"Радість, яка передається далі": у Львові народилася нова весільна традиція

Фата, лімузин, "брама", "викуп нареченої " і 300 гостей – класичне українське весілля. Але змінюються часи – змінюються традиції. Все більше молодят обирають нетрадиційні сценарії святкування і навіть створюють нові цікаві традиції.

Коли популярний львівський співак і радіоведучий Тарас Гаврик одружувався, він не міг подумати, що їхня з нареченою Олею ініціатива знайде підтримку в інших молодят. Наприкінці лютого вони відгуляли весілля, а в один із наступних після весілля днів молодята передали мішки цукерок благодійному фонду "Здійснити мрію". "Цукерки Добра" – саме так Тарас і Оля назвали свій флешмоб – волонтери фонду відвезли у геріатричний пансіонат і хоспіс в Угневі, найменшому містечку в Україні.

Чому нові покоління українців хочуть розділити свою радість з іншими і навіщо дарують солодощі літнім людям, – "Еспресо.Захід" дізнався у молодят, благодійниці і священника.

"Цукерки Добра" стартували у Facebook

"Закликаємо тих, хто робитиме весілля, долучатися до акції. Робоча назва – "Цукерки Добра". Дякуємо за поширення і підтримку!" – написав Тарас Гаврик на своїй сторінці у Facebook. З цього поста стартував флешмоб, який не має терміну давності. Тарас написав його у лютому, а ефект від нього триває й досі.

Фото: Facebook Тараса

А почалося все ще раніше. Відомий співак і радіоведучий Тарас Гаврик зібрався одружитись. "Весілля у нас було в останній день лютого цього року – високосна дата високосного року. Ми знехтували традиціями й започаткували нову – ділитися своєю радістю і солодощами зі старенькими", – сміється Тарас.

Це не було рішення одного дня. Якось Тарас вів весілля у знайомих і підгледів таку цікаву ініціативу у них – замість традиційних квітів і цукерок молодята попросили гостей принести іграшки. Після весілля вони передали ці іграшки у дитячі будинки та інтернати.

"Це дуже класно, що в такий день люди думають ще й про інших. Але про дітей люди завжди думають, особливо на Миколая. А ось про стареньких у геріатричних пансіонатах і хоспісах не надто згадують ні благодійники, ні волонтери. Бути самотнім стареньким у нашій країні – це сьогодні страшно. Спостерігав за своїми домашніми бабцями-дідусями, і зрозумів, що на старості відчуваєш себе більше самотнім. Ми всі десь розбіглися по роботах і університетах, а вони вдома самі сидять. Тому запропонував своїй дружині, щоб ми зробили щось схоже після нашого весілля. І перед весіллям попросили своїх гостей, щоб замість квітів нам несли коробки цукерок для стареньких. Не ставили собі за мету Угнівський заклад. Взагалі не знали, як це все відбудеться. Просто задумали й зробили. Знали, що знайдемо людей, які нам допоможуть відвезти цукерки для бабусь-дідусів. Так і сталося. Розповів на радіо колегам, і знайшлася львівська волонтерка й організаторка благодійних акцій, керівниця благодійного фонду "Здійснити мрію" Уляна Флишко, яка все організувала. Дуже круто, що є люди, які можуть підтримати", – пригадує Тарас Гаврик.

Перший добрий крок

Уляна радо пристала на пропозицію Тараса, бо неодноразово старалася забезпечити потреби літніх і самотніх людей в Угнівському пансіонаті й хоспісі. Місяць перед тим волонтери з фонду "Здійснити мрію" завозили в Угнів памперси, продукти, одяг для тамтешніх підопічних. Тарас з Олею з’явилися на горизонті дуже вчасно – перед наступною поїздкою.

"Тарас і Оля привезли ну просто дуже велику кількість коробок з цукерками і фруктів. Ми ще стільки не привозили за один раз. Одній людині того разу дісталося по кілька коробок цукерок. Намагаюся щоразу передавати все вчасно, щоб нічого не встигло зіпсуватися. Гостинці передаємо безпосередньо в руки бабусям і дідусям. Коробки ми навіть відкривали в їх присутності, щоб ніхто у них не позабирав цукерки. Цукерки й гранати принесли стільки радості стареньким! Це треба було бачити!", – пригадує Уляна Флишко.

Публічність Тараса зробила своє – була величезна кількість вподобайок і поширень у facebook, просто сотнями. Минуло небагато часу, і до Уляни звернулася ще одна пара, і ще… Коло "Цукерок Добра" запустилося! Більше того, флешмоб триває досі! З невеликою перервою на піст. Не страшний флешмобу й карантин, адже люди одружуються, хоч і без гучних забав. Зате рідні і друзі приходять привітати молодят не з порожніми руками.

"Минулого тижня ще одна пара принесла до нас два великі пакунки цукерок. Були дорогі якісні цукерки. Ще сестра нареченої перекинула гроші на фрукти для підопічних Угнівського пансіонату і хоспісу. Вони дуже скромні молоді люди. Подзвонили і зразу привезли все. Уже 26 вересня ми завезли всі солодощі в Угнів. Саме тоді ми великою командою волонтерів їздили провідати тих, хто з різних причин живе на старості літ не у власних домівках, а в державних закладах. Дякую вам, молодята, за добрі серця! Це важливо, що свій перший крок у спільне життя ви зробили із добрих справ!", – каже Уляна Флишко.

