290 тис. грн
18:28
заморозки
На Львівщині оголосили штормове попередження
18:11
залізниця
На Великдень до Львова пустять додаткові поїзди
17:55
Лозинський
Старост не обиратимуть, а призначатимуть – Рада проголосувала закон
17:43
криниця
У Раві-Руській жінка впала у криницю і загинула
17:30
ведмідь
Ведмежий притулок "Домажир" запрошує на каву з ведмедями
17:16
У Дрогобичі затримали 30-річного продавця метадону
17:04
перинатальний
Оновлений корпус у Львівському перинатальному центрі планують відкрити через місяць
16:52
Крістіна Квін
"За потреби США розглянуть збільшення кількості своїх військовослужбовців в Україні", – Крістіна Квін на Львівщині
16:46
бронетанковий
Львівський бронетанковий завод першим серед підприємств Укроборонпрому розпочав вакцинацію від COVID-19
16:31
змія
"Чорне на білому": на Львівщині змії прокидаються зі сплячки
16:26
Темпи вакцинації від COVID-19 на Львівщині вп'ятеро вищі, ніж в середньому по Україні 
16:15
візуалізація
У Львові на місці кінотеатру збудують житлово-офісний комплекс з басейном
16:01
У Львові збиратимуть у банк цікаві ідеї мешканців
15:55
свято музики
Попри все: Львів готується до Свята музики
15:42
Брифінг прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля і Тимчасової повіреної у справах США Крістіни Квін (відео)
15:22
Андрій Тетерук
"Зеленський як головнокомандувач повинен виступити зі зверненням до нації", – Тетерук
15:16
лікарня
У 5-й лікарні Львова збудують скляний ліфт за 6 мільйонів
15:03
суд
Директорка львівського ліцею, де працювала громадянка Росії, намагається поновитися на посаді
14:50
Сергій Кривонос
Генерал ЗСУ закликав Садового не ганьбитись, а братися за організацію територіальної оборони
14:46
Борис Возницький
На Личаківському кладовищі вшанували пам'ять Бориса Возницького
14:32
операція
Львівські хірурги врятували орган хлопчику з важкою формою опущення яєчок 
14:18
Павло Клімкін
Клімкін розповів, що Зеленський має "на пальцях" пояснити Макрону
14:07
хабар
У Львові на хабарі у 10 тис. доларів від підприємця спіймали чиновника Київської ОДА
13:55
Огляд
Десятки вбитих у Львові: згадуємо про "кривавий квітень", коли перекидали трамваї
13:38
Тетерук-Веніславський
"Рішення відводити українські війська з української території деморалізує значно більше, ніж балаканина посадових осіб в ефірах", – Тетерук
13:22
коронавірус
На Львівщині побільшало "ковідних" хворих із серцево-судинними ускладненнями
13:12
субсидії
В уряді хочуть перевіряти банківські вклади й поїздки за кордон при призначенні субсидій
13:00
Музей давньої німецької колоніїм
Музей давньої німецької колонії на Львівщині оновить експозиції
Більше новин