Ділитися радістю й отримувати Боже благословення

В її практиці це не вперше. Ще раніше власниця весільного салону у Львові привезла у фонд дитячі іграшки для дітей сиротинця. Їх також принесли весільні гості замість квітів молодим. Були конструктори "ЛЕГО", всілякі дорогі іграшки. Інша пара – інша традиція. Але суть та сама – ділитися радістю.

"Ми з волонтерами помітили таку тенденцію у сучасних молодят – віддавати свої подарунки. Є багато різних ідей та ініціатив. Це дуже радує. Думаю, що це не просто ідея, а справжня добра справа. Сьогодні у хоспісі доба проживання літньої людини обходиться у 18 гривень. За ці гроші особливо не прогодуєш нікого – ні малого, ні старого. Зрозуміло, що вони потребують нас і нашої допомоги. І весілля – чудовий початок для всіх", – каже Уляна Флишко.

Очевидно поки що одне – ми стаємо свідками нової, але дуже цікавої та потрібної традиції, долучитись до якої може кожен.

"Квіти на весілля – це традиція без сенсу. Люди й так тратять гроші на подарунки, то ще й на квіти мають тратити? То просто шалені гроші в’януть у буквальному сенсі. Якщо замінити їх цукерками, то традиція зміниться. Я як наречений отримав емоції, коли мені подарували цукерки, і такі самі емоції отримали ще й інші люди, яким ми віддарували наші цукерки. І всім добре – гості принесли цукерки, молодята передали їх стареньким – і самотні люди щасливі. Часом люди кажуть, як то ми квіти вам не принесемо? Тож все одно несли і квіти, і цукерки. Вони просто хотіли підтримати і нашу ініціативу, і нам приємне зробити. Теж добре вийшло. Може, єдине, що варто вже приносити щось інше – книжки, наприклад. Теж хороша штука для стареньких. Але цукерки – то якийсь символізм. Тобто молодята діляться своєю радістю від події. Це радість, яка передається далі. Вірю, що будь-яка ініціатива добра не минає безслідно", – переконаний Тарас Гаврик.

А що ж Церква? Застережень тут не мають, навпаки, радо вітають такі ініціативи.

"Ця традиція повністю відповідає християнській моралі. Адже робити для ближніх добро – це дуже велика справа. Коли молодята віддають таку пожертву, віддають те, що їм подарували, іншим людям, які потребують цих речей, то вони виконують Божу заповідь про милосердя. Нова традиція перегукується з традицією роздавання солодощів після вінчання, відразу після виходу з церкви, то це радше символічний жест. А ось віддавати солодощі прицільно в пансіонати і хоспіси, де мешкають люди, які потребують опіки, то це вже більш глибока справа й однозначно дуже позитивна. Важко сказати, звідки така традиція… Це або відродження дуже старої традиції, або народження нової. Але в будь-якому разі Церква її вітає. Справа в ім’я милосердя ближнього – Бог завжди «за». Немає значення, чи це цукерки, чи корм для тварин, чи запчастини для авто у зону АТО. Традиція має євангельське підґрунтя. Це відповідь на Христові слова "Коли Я був голодний, ви нагодували Мене". Якщо молода сім’я починає свій спільний шлях зі справ милосердя, то такі молодята випрошують особливе Боже благословення для своєї родини", – каже отець Михайло Сивак, проректор Львівської православної богословської академії, кандидат богословських наук.

Мотиви молодят – різні. Про них вони не дуже воліють говорити вголос. Можливо, загадують бажання, а можливо, просто хочуть робити щось добре непомітно.

P. S. Уляна Флишко і волонтери благодійного фонду "Здійснити мрію" готові співпрацювати з молодятами, які хочуть підтримати флешмоб "Цукерки Добра".

Сторінка у фейсбуці.

Електронна пошта: [email protected]

Перелік потреб від персоналу хоспісу в Угневі:

- пелюшки (одноразові, багаторазові – 90×60),

- підгузки для дорослих ("M", "L"),

- медичні рукавички,

- пральний порошок,

- рідке мило,

- плин для посуду,

- мазь "Левомеколь",

- мазь "Німід",

- мазь "Фастум",

- мазь бетадин,

- таблетки омепразол,

- таблетки карсил,

- таблетки ібупрофен,

- таблетки но-шпа,

- таблетки "Кадефорт",

- протипролежневі матраци,

- нижня білизна (чоловіча, жіноча),

- шампуні,

- зубні щітки і пасти.

Також можна долучитися фінансово для придбання всього необхідного.

Реквізити Благодійного фонду "Здійснити мрію":

Код одержувача: 43141120,

Назва банку: Західне ГРУ АТ КБ "ПриватБанк",

Рахунок одержувача у форматі IBAN: UA763253210000026004053769582.

Картковий рахунок: 5169 3305 2140 1130